Рішення

від 09.11.2021 по справі 581/608/21

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/608/21

Провадження № 2/581/237/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2021 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря Самілик Н.М.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області

про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на території Липоводолинської селищної ради (колишньої Лучанської сільської ради), яка зокрема складається із житлового будинку з по господарськими спорудами, присадибної земельної ділянки та земельного паю. Вона, як спадкоємиця першої черги, в установлений законом строк прийняла спадщину після смерті чоловіка, звернувшись до державного нотаріуса, заведена спадкова справа № 44/2005. На деяке спадкове майно, а саме на земельну ділянку (пай), що розташована на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області вона уже отримала свідоцтво на право на спадщину за законом.

Зазначає, що за відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав її чоловікові ОСОБА_2 , вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на нього та отримати свідоцтво про право на спадщину.

У зв`язку викладеним, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах позивач позов підтримала, відповідач проти позову не заперечує, обоє просили розглянути справу без їхньої присутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 25 травня 1961 року ОСОБА_3 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , узявши прізвище чоловіка ОСОБА_1 (а.с. 5).

14 грудня 1999 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,42 га, з яких: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,17 га для ведення особистого підсобного господарства, у с. Лучка (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у с. Лучка Липоводолинського району Сумської області (а.с. 7).

Із довідки Липоводолинської селищної ради (Лучанський старостинський округ) Роменського району Сумської області від 22 жовтня 2021 року № 120 вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області не посвідчувався (а.с. 8).

Відповідно до копій погосподарських книг за 1991-1995 рр., 2001-2005 рр. у вказані періоди в одному господарстві, яке належало до суспільної групи господарств - колгоспний двір, проживав ОСОБА_2 , як голова двору, та ОСОБА_1 - його дружина (а.с.17-18).

17 квітня 2008 року ОСОБА_1 отримала після смерті чоловіка ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на: земельні ділянки, що розташовані на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області площею - 2,65 га (кадастровий № 5923282800:01:003:0094) та площею - 0,46 га (кадастровий № 5923282800:01:002:0179); майновий пай в пайовому фонді майна ТОВ АФ Лучка ; грошові внески, що знаходяться на зберіганні у Русанівському відділенні Роменської філії ВАТ Держощадбанк ( а.с. 9, 28, 29,30).

21 жовтня 2021 року державний нотаріус Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Сумській області Мельник В.О. постановою відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок (а.с. 16).

Згідно з виготовленим 27 липня 2021 року технічним паспортом, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. А-1 (1963 року побудови), загальною площею 72,2 кв. м, житловою площею 32,3 кв. м, прибудови літ. а (1991 року побудови), літньої кухні літ. Б (1983 року побудови), сараю літ. В (1983 року побудови), сараю літ. Г (1963 року побудови), сараю літ. Д (1963 року побудови), сараю літ. Е (1992 року побудови), сараю літ. Ж (1963 року побудови), накриття літ. З (1973 року побудови), вбиральні літ. У (1973 року побудови), погріб літ. п/г (1973 року побудови), воріт №1 , огорожі №2 , колодязь №3 (а.с.10-15).

Згідно з ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідно зі ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Статтею 31 вказаного Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, за наявності відомостей з погосподарської книги, державного акту на право власності на земельну ділянку, суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для висновку про належність померлому ОСОБА_2 збудованих до 5 серпня 1992 року житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України спадщину складають всі права та обов`язки, які б належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 за законом.

За наявності у матеріалах справи відомостей про, те що позивач є єдиною спадкоємицею, що належним чином прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , суд вважає необхідним визнати право власності на житловий будинок за позивачем.

У той же час, розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди на підставі положень ст. 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку), відповідно до вимог чинного законодавства не потребують окремої реєстрації, а тому не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на розташовані поряд господарсько-побутові будівлі й споруди.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування вона не ставить.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. А-1 , загальною площею 72,2 кв. м, житловою площею 32,3 кв. м, із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Сумської області; вул. Роменська, буд. 10, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 04390972.

Суддя Д. В. Сізов