Ухвала

від 04.11.2021 по справі 676/5041/21

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/5041/21

Номер провадження 2/676/2193/21

УХ В А Л А

04 листопада 2021 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Терещенко В.М.

представника відповідача адвоката Мельника В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод Металоприлад" про встановлення земельного сервітуту, -

встановив:

ОСОБА_1 26.08.2021 р. звернувся до суду з позовом до АТ Завод Металоприлад" про встановлення земельного сервітуту. Ухвалою суду від 10.09.2021 р.

Представник позивача подав суду клопотання про закриття провадження у справі оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказує, що із змісту позовної заяви вбачається, що встановлення земельного сервітуту позивачу необхідно для здійснення підприємницької діяльності, адже придбана ним земельна ділянка на якій розміщений склад він використовує для підприємницької діяльності, встановлення сервітуту необхідно не тільки йому, а також його працівникам, для обслуговування і догляду за об`єктом промислової нерухомості(складом).

Заслухавши думку позивача та його представника, які представник просять відмовити в задоволенні клопотання, просять суд врахувати, що позивач є власником земельної ділянки як фізична особа а не як підприємець, він не перебуває в договірних відносинах господарського характеру з відповідачем, з відповідачем виник спір з приводу спору про право цивільне - про встановлення сервітуту, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає до задоволення. .

Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин (частина п`ята статті 26 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, юридичні особи та фізичні особи - підприємці (далі - ФОП), фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, якою передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах -як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).

15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) сформулювала правовий висновок про те, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Установлено, що ОСОБА_1 придбав 10.09.2020 р. у відповідача земельну ділянку площею 0,3289 га, кадастровий номер 6810400000:13:003:0182 на якій розміщений придбаний позивачем у відповідача склад для фарбування кас. Земельна ділянка має цільове призначення за кодом 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості : належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та використовується для виробничих потреб . Вказані обставини підтверджуються копіями договорів купівлі-продажу від 10.09.2020 р. наданих позивачем(а.с.6,8).

Вказане приміщення складу, який є об`єктом промислової нерухомості, використовується ним для здійснення підприємницької діяльності - торгово-складського господарства та обслуговування техніки про що позивач вказує в позовній заяві(а.с.1 на звороті), отже й цільовим призначенням земельної ділянки, на якій його розташовано, є комерційна діяльність.

Відповідно до наданого представником відповідача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань(а.с.44) ОСОБА_1 з 04.04.2007 р., зареєстрований як ФОП, на час подачі позову до суду і розгляду справи в суді підприємницька діяльність позивача не припинена. Видами діяльності позивача як підприємця зазначено 52.10 складське господарство , 45.20 Технічне обслуговування техніки та ремонт автотранспортних засобів .

Між сторонами виник спір з приводу встановлення сервітуту який необхідний позивачу для користування придбаним ним об`єктом промислової нерухомості та земельною ділянкою на якій він знаходиться.

З урахуванням встановлених обставин, суддів вважає, що спір у цій справі, який виник за участю суб`єктів господарювання з метою здійснення підприємницької діяльності, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 255 ЦПК України, ст.4, 20 ГПК України,

постановив:

клопотання представника відповідача задовольнити.

Закрити провадження у справі № 676/5041/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод Металоприлад" про встановлення земельного сервітуту.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена учасниками судового розгляду до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2021 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В