Рішення

від 10.11.2021 по справі 240/8916/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/8916/21

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Єфіменко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Контакт" (далі - ПП "Контакт") із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати видане Київською митницею Держмитслужби Рішення про коригування митної вартості товарів від 28.04.2021 №UA100000/2021/300061/2;

- визнати протиправною і скасувати видану Київською митницею Держмитслужби Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.04.2021 №UA100630/2021/00188.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв спірне рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не доведені контролюючим органом.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність (а.с. 84-89). Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: відповідно до пункту 4.3 до контракту від 20.12.2019 №1220-2019 зі змінами внесеними додатком №2 від 25.11.2020 поставка товару повинна бути здійснена після отримання передоплати, що становить 30% суми зазначеній в проформі-рахунку. Відповідно до коносаменту завантаження товару відбулося 20.03.21. Разом з тим, до митного оформлення було надано платіжні доручення №5 від 26.04.2021 та №4 від 21.04.2021, які були здійснені після завантаження товару на борт судна, що суперечить умовам контракту. Даний факт може свідчити про те, що товар фактично проданий покупцю на інших комерційних умовах, які могли вплинути на ціну продажу товару. Крім того, банківські платіжні документи не містили підпису уповноваженої особи банку, хоча наявність такого підпису передбачена формою документа. Стверджує, що експертний висновок від 27.04.2020 № В-1478 не міг бути використаний для підтвердження митної вартості у зв`язку з тим, що ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела alibaba.com . При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із джерел.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 08.07.2021.

У судовому засіданні, призначеному на 08.07.2021, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 08.07.2021, призначено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 02.08.2021 закрито підготовче провадження та подальший розгляд справи по суті постановлено здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ПП "Контакт" за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-13) зареєстроване 06.10.1992 та його видами діяльності є: 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля тощо.

27.04.2021 ПП "Контакт" подало до відділу митного оформлення №2 митного посту Коростень Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №UA100630/2021/087856 (а.с.15-17) для здійснення митного оформлення ввезених товарів - "верстати тросові для різки камня" (3 комплекти) загальною вартістю 30750,00 дол. США, заявивши митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору, з розрахунку 1,699 дол. США/кг з урахуванням транспортних витрат.

Як зазначає позивач, факт придбання вказаних товарів та витрат на його транспортування в Україну підтверджується контрактом №1220-2019 від 20.12.2019 з фірмою YUNFU CITY XINDA MACHINERY (Китай) (а.с.24), додатками №2 від 25.11.2020 та №3 від 10.02.2021 до цього контракту (а.с. 25-26), проформою-інвойсом №XD202010 від 12.03.2021 (а.с.27), комерційним інвойсом №XD202010 від 12.03.2021 (а.с.28), платіжними дорученнями від 21.04.2021 і від 26.04.2021 про повну оплату товару (а.с.33-36), коносаментом (морською накладною) №MRFB21031656 (а.с. 37), рахунком №0000-000195 від 21.04.2021 за перевезення (а.с. 38), довідкою від 26.04.2021 №128 про відсутність страхування міжнародного перевезення вантажу (а.с.39). Всі ці документи зазначені в графі 44 ЕМД №UA100630/2021/087856 і додавалися до неї.

Відповідач, отримавши ЕМД та товаросупровідні документи, здійснюючи митний контроль, дійшов висновку, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, і надіслав повідомлення позивачу про необхідність надання йому додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: прайс-листа виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації (а.с.47).

28.04.2021 відповідач додатково повідомив ПП "Контакт", що митна вартість поданого до митного оформлення товару є нижчою, ніж вартість вже ввезених на митну територію схожих товарів; що оскільки оплата за товар позивачем була здійснена після відвантаження товару в порушення умов контракту, а це в свою чергу може свідчити про продаж товару на інших комерційних умовах, що могло вплинути на кінцеву ціну товару, вважаючи це розбіжністю, яка не дозволяє йому перевірити яка сума була фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар (а.с.48).

Виконуючи вимоги митного органу, 28.04.2021 ПП "Контакт" додатково надав для підтвердження заявленої митної вартості товару прайс-лист від 01.03.2021 (а.с.29), митну декларацію країни відправлення (Китай) №Е20210000616878979 від 14.03.2021 (а.с.30), експертний висновок Житомирської ТПП № В-1478 від 27.04.2021 (40-45), платіжні доручення №4 і 5 від 21.04.2021 і від 26.04.2021 з відмітками банку про проведену оплату, лист продавця товару №513 від 15.03.2021 про зміну умов оплати за товар (а.с.32), податкову накладну №9050623928 від 12.03.2021 (а.с.46).

Позивач вважає, що ним повністю була підтверджена митна вартість задекларованого товару як основними, так і додатковими документами. Але не дивлячись на це, відповідач не прийняв до уваги всі подані основні і додаткові документи, мотивуючи це наступним:

- подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості;

- митна вартість поданого до митного оформлення товару є нижчою, ніж вартість вже ввезених на митну територію схожих товарів;

- оплата за товар була здійснена після його відвантаження в порушення умов контракту, а це в свою чергу може свідчити про продаж товару на інших комерційних умовах, що могло вплинути на кінцеву ціну товару;

- експертний висновок Житомирської ТПП від 27.04.2021 №В-1478 про ринкову вартість обладнання не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На підставі наведеного відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА100000/2021/300061/2 від 28.04.2021(а.с.10) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100630/2021/00188 від 28.04.2021. При цьому була скоригована вартість товару - 3-х каменерізальних верстатів за резервним методом до 16086,50 дол. США за кожну одиницю, тим самим збільшено митну вартість з 1,699 дол./кг до 2,116 дол./кг.

Позивач вважає вищевказані дії та висновки відповідача упередженими і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, так як всі документи були надані ним митниці і вони однозначно підтверджують вартість 2-х комплектів каменерізальних верстатів KXJ 1500 - 20000 дол. США і 1 комплекту каменерізального верстата KXJ 1800 -10750 дол. США, та суми, яка була сплачена та підлягала сплаті за три одиниці вище вказаного товару 30750 дол. США. Крім того, згідно з висновком Житомирської ТПП від 27.04.2021 №В-1478 ринкова вартість 3-х одиниць обладнання (каменерізальних верстатів), яке надійшло на адресу позивача, складає 30750 дол. США. Зазначає, що вказане рішення про коригування митної вартості товарів від 28.04.2021 є незаконним і необґрунтованим, оскільки достатніх підстав для здійснення коригування митної вартості ввезеного для підприємства товару у відповідача не було, тому для захисту своїх прав позивач змушений був звернутися до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів: верстати тросові для різки каменю.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що документи, які підтверджують заявлену ПП "Контакт" митну вартість, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: відповідно до пункту 4.3 до контракту від 20.12.2019 №1220-2019 зі змінами внесеними додатком №2 від 25.11.2020 поставка товару повинна бути здійснена після отримання передоплати, що становить 30% суми зазначеній в проформі-рахунку, а відповідно до коносаменту завантаження товару відбулося 20.03.2021, а надані платіжні доручення №5 від 26.04.2021 та №4 від 21.04.2021 підтверджують факт здійснення оплати після завантаження товару на борт судна, що суперечить умовам контракту.

Даний факт не свідчить про те, що товар фактично проданий покупцю на інших комерційних умовах, які могли вплинути на ціну продажу товару, оцінивши всі документи в сукупності та лист фірми YUNFU CITY XINDA MACHINERY (Китай) - продавця товару №513 від 15.03.2021 про зміну умов оплати товару в зв`язку з карантинними обмеженнями - не пізніше вивантаження товару на склад нашого підприємства. Умови і порядок оплати товару покупцем продавцю, як правило, визначається домовленістю сторін, яка може змінюватися, що і мало місце в даному випадку.

Неприйняття відповідачем висновку Житомирської торгово - промислової палати від 27.04.2021 №В-1478 про ринкову вартість 3-х одиниць обладнання, суд вважає необґрунтованим, так як згідно зі ст.11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово - промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. У наведеному висновку зазначено, що при оцінці проведено дослідження документів та маркетинг ринку, та вартість, зазначена в транспортних документах на обладнання однієї одиниці, знаходиться в інтервалі цін, які склалися на аналогічне обладнання на ринку за кордоном, і відповідає його ринковій вартості.

Суд звертає увагу, що при здійсненні коригування митної вартості імпортованого ПП "Контакт" товару відповідач орієнтувався на митну вартість подібного станка виробництва Польщі, якісні характеристики якого відрізняються від поставлених позивачу та й ціни товарів виробників з Євросоюзу є дорожчими ніж аналогічні виробників Китаю.

Отже, наданими декларантом митному органу справи документами підтверджено числові значення митної вартості товарів, що визначені у ЕМД №UA100630/2021/087856.

Окрім того, суд зауважує, що правомірність (чинність) контракту презюмується законом, допоки не доведено зворотнє. З цих підстав, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача наведені у відзиві на позов та розглянуті судом.

Зважаючи на вищевикладені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що декларантом у ході виконання митних формальностей та проведення процедури консультацій з митним органом надано повні та достовірні відомості, що у своїй сукупності спростовують доводи митного органу щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правомірності визначення митної вартості товару.

Відповідачем у ході проведення митного оформлення не встановлено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Оскільки уповноваженою особою позивача під час митного оформлення надані усі необхідні документи, що чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, а відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, суд дійшов висновку про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПП "Контакт" повністю.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору, платіжне доручення про його сплату знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф. 20, смт. Нова Борова, Хорошівський район, Житомирська област, 12114, ЄДРПОУ: 13559654) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ: 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати видані Київською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів від 28.04.2021 №UA100000/2021/300061/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.04.2021 №UA100630/2021/00188.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Контакт" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6183 (шість тисяч сто вісімдесят три) грн 19 коп за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Рішення суду складено у повному обсязі: 10 листопада 2021 року.