Ухвала

від 08.11.2021 по справі 279/5999/21

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5999/21

Провадження № 1-кс/279/1455/21

У Х В А Л А

іменем України

08 листопада 2021 року

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю дізнавача ОСОБА_3 , представників власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого дізнавача СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12021065490000374 від 05.11.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Старшим дізнавачем СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 подано клопотання по кримінальному провадженню №12021065490000374 від 05.11.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна, в якому зазначено що 04.11.2021 о 16.30. годин невідома особа, перебуваючи за кермом трактора марки Т-150 , д.н.з. НОМЕР_1 самовільно заїхав на орендовані земельні ділянки ТОВ АФ Обрій, що біля с.Осни Коростенського району та передискував близько 3 га кукурудзи.

05 листопада 2021 СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, відомості про вказане кримінальне правопорушення, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120210654960000374, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

04.11.2021 року в період часу з 19.15 год. по 20.00 год., під час проведення огляду місця події за адресою: Житомирська область

Коростенський район в польовій місцевості біля с.Осни було виявлено та вилучено трактор Т-150, д.н.з. НОМЕР_1 , пізніше стало відомо, що за кермом перебував ОСОБА_4 , прож. АДРЕСА_1 .( НОМЕР_2 ).

Вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів старший дізнавач СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 просить накласти арешт на вищезазначене майно.

В судовому засіданні дізнавач клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник власника майна, власник майна в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання. Представник власника майна ОСОБА_4 зазначив, що заявником по кримінальному провадженні не надано доказів на право власності на земельні ділянки, які згідно з Витягу з ЄРДР передисковував власник трактору, арешт на який просив накласти дізнавач. Натомість надав в судовому засіданні догори про аренду земельних ділянок, згідно з якими орендує вищезазначені ділянки, та як зазначив: в той час здійснював законну діяльність на території останніх.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Дані по вказаному в клопотанні факту 05.11.2021 року СД Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021065490000374 за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України.

Злочин, передбачений ст.356 КК України, полягає у самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Вилучений трактор марки Т-150, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , належить на праві власності селянському (фермерському) господарству "Липники". Згідно договірів оренди: від 08.04.2019 року, ОСОБА_6 здає в оренду СФГ "Липники" земельні ділянки занальною площею 2.1161 га кадастровий номер 1822883200:01:000:0129; 1822883200:01:000:0296; від 08.04.2019 року ОСОБА_7 здає в оренду СФГ "Липники" земельні ділянки занальною площею 2.2482 га кадастровий номер 1822883200:01::000:0171; 1822883200:05:000:0130; від 25.05.2017 року №72 ОСОБА_8 здає в оренду СФГ "Липники" земельні ділянки занальною площею 2,11 га кадастровий номер 1822883200:01:000:0093; 1822883200:01:000:0242; 25.05.2017 року №62 ОСОБА_9 здає в оренду СФГ "Липники" земельні ділянки занальною площею 2,1659 га кадастровий номер 1822883200:01:000:0094; 1822883200:01:000:0329.

Відповідно до ст.171,ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.

Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів.

У відповідностідо ч.3ст.170КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту транспортного засобу, не доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ст.170,ч.1, абз.2 КПК України. Судом не встановлено підстав вважати, що вилучена річ може бути предметомзлочинного посягання,яка може бути використана як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вилучене майно, а саме: трактор маркиТ-150д.н.з. НОМЕР_1 належитьСФГ "Липники",яке здійснює господарськудіяльніость,знаходження такогомайна намісці подіїзафіксовано підчас проведенняслідчих дій,що вподальшому можебути використаноорганом розслідуванняяк доказовуінформацію,тому обмеженнявласників такогомайна вправі нанього шляхомнакладення арештубуде неспівмірнимзавданням розслідуванняза ст.197-1,ч.1КК України,призведе допорушення праввласника тавільне користуваннята розпорядженняналежним йомумайном.

В матеріалах справи поданих до суду з клопотанням про арешт майна не вбачається, що власник має на меті відчужити майно, яке в нього було вилучено.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.19,ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі " Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до п.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні.

Зважаючи, що дізнавачем в клопотанні не доведено, що існують правові

підставі для накладення арешту на майно особи, якій належить трактор, який при цьому у вказаному кримінальному провадженні не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1ст.170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб; клопотання є необґрунтованим та немотивованим.

При вирішенні питання про арешт майна згідно зі ст.94,132,173 КПК України, необхідно враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні дізнавача, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На підставі викладених обставин, слідчий суддя дійшов переконання про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Тому, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника, відповідно до ст.173 КПК України приходить до висновку, що дізнавачем не доведено необхідність арешту зазначеного вище майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, і визнає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

На підставівикладеного,керуючись ст.167,170-173 КПКУкраїни,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання старшого дізнавача СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12021065490000374 від 05.11.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна - відмовити.

Копію ухвали направити дізнавачу СД Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 на виконання в порядку ст.169,ч.3 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копія згідно з оригіналом