УХВАЛА
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 1440/2478/18
адміністративне провадження № К/9901/38784/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 1440/2478/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нікон-Буд до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень ,
ВСТАНОВИВ:
26.10.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 23.10.2021.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 17.03.2021, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 16.04.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 23.10.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку, проте Верховний Суд ухвалою від 21.04.2021 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте можливість сплатити судовий збір з`явилася лише з моменту отримання відкритих бюджетних асигнувань, про що додається платіжне доручення. Оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення, ГУ ДПС просить поновити пропущений строк і надати можливість захистити інтереси держави.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 14.04.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 21.04.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 26.04.2021.
Вдруге подану 31.05.2021 касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 09.06.2021 залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку для усунення недоліків відмовлено, касаційну скаргу повернуто. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 09.07.2021.
Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 26.07.2021, 30.08.2021, Верховний Суд повернув ухвалами від 28.07.2021, 04.10.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судового рішення. Копії зазначених ухвал ГУ ДПС отримало 02.08.2021, 11.10.2021 відповідно.
Вп`яте касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку 23.10.2021, проте, обґрунтування якої є ідентичним до касаційної скарги, яка подавалися вчетверте, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Фактично, у клопотанні про поновлення строку скаржник зазначає про свою незгоду із ухвалами Верховного Суду про відсутність підстав для касаційного оскарження судових рішень.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та залишення без руху поданої вп`яте.
Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у шість місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги вп`яте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №2а-1870/5800/12, від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №826/21456/15, від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670. Разом з тим, інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі, скаржник не наводить.
Формальне посилання скаржника на витяги з постанов Верховного Суду в частині обставин, які підлягають встановленню і оцінці під час здійснення аналізу реальності господарських операцій не є свідченням застосування у цій справі норм матеріального права без урахування висновку Верховного Суду.
При цьому, різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень, якими у задоволенні позовних вимог платників податків було відмовлено, не свідчить про неправильне застосування судами норм права у цій справі.
Посилання скаржника, що судами не врахована наявність кримінальних проваджень спростовується змістом судових рішень, які надали правову оцінку таким доводам, визнавши, що наявність таких обставин не є беззаперечним фактом, що підтверджує нереальність господарських операцій. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано до суду вироків у кримінальних провадженнях.
Про наявність у цій справі письмових пояснень осіб позивача та/або його контрагентів про їх непричетність до спірних господарських операцій у касаційній скарзі не зазначено, що свідчить про незмістовність доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Фактично, обґрунтування формально наведеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити підставу (підстави) для касаційного оскарження судових рішень з належним їх обґрунтуванням.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 1440/2478/18 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2021 |
Оприлюднено | 10.11.2021 |
Номер документу | 100943258 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні