Рішення

від 28.10.2021 по справі 520/11240/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 жовтня 2021 року № 520/11240/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Бідонька А.В. при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В., за участю: представника позивача - Медвідь А.О., представника відповідача - Борзило В.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13,м. Харків,61036) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- Визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000393/2 від 01.03.2021 р.

- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003. м. Харків, вул. Королемко. 16-Б. код ЄДРПОУ 43332958) па користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (93400. Луганська обл.. м. Сєвсродонецьк. вул. Єгорова, 11, код ЄДРПОУ 41459351) сплачений судовий збір

- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003. м. Харків, вул. Кородеико. 16-Б. код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (93400. Луганська обл.. м. Сєвсродонецьк. вул. Єгорова. 11. код ЄДРПОУ 41459351) витрати на оплату професійної правничої допомоги у сумі 24 840. 00 грн, відповідно до доказів, що додаються до позову та будуть надані додатково згідно ч.7 ст. 139 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі.

02.08.2021 року від Слобожанської митниці Держмитслужби, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що надані документи не містили всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також містили розбіжності.

Зазначає, що рівень митної вартості товарів, зазначених у митних деклараціях поданих позивачем є нижчим, ніж рівень митної вартості подібних товарів, які містяться у базі ЄАІС Держмитслужби. Також зазначено, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мір документально, зокрема у поданому до митного оформлення контракті №14/НС від 20.11.2017 на 5 сторінці відсутній текст. У митній декларації країни відправлення зазначено інший номер коносаменту, ніж той, що було подано до митного оформлення. Вказано, що дата оформлення декларації країни відправлення 31.12.2020 раніше дати видачі коносаменту поданого до митного оформлення.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

06.08.2021 позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказано, що позивачем надано до митного оформлення всі документи, які підтверджують заявлену вартість імпортованих товарів, отже у митного оформлення були відсутні підстави для витребування додаткових документів, крім того, ні запити митного органу, ні оскаржуване рішення відповідача не містять зазначення про обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів та причин, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору, як і обставин наявності розбіжностей та неточностей в наданих документах.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відео конференції проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзиву на нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що у березні 2021 року на підставі контракту № 14/НС від 20.11.2017 позивач придбав у фірми FOSHAN WELL PLASTICS CO., LTD (Китай) двошаровий матеріал з ПВХ в рулонах розміром 1,37х20 м (товар №1) та втроби з ПВХ в рулонах розміром 1,37х20 м (товар №2) (а.с. 25-38).

На виконання умов контракту, продавцем складено специфікацію №6 від 24.12.2020 та інвойс №20MSB02 від 30.12.2020 (а.с.36-24, 39).

Специфікацією та інвойсом визначено загальну вартість товару, яка склала 15 879,60 доларів США.

Оплата здійснена в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 29.01.2021 в сумі 116 879 USD (а.с. 72-73).

До митного оформлення товарів позивачем до митного органу подано 25.02.2021 митну декларацію № UA 807180/2021/000877, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору. (а.с. 16-25)

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: - сертифікат якості від 30.12.2020; - пакувальний лист б/н від 30.12.2020; - рахунок-фактуру (інвойс) №20MSB02 від 30.12.2020; - кононсамент №S0120123711 від 05.01.2021; - автотранспортну накладну №б70 від 24.02.2021; - сертифікат про походження товару форми А №G217879343401001 від 18.01.2021; - акт про проведення огляду (переоляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500040/2021/0661 від 24.02.2021; - платіжне доручення №1 від 29.01.2021; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг LS-4339490 від 19.02.2021; - платіжне доручення №2620 від 19.02.2021; - довідку про транспортні витрати №109 від 19.02.2021; - виписку з бухгалтерської документації №1/22/02 від 19.02.2021; - прейскурант (прас-лист) виробника товару від 24.12.2020; - додаткову угоду №1 від 20.08.2018, №2 від 15.08.2020, №3 від 31.12.2020, - специфікацію №6 від 24.12.2020, - контракт №14/НС від 20.11.2017; - договір про надання послуг митного брокера №234-КБ-09/2017 від 01.09.2017; - договір (контракт) про перевезення №04012021 від 04.01.2021; лист постачальника №20MSB02/1 від 30.12.2020; - сертифікат ССРІТ №0211100В0/006781 від 02.02.2021 - копію митної декларації країни відправлення №516620200660363027 від 31.12.2020.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів. (а.с. 154-156)

На вимогу митного органу 01.03.2021 позивачем додатково надано: -висновки ДП Укрпромзовнішекспертиза №231 від 04.02.2021, №410 від 01.03.2021 про відповідність цін у торгівельному рахунку-фактурі №20 MSB02 від 30.12.2020 поточні кон`юктурі ринку; - лист-підтвердження №22 від 12.02.2021 Українського національного комітетуМіжнародної торгової палати щодо відповідності експертної митної декларації на товари, які імпортуються з КНР; - лист ТОВ ХОЗЛЕНД №1/0/03 від 01.03.2021 пояснення щодо наданих до декларації митної вартості документів.

01.03.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2021/000393/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807180/2021/00145 (а.с. 106-110).

В подальшому товар випущено у вільний обіг під гарантію, та позивачем сплачено митні платежі та податок на додану вартість визначену митним органом.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем в запиті не зазначено конкретні обставини, які викликали сумніви, а також до яких документів наявні зауваження, оскільки запит містить лише законодавчо встановлений загальний перелік документів.

Також суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору), з урахуванням додаткових угод, специфікації, інвойсів.

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митних декларацій та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000393/2 від 01.03.2021.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку із тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари (номер коносаменту, вказаній у митній декларації раніше дати оформлення поданого до митного оформлення коносаменту), а також у зв`язку із ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів передбачених п. 3 ст. 53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод та ідентичних товарів; 3) не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару; - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного Рішення по товарам слугувала цінова інформація про митні оформлення подібних товарів, що наявні у ЄАІС, а саме: МД № UA500070/2020/500540 від 21.08.2020, № UA500020/2020/237461 від 07.12.2020.

Розрахунок митної вартості складає: тов. №1 - 4,66 дол. США/кг, тов.№2 - 1,79 дол. США/кг.

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач, в межах здійснення консультацій, не зазначив які саме документи слід додаткового надати митному органу, а лише послався в запиті на ст.53 МКУ.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, а саме те, що номер коносаменту, вказаній у митній декларації раніше дати оформлення поданого до митного оформлення коносаменту, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення надавалось, зокрема копії морського коносаменту на міжнародне перевезення вантажу №S0120123711 від 05.01.2021 та експортну митну декларацію №516620200660363027 від 31.12.2020, що підтверджується гр.. 44 МД від25.02.2021.

Дослідивши зміст коносаменту №S0120123711 від 05.01.2021 (а.с. 47) судом встановлено, що він містить найменування судна, перевізника, відправника та отримувача товару, місце місце навантаження вантажу, призначення або направлення судна, найменування вантажу (teble clothes), кількість товару (2719 рулонів), номер контейнеру, дату видачі коносаменту (05.01.2021), підпис капітана або іншого представника перевізника.

Суд зазначає, що вказана в коносаменті інформація щодо найменування, кількості товару, відправника, отримувача повністю співпадає з інформацією, що викладена у специфікації №6 від 24.12.2020 до контракту, інвойсі №20MSB02 від 30.12.2020, пакувальному листі від 30.12.2020 р, міжнародній товарно-транспортній накладній CMR№670 від 24.02.2021, розрахунком-фактурою про надання транспортно-експедеційних послуг №LS-4339490 від 19.02.2021, довідкою від експедитора щодо вартості транспортно-експедеційних послуг №109 від 19.02.2021.

Також, як встановлено судом вище, у коносаменті зазначено номер внутрішньої транспортної накладної, а саме - №47601985, який співпадає із номером транспортної накладної зазначеної в експортній митній декларації №516620200660363027 від 31.12.2020 р.

Щодо зауважень відповідача на дату подачі коносаменту (05.01.2021) та експортної митної декларації (31.12.2020), суд зазначає, що зазначені зауваження не впливають на митну вартість товару, не вказують про недійсність чи підробку вказаних документів, оскільки експортна митна декларація посилається на внутрішній транспортний документ, посилань на морський коносамент, виданий перевізником товару експедитору така експортна декларація взагалі не містить.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 53 МК України, копія експортної митної декларації не є документом, який надається обов`язково (тільки в якості додаткового доказу на обґрунтовану вимогу митниці), а морський коносамент взагалі не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Також суд зазначає, що ні позивач ні декларант не могли вплинути на зміст Експортної декларації країни відправлення, оскільки не відповідають за її заповнення, а отже зауваження відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів митного органу, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, зокрема у поданому до митного оформлення контракті №14/НС від 20.11.2017 на 5 сторінці відсутній текст, суд зазначає наступне.

Так, дослідивши зміст контракту №14/НС від 20.11.2017 (а.с. 25-38) судом встановлено, що на п`ятому аркуші завершується текст розділу 10 контракту Інші умови , а на шостому аркуші контракту-викладені адреси, банківські реквізити та підписи сторін.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що контракт №14/НС від 20.11.2017 був укладений позивачем у листопаді 2017 року та підписаний уповноваженими представниками сторін на момент його підписання (директором Колда Н.В. директор позивача).

На момент підписання Специфікації №6 від 24.12.2020, додаткових угод №1 від 15.08.2020 р., №3 від 31.12.2020 до контракту, керівником ТОВ Хозленд був ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 210).

Отже, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на порядок викладення тексту контракту жодним чином не впливає на митну вартість товару, та є безпідставним.

Більш того, зазначені зауваження не були висловлені митним органом під час здійснення митного оформлення, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України позбавляє права відповідача як суб`єкта владних повноважень посилатися на них.

Щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Спірне рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на такі коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митних декларацій, які були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначив митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезених позивачем товарів за резервним методом визначення митної вартості згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000393/2 від 01.03.2021 р.прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13,м. Харків,61036) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000393/2 від 01.03.2021 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003. м. Харків, вул. Королемко. 16-Б. код ЄДРПОУ 43332958) па користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (93400. Луганська обл.. м. Сєвсродонецьк. вул. Єгорова, 11, код ЄДРПОУ 41459351) сплачений судовий збір у сумі 2 270, 00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 08 листопада 2021 року.

Суддя Бідонько А.В.