Рішення

від 03.11.2021 по справі 280/5322/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року Справа № 280/5322/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Карнакова О.В., представника відповідача: Дєдушевої С.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №291792-2413-0821 від 11.05.2021, №291793-2413-0821 від 11.05.2021, №291794-2413-0821 від 11.05.2021, якими визначені суми податкових зобов`язань позивачу за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2021 рік на загальну суму 29613,93 грн.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Карнаковим О.В., який діє на підставі ордеру серія АР №1026093 від 03.06.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючий орган визначив позивачу грошове зобов`язання з орендної плати за земельними ділянками, які передані позивачем у користування Фермерського господарства Вовчанське-Агро (далі - ФГ Вовчанське-Агро ), засновником якого є позивач, а тому він вважає, що не є платником плати за землю, оскільки податкове зобов`язання має сплачувати фактичний користувач землі. Окрім того, позивач зазначає, що протягом спірного періоду орендну плату за ці земельні ділянки сплачувало саме ФГ Вовчанське-Агро і зауважень щодо декларування та сплати останнім податкових зобов`язань від відповідача не надходило, втрат бюджету не відбулось, у зв`язку з чим вважає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 30.06.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28.07.2021.

23.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що право користування землею та суміжні права та обов`язки землекористувача виникають з моменту державної реєстрації права користування. Оскільки державна реєстрація права користування земельними ділянками здійснена за позивачем, отже він є належним платником орендної плати за землю.

Ухвалою суду від 28.07.2021 продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 27.09.2021.

20.09.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц зазначає, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Ухвалою суду від 22.09.2021 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 27.09.2021 зупинено провадження у справі до 20.10.2021, призначено наступне підготовче засіданні на 20.10.2021.

Ухвалою суду від 20.10.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 20.10.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2021.

Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої доводи та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи, представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 03.11.2021 судом проголошено скорочене рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, безпосередньо дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

05.05.2015 між Давидівською сільською радою Якимівського району Запорізької області та позивачем укладені три договори оренди землі:

- щодо земельної ділянки кадастровий номер 2320381200:04:001:0007 загальною площею 7,5591 га, відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку на території Давидівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- щодо земельної ділянки кадастровий номер 2320381200:06:003:0001 загальною площею 10,1521 га, відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку на території Давидівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- щодо земельної ділянки кадастровий номер 2320381200:04:004:0001 загальною площею 9,9277 га, відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку на території Давидівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до умов договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем згідно рішення Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 26.01.2015 №20/5 у грошовій формі у визначеному розмірі, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договори укладено строком на 15 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, право оренди земельної ділянки за вказаними договорами зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2015 за №10574944, №10574180 та №10574667.

Відповідно до Актів приймання передачі об`єкта оренди, 30.07.2015 позивач прийняв в оренду вказані земельні ділянки.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.09.2015 ОСОБА_1 зареєстрував юридичну особу ФГ Вовчанське-Агро . Відповідно до Статуту ФГ Вовчанське-Агро ОСОБА_1 як засновник передав право користування орендованими ним земельними ділянками.

17.02.2021 ФГ Вовчанське-Агро подало податкову декларацію з плати за землю за 2021 рік, у якій задекларувало грошове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки кадастровий номер 2320381200:04:001:0007, кадастровий номер 2320381200:04:004:0001 та кадастровий номер 2320381200:04:004:0001.

11.05.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області сформувало та направило на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

- №291792-2413-0821, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 9879,31 грн;

- №291793-2413-0821, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 9879,31 грн;

- №291794-2413-0821, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 9879,31 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що за змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (далі - ПК) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з визначеними у підпунктах 14.1.136, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК термінами орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з абзацом першим пункту 287.1 статті 287 ПК власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

За правилами статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами першою, другою статті 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як підсумок положень наведених правових норм, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України Про фермерське господарство від 19.06.2003 №973-IV (далі - Закон №973-IV).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (частина перша статті 7 Закону №973-IV).

Відповідно до статті 8 Закону №973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Відповідно до статті 12 цього Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Встановлюючи, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, Закон №973-IV при цьому не встановлює будь-яких виключень щодо правового регулювання оренди земельної ділянки. Не встановлює цей Закон і такі наслідки, як набуття фермерським господарством права оренди земельної ділянки, яка була надана громадянину для створення фермерського господарства, в силу факту державної реєстрації фермерського господарства.

У постанові від 18.06.2021 у справі №400/1730/19 Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформулював такий правовий висновок щодо застосування норм підпунктів 288.1, 288.2 статті 288 ПК, статтей 125, 126 Земельного кодексу України, частини другої статті 16, частин першої, другої статті 21 Закону України Про оренду землі , статті 12 Закону України Про фермерське господарство у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов`язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов`язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

При цьому, оскільки висновок Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, на який посилається позивач у заявах по суті справи, стосувався питання предметної юрисдикції, а не застосування норм статті 288 ПК, підстави для його врахування при вирішенні цієї справи відсутні, оскільки встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

За встановленими обставинами справи, право оренди земельних ділянок кадастровий номер 2320381200:04:001:0007, кадастровий номер 2320381200:04:004:0001 та кадастровий номер 2320381200:04:004:0001, зареєстровано за позивачем, доказів переходу прав орендаря земельних ділянок у встановленому законом порядку до ФГ Вовчанське-Агро до матеріалів справи не надано, відтак позивач має податковий обов`язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК.

Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем ФГ Вовчанське-Агро , не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату. Не звільняє його від цього обов`язку і фактична сплата ФГ Вовчанське-Агро орендної плати за землю. Платник податку, як це встановлено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 ПК, є обов`язковим елементом податку, який визначається виключно нормами ПК. Статтею 2 ПК встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив позивачу грошове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік з орендної плати за земельні ділянки кадастровий номер 2320381200:04:001:0007, кадастровий номер 2320381200:04:004:0001 та кадастровий номер 2320381200:04:004:0001, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, а позовні вимоги - є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З урахуванням висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10.11.2021.

Суддя М.О. Семененко