Рішення

від 10.11.2021 по справі 428/9759/21

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/9759/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шарнікової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на гараж, за участю Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на гараж № б/н, загальною площею 17,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що у 2010 році він фактично придбав шляхом дарування капітальний гараж площею 14,9 кв.м, розташований у АДРЕСА_1 . Дарування гаражу підтверджується розпискою дарувальника ОСОБА_3 від 13.08.2010. Зазначений гараж було збудовано у 1970 році та відповідні правовстановлюючі документи на нього відсутні. Отже, гараж є самочинним будівництвом, оскільки відсутні документи щодо відводу землі для його будівництва, дозвіл на виконання будівельних робіт та належним чином затверджений проект. В експлуатацію гараж не приймався. У 2018 році позивач розпочав оформлення документів та рішенням Сєвєродонецької міської ради №2822 від 30.08.2018 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаражу. Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №3359 від 19.02.2019 позивачу було передано в оренду земельну ділянку для обслуговування індивідуального гаражу, розташованого в АДРЕСА_1 та укладено договір оренди землі від 11.04.2019 за №4412900000060280198. Комунальним підприємством Сєвєродонецьке БТІ було виготовлено технічний паспорт на вказаний гараж. 29.06.2021 представником позивача до відповідача було направлено заяву про прийняття в експлуатацію гаражу, але 22.07.2021 відділом державного архітектурно-будівельного контролю подані документи були повернені без розгляду, оскільки не відповідають вимогам постанови КМУ від 13.04.2011 №461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів . Процедура прийняття в експлуатацію об`єктів, які були самочинно збудовані багато років тому, вказаною постановою не передбачена. Позивач не має можливості надати документацію, яка б надавала йому право виконувати будівельні роботи, тому звернувся з даним позовом до суду.

1.2. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з тих підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Представник Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання не з`явилася, в своєму листі просила розглядати справу без її участі. Додатково у листі вказала, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно спірного гаража не здійснювалася.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. З копії розписки від 13.08.2010 вбачається, що ОСОБА_3 подарував гараж у АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 у 2010 році.

2.2. 21.06.2018 позивач звернувся до Сєвєродонецької міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості - існуючий гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Сєвєродонецької міської ради №2822 від 30.08.2018 ОСОБА_2 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0027 га, для обслуговування індивідуального гаражу, за адресою: АДРЕСА_1 .

Комунальним підприємством Землевпорядник Сєвєродонецької міської ради на підставі договору № 300 від 29.10.2018 та заяви замовника ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 441290000:06:028:0198, для обслуговування індивідуального гаражу, який погоджено згідно висновку Відділу містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради №585 від 21.12.2018 та відповідно до висновку ГУ Держгеокадастру в Луганській області №94/82-19 від 04.01.2019.

Відповідно до копії договору оренди землі №4412900000060280198, укладеного 11.04.2019 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар), орендодавець, на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №3359 від 19.02.2019 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку цільове призначення - 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів, з кадастровим номером 4412900000:06:028:0198, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (для обслуговування індивідуального гаражу).

Згідно з копією акту передачі-прийняття Сєвєродонецька міська рада передала ОСОБА_2 на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №3359 від 19.02.2019 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - земельну ділянку в натурі за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 0,0017 га з цільовим призначенням земельної ділянки: 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів.

12.08.2019 Комунальним підприємством Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на гараж № б/н, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Площа гаражу становить 14,9 кв.м.

Відповідно до копії звіту про незалежну оцінку, складеного 15.10.2019 ПП Агентство оцінки Аналітики , ринкова вартість гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 15400 грн.

2.3. З відповіді Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №1848 від 15.06.2021 вбачається, що порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, і тому числі й вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття об`єктів в експлуатацію, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів .

29.06.2021 представник позивача звернувся до відповідача з заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом гаража.

У відповіді Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №2865 від 22.07.2021 зазначено, що зважаючи на те, що подані ним заява та документи не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , відділ державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області повертає заяву та, додані до неї, документи без розгляду.

2.4. Відповідно до листа відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №25-10/21 від 25.10.2021, наданого на виконання ухвали суду від 13.10.2021, повідомлено, що заяву та документи, які додавались до відповідача для отримання дозволу на закінчення (прийняття в експлуатацію) будівництва гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , було повернуто заявнику без розгляду, через невідповідність вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів . Перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті Будівництво гаражу у кварталі №61 - не здійснювалась. Згідно даних Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, було встановлено, що дані відносно реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та документів які свідчать про готовність до експлуатації об`єкту будівництва за вищевказаною адресою - відсутні.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч. 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частиною 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

3.2. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 31 вищевказаного Закону, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 39 вищевказаного Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

3.3. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 із змінами та доповненнями.

Згідно пункту 3 вищевказаного Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно пункту 17 вищевказаного Порядку, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

3.4. За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 4 ЦПК України).

В постановах Верховного Суду від 04 серпня 2019 року справа № 501/982/16-ц, від 18 квітня 2019 року справа № 306/2140/17, від 18 лютого 2019 року справа № 308/5988/17-ц, від 26 грудня 2018 року справа № 727/720/17, від 07 лютого 2018 року справа № 127/18746/15-ц викладена правова позиція, яка зводиться до того, що звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави для висновку про наявність спору про право.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. На думку суду, під час вирішення справи за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суд зобов`язаний встановлювати усі обставини справи, зокрема:

1) чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки;

2) чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації;

3) чи є законною відмова у такому прийнятті;

4) чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

На підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

4.2. Суд зазначає, що в даному випадку подані позивачем заява та документи з приводу прийняття в експлуатацію спірного гаражу були залишені без розгляду компетентним органом із загальним посиланням на недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів . Позивач та його представник не надали доказів того, що вони подавали до компетентного органу декларацію на виконання вимог пункту 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Також, позивач та його представник не надали доказів того, що вони намагалися з`ясувати які саме недоліки містять подані документи та усунути ці недоліки або повідомити компетентний орган про об`єктивну неможливість усунення цих недоліків.

Отже, суду не надано доказів об`єктивної неможливості в позасудовому порядку вирішити питання про прийняття спірного гаражу в експлуатацію, а також не надано доказів з приводу наявності конкретних підстав для залишення без розгляду поданих позивачем документів. Внаслідок цього суд позбавлений можливості оцінити чи є законною відмова у прийнятті самочинної забудови до експлуатації.

Крім того, позивач та його представник не надали жодних доказів того, що спірний гараж відповідає вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. За відсутності таких доказів, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна буде порушувати ч. 3 ст. 375 ЦК та може призвести до фактичного визнання права власності на об`єкт, який не відповідає вищевказаним правилам.

Посилання представника позивача на відсутність необхідності проводити експертизу або інше дослідження стосовно відповідності спірного гаражу вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних норм і правил є неспроможними, оскільки ч. 3 статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вказує лише про відсутність необхідності проведення експертизи проектної документації об`єкту з незначними наслідками (СС1), проте не звільняє від необхідності доведення в суді відповідності вже збудованого об`єкту нерухомості вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

4.3. На підставі вищевикладених висновків, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Проте, відмова у задоволенні цього позову не позбавляє позивача або його представника права повторно звернутися до суду із аналогічним позовом, але з інших підстав, зокрема з підстав наявності доказів подання до компетентного органу декларації на виконання вимог пункту 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, обґрунтованої відмови у прийнятті самочинної забудови до експлуатації та наявності доказів відповідності спірного гаражу вимогам архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено, в той час як відповідач не заявляв про наявність у нього будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код у ЄДРПОУ 43748368, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32) про визнання права власності на гараж.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10 листопада 2021 року.

Суддя Д.Б. Баронін