Ухвала

від 10.11.2021 по справі 921/173/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 921/173/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Орищин Г.В., Галушко Н.А.)

та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 (суддя Сидорук А.М.)

у справі № 921/173/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.11.2021 подала касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч.2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ОСОБА_1 в якості підстав для касаційного оскарження зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими, такими, що винесені з невідповідністю висновків, викладених у рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи, з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Проте касаційна скарга ОСОБА_1 подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження відповідних судових рішень, однак вказане клопотання не розглядається, оскільки касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження.

Керуючись нормами статей 174, 234, 235, 287 , 288, 290, 292 ГПК України , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 у справі № 921/173/21 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Картере