Постанова

від 03.11.2021 по справі 355/35/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 355/35/21

провадження № 61-12586св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець Русецький Павло Сергійович, ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс , державне підприємство Сетам ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року в складі судді: Коваленка К. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року в складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви

13 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного виконавця Русецького П. С., ОСОБА_2 , ТОВ Факторингова компанія ВЕКТОР ПЛЮС , ДП СЕТАМ про визнання недійсними електронних торгів, протоколів та актів.

13 січня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мосюк М. М. подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 14 січня 2021 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мосюк М. М. про забезпечення позову відмовлено.

15 січня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. знаходиться на виконанні виконавче провадження № 63062508 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК ВЕКТОР ПЛЮС боргу. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було з`ясовано, що 04 листопада 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а 05.11.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відносно земельних ділянок (загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063 за адресою: АДРЕСА_2 ; загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077 за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066 за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076 за адресою: АДРЕСА_4 ; загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064 за адресою: АДРЕСА_4 ).

06 листопада 2020 року ТОВ СЕЙВ КОМПАНІ проведено незалежну оцінку майна нерухомого майна, на яке приватним виконавцем накладено арешт. 13 листопада 2020 року приватним виконавцем було подано до ДП СЕТАМ заявки про реалізацію арештованого майна № 63062058 (вих. 1825, 1826, 1829, 1830, 1831, 1832) про передачу на реалізацію арештованого майна. Відповідно до протоколів № 515436, 515431, 515432, 515434, 515433, 515435 було проведено торги по лотах № 453171, 453172, 453173, 453175, 453174, 453176 та реалізовано вказані земельні ділянки. Переможцем торгів визначено ОСОБА_2

29 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 30 грудня 2020 року право власності на спірні земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просила з метою забезпечення позову:

накласти арешт на земельні ділянки: загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062 за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063 за адресою: АДРЕСА_2 ; загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076 за адресою: АДРЕСА_4 ; загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064 за адресою: АДРЕСА_4 ;

заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року, з урахуванням ухвали Баришівського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року, заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельні ділянки, що належать ОСОБА_2 :

земельна ділянка, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

земельна ділянка, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

земельна ділянка, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

земельна ділянка, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

земельна ділянка, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок.

Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову мотивована тим, що заявником обґрунтовано, що відповідачем по справі може бути відчужено спірні земельні ділянки, які реалізовані на торгах та є предметом спору до розгляду справи по суті, що унеможливить виконати судове рішення. Між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову. Такі вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, є законними, обґрунтованими та співмірними. Тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. При цьому суд зауважив, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і випадку відмови у задоволенні позовних вимог або неподання позовної заяви, буде скасовано судом.

Ухвала суду першої інстанції про виправлення описки мотивована тим, що в тексті ухвали від 15 січня 2021 року про забезпечення позову заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відсутні відомості повного найменування та ідентифікуючих відомостей. У абзаці 11 мотивувальної частини ухвали суду помилково вказано, що ухвала не підлягає до задоволення. Тому суд зробив висновок про необхідність виправлення даних описок.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що по справі встановлено, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсними електронних торгів, протоколів та актів. В позовній заяві ставиться питання про: визнання недійсними електронних торгів по лотах № 453176, № 453174, № 453175, № 453173, № 453172, № 453171 від 07 грудня 2020 року; визнання недійсними протоколів № 515436, № 515431, № 515432, № 515434, № 515433, № 515435 від 07 грудня 2020 року за результатами електронних торгів по лотах № 453176, № 453174, № 453175, № 453173, № 453172, № 453171; визнання недійсними Актів про проведені електронні торги по лотах № 453176, № 453174, № 453175, № 453173, № 453172, № 453171. Суд першої інстанції перевіривши обставини, якими заявник обґрунтовував наявність підстав для забезпечення позову, зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки будь-які дії стосовно реалізації майна можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року слід залишити без змін.

Аргументи учасників справи

27 липня 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; постановити нове рішення, яким повністю відмовити в забезпеченні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що зроблено безпідставний висновок про те, що між сторонами існує спір. Такий висновок суперечить обставинам справи. Виконавець в порядку примусового виконання судового рішення реалізовував арештоване майно на прилюдних торгах, яке й придбав ОСОБА_2 . Жодних відносин між позивачкою та ОСОБА_2 , як і жодного спору, не існує.

Вказує, що мотивувальна частина ухвали взагалі не містить підстав для накладення арешту на земельні ділянки. Суд дійшов необґрунтованого висновку про, начебто, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Однак такий висновок суперечить чинному законодавству та судовій практиці Верховного Суду. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи, що при накладенні арешту вимога про повернення майна не пред`являлась, в разі задоволення позову накладений арешт жодним чином не сприяє виконанню судового рішення.

Зазначає, що як вбачається з постанови апеляційного суду доводи апеляційної скарги не перевірені. Зокрема, доводи про те, що суд в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання, а в резолютивній частині рішення клопотання задовольнив, не були перевірені судом апеляційної інстанції та не знайшли свого відображення в постанові, чим порушено вимоги частини першої статті 367 ЦПК України.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила: відмовити у задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 ; оскаржені судові рішення залишити без змін. Відзив мотивований тим, що вважаючи, що нерухоме майно може бути відчужено, що у свою чергу утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду та захист прав позивача, суд виніс вірне рішення про накладення на спірне майно арешту. Окрім цього в межах третього та четвертого пункту касаційної скарги представник ОСОБА_2 посилається на практику Верховного суду, а саме постанову Верховного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 369/12594/19. Однак, висновки постанови Верховного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 369/12594/19 не суперечать оскаржуваному рішенню. Таким чином, доводи касаційної скарги, щодо при накладенні арешту вимога про повернення майна не пред`являлася та що у разі задоволення позову накладений арешт жодним чином не сприяв виконанню судового рішення, отже суперечить вищевказаній судовій практиці Верховного Суду, не відповідають дійсності.

Вказує, що судом було визнано неправомірними дії приватного виконавця, які призвели до набуття у власність ОСОБА_2 спірного майна з порушенням законодавства, що свідчить про незаконність проведених торгів на набуття права власності на спірне майно ОСОБА_2 , відповідно і наявні підстави для забезпечення позову до винесення рішення судом задля захисту інтересів позивача.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від06 вересня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що у справі пред`явлені вимоги про визнання недійсними:

електронних торгів по лотах № 453176, № 453174, № 453175, № 453173, №453172, № 453171 від 07 грудня 2020 року;

протоколів № 515436, № 515431, № 515432, № 515434, № 515433, № 515435 від 07 грудня 2020 року за результатами електронних торгів по лотах № 453176, № 453174, № 453175, № 453173, № 453172, № 453171;

актів про проведені електронні торги по лотах № 453176, № 453174, № 453175, № 453173, № 453172, № 453171.

Відповідно до протоколу:

№ 515436, найменування майна - земельна ділянка, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062 за адресою: АДРЕСА_1 . Переможець торгів ОСОБА_2 ;

№ 515431, найменування майна - земельна ділянка, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063 за адресою: АДРЕСА_2 . Переможець торгів ОСОБА_2 ;

№ 515432, найменування майна - земельна ділянка, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064 за адресою: АДРЕСА_4 . Переможець торгів ОСОБА_2 ;

№ 515433, найменування майна - земельна ділянка, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Переможець торгів ОСОБА_2 ;

№ 515434, найменування майна - земельна ділянка, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076 за адресою: АДРЕСА_4 . Переможець торгів ОСОБА_2 ;

№ 515435, найменування майна - земельна ділянка, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077 за адресою: АДРЕСА_4 . Переможець торгів ОСОБА_2 .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами .

У справі що переглядається:

суди застосували такі заходи забезпечення позову як арешт земельних ділянок та заборону органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо земельних ділянок;

при задоволенні заяви про забезпечення позову суди вважали, щовідповідачем по справі може бути відчужено спірні земельні ділянки, які реалізовані на торгах та є предметом спору до розгляду справи по суті, що унеможливить виконати судове рішення;

суди не звернули увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами;

суди не врахували, що відсутні будь-які встановлені обставини, які б свідчили про відповідачем по справі може бути відчужено спірні земельні ділянки, які реалізовані на торгах;

за таких обставин, судові рішення належить скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; оскаржені судові рішення скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову .

ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 454 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 475,80 грн. Тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 929,80 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук