Постанова

від 09.11.2021 по справі 591/4935/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м.Суми

Справа №591/4935/20

Номер провадження 22-ц/816/1519/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - Фермерське господарство Апіс ,

відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Кириківське ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Апіс

на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 26 липня 2021 року , ухвалене у складі судді Семенової О.С., в приміщенні Великописарівського районного суду Сумської області , повний текст рішення складено 28 липня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Фермерське господарство Апіс (далі - ФГ Апіс ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Кириківське (далі - ТОВ Кириківське ) про визнання незаконним та скасування запису у книзі реєстрації договорів оренди землі.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Апіс укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5921255400:005:004:0033 площею 2,7078 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державним реєстратором КП Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Сумської області Фальченко Ю.Л. 22 вересня 2017 року проведено державну реєстрацію речового права на вказану земельну ділянку і зроблено запис про речове право: 22517366.

Позивач зазначає, що в процесі розгляду справи № 575/122/20 за позовом ТОВ Кириківське до ОСОБА_1 , ФГ Апіс про визнання договору оренди землі від 01 червня 2017 року недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права оренди, з`ясувалося, що у договорі оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Кириківське та зареєстрований у Державному реєстрі земель 23 січня 2007 року, містяться розбіжності щодо такої істотної умови договору як строк його дії, а саме у п. 6 договору вказано, що він укладається на 15 років з дня набрання ним чинності, а в акті про визначення та закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в акті приймання-передачі земельної ділянки, які є невід`ємними частинами договору, зазначено строк дії договору - 5 років. Тому, на думку позивача, сторони не погодили таку істотну умову договору, як строк дії договору. Відтак, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся. Отже, на момент вчинення правочину не були додержані вимоги, встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що реєстрація договору оренди від 20 вересня 2006 року, укладеного між ТОВ Кириківське та ОСОБА_1 , в Книзі реєстрації договорів оренди землі, проведена Великописарівським відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23 січня 2007 року за № 040762804043 з порушенням вимог закону. Крім того, відсутня поземельна книга на земельну ділянку, яку ОСОБА_1 за договором від 20 вересня 2006 року передала в оренду ТОВ Кириківське . Оскільки поземельна книга не була відкрита, дані якої не були внесені до АС ДЗК, тому державна реєстрація договору оренди від 20 вересня 2006 року, укладеного між ТОВ Кириківське та ОСОБА_1 не відбулася в поземельній книзі, яка є складовою частиною Державного реєстру земель в силу ст. 202 ЗК України.

Проведена всупереч закону державна реєстрація вказаного договору оренди земельної ділянки порушує права ФГ Апіс , що підтверджується наявністю спору у цивільній справі № 575/122/20.

Посилаючись на вказані обставини, просить визнати незаконним та скасувати запис від 23 січня 2007 року за № 040762804043 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки (земельного паю), укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Кириківське у Книзі державної реєстрації договорів оренди Розділ 4 (4АА 008573), проведений Великописарівським відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК .

Великописарівський районний суд Сумської області рішенням від 26 липня 2021 року у задоволенні позову ФГ Апіс відмовив.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ФГ Апіс подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Апеляційна скарга містить заперечення на ухвалу суду від 18 грудня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Позивач зазначає, що з`ясування питання з якою різницею у часі зроблені записи цифр 1 та 5 у п. 6 договору (строк дії) має значення для з`ясування питання законності здійсненого запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, як наслідок, вирішення позову про визнання незаконним та скасування цього запису. Посилання суду на те, що договір не є предметом доказування у справі через те, що сторони договору не оспорюють його, а позивач не є стороною договору, на думку скаржника, свідчить про те, що суд неправильно встановив предмет доказування, що в свою чергу призвело до неправильного встановлення дійсних обставин справи.

Наголошує на тому, що суд, відмовляючи у призначенні експертизи, яка стосується предмету позову та фактичних обставин справи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не забезпечив справедливий судовий розгляд справи, порушив принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін.

Звертає увагу на те, що суд, дійшовши в ухвалі про відмову в призначенні експертизи висновку, що договір оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року, не є предметом доказування в даній справі, у рішенні посилається на вказаний договір як на доказ та зазначає, що строк дії договору - 15 років, як істотної умови договору, співпадає у договорі № 172 від 20 вересня 2006 року та відомостях, що містяться у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Вказує на те, що поведінка відповідачки ОСОБА_1 є суперечливою, так як вона спочатку передає ФГ Апіс земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 01 червня 2017 року, а у судових засіданнях заперечує проти позову, стверджуючи, що договір оренди землі від 20 вересня 2006 року укладався нею з ТОВ Кириківське на 15 років.

Вважає безпідставними посилання суду на те, що акти визначення та закріплення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки є окремими документами, що лише підтверджують виконання орендодавцем умов договору оренди землі з передачі її в користування орендаря. На думку позивача, вказані акти підтверджують не лише передачу землі в користування ТОВ Кириківське , а й строк - 5 років, на який ОСОБА_1 передавалася земельна ділянка в оренду.

Зазначає, що при вирішені спору позивач просив суд застосувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 по застосуванню ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме, що наявність розбіжностей з істотних умов договору оренди земельної ділянки перетворює його в неукладений.

Вважає, що місцевий суд ототожнив неукладений договір з недійсним та безпідставно послався на позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 та Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2020 року у справі № 925/1265/16.

Наголошує на тому, що саме визнання незаконним та скасування запису у Книзі реєстрації договорів оренди землі є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі.

Реєстрація договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року, на думку позивача, була проведена тільки наполовину, так як дані про договір не були внесені до поземельної книги, тобто процедура реєстрації договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року не була завершена відповідно до діючого та той час законодавства, а тому не може вважатися такою, що відбулась у визначеному порядку.

Суд першої інстанції, за відсутності належним чином підтвердженого факту відкриття Поземельної книги та перенесення даних до АС ДЗК зробив висновок, що Поземельна книга існувала, проте у зв`язку з реорганізацією районних відділів Держгеокадастру її місце перебування не встановлено.

Крім того, вважає помилковим висновок суду про відсутність порушеного права позивача, так як незаконно проведений запис у Книзі реєстрації договорів оренди про договір оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року, який існує на час звернення позивача до суду, позбавляє ФГ Апіс можливості реалізувати своє право оренди на відповідну земельну ділянку, позивач не має можливості користуватися орендованим майном за належної реєстрації свого договору оренди, а ТОВ Кириківське перешкоджає законній діяльності позивача.

Від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін, а в клопотанні про призначення судово-технічної експертизи документа - відмовити. Зазначає, що в даній справі предметом спору є правомірність внесення запису про державну реєстрацію договору оренди землі в книзі записів їх реєстрації, а не ведення поземельної книги, яка в свою чергу не є складовою частиною книги записів реєстрації договорів оренди, а є складовою частиною державного реєстру земель. З моменту укладення договору оренди землі від 20 вересня 2006 року він жодною із сторін не оспорювався, питання правомірності використання ТОВ Кириківське орендованої земельної ділянки не порушувалося, що свідчить про фактичне визнання і виконання обома сторонами умов вчиненого правочину, в тому числі, це стосується і строку його дії.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що договір укладений між нею та ТОВ Кириківське 20 вересня 2006 року діє і на даний час та укладався на 15 років. Умови договору сторонами виконуються. А договір між нею та ФГ Апіс у 2017 році укладено помилково. Крім того, просить справу розглядати без її участі.

Від ТОВ Кириківське надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, в задоволенні клопотання про призначення судово-технічної експертизи документа - відмовити. Зазначає, що договір оренди земельної ділянки (земельного паю) № 172 від 20 вересня 2006 року між ОСОБА_1 і ТОВ Кириківське пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку відповідно до діючого на той час законодавства України, набув чинності з моменту його державної реєстрації. 23 січня 2007 року Великописарівським відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК у книзі реєстрації зроблено запис за № 040762804043, на договорі зроблено запис про його реєстрацію, проставлено підпис відповідальної особи та печатку Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК . Умови договору сторонами виконуються, договір діє, ні одна із сторін договору не ставить під сумнів його умови та правомірність реєстрації, не має намірів припиняти (розривати) договір.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Кузченко Т.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Сєдєлєву Т.А., представника ТОВ Кириківське адвоката Литвин О.В., які заперечують проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову ФГ Апіс , суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи 20 вересня 2006 року договір оренди землі, ОСОБА_1 та ТОВ Кириківське погодили всі умови, необхідні для такого правочину, даний договір скріплений підписами сторін, у визначеному порядку пройшов державну реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки загальною площею 3, 05 га, з яких: 2,71 га ріллі, 0,34 га сіножаті, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (а. с. 14, Т. 1).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки (земельного паю) № 172 від 20 вересня 2006 року, зареєстрованого у Великописарівському відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель зроблено запис за № 040762804043 від 23 січня 2007 ролу, ОСОБА_1 передала свою земельну ділянку в оренду ТОВ Кириківське , договір укладено на 15 років з дня набрання ним чинності (а. с. 17, Т. 1).

В акті визначення та закріплення меж земельної ділянки в натурі, акті приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, зазначено, що земельна ділянка передана в оренду строком на 5 років (а. с. 22-23, Т. 1).

ОСОБА_1 зверталася із заявою до начальника Великописарівського районного відділу Сумської регіональної філії Центру ДЗК про реєстрацію договору оренди земельного паю, що належить їй згідно Державного акта на право власності на землю на території Кириківської селищної ради, орендар ТОВ Кириківське (а. с. 21, Т. 1).

З відповіді Відділу у Великописарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15 червня 2020 року вбачається, що поземельна книга, яка містить інформацію про договір оренди земельної ділянки (земельного паю), укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Кириківське була відкрита Великописарівським відділенням Сумської регіональної філії Центр ДЗК та велася у паперовому вигляді, до відділу поземельна книга не була передана, інформація у відділі відсутня (а. с. 19).

З книги державної реєстрації договорів оренди Розділ 4 (4АА 0085763) від 04 жовтня 2006 року по 27 грудня 2007 року, вбачається, що в ній 23 січня 2007 року зареєстрований договір оренди земельної ділянки за № 040762804043, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Кириківське зі строком на 15 років (а. с. 28-29, Т. 1).

01 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Апіс в особі голови Мороза О.І. укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка знаходиться на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, а саме земельні ділянки загальною площею 3,0516 га, в т.ч. рілля 2,7078 га, кадастровий номер 5921255400:05:004:0033, сіножаті 0,3438 га, кадастровий номер 5921255400:05:001:0268, договір укладено на 49 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, строк оренди починається 21 вересня 2021 року і закінчується 21 вересня 2070 року.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 22 вересня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Сумської області Фальченком Ю.Л. здійснена державна реєстрація іншого речового права: договору оренди б/н від 01 червня 2017 року, земельної ділянки площею 2,7078 га строком дії на 49 років, строк оренди починається 21 вересня 2021 року і закінчується 21 вересня 2070 року з правом пролонгації, орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ Апіс (а. с. 17-18, Т. 1).

В провадженні Великописарівського районного суду Сумської області з 05 лютого 2020 року перебуває цивільна справа № 575/122/20 за позовом ТОВ Кириківське до ОСОБА_1 та ФГ Апіс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Апіс на земельну ділянку загальною площею 2,7078 га, кадастровий номер 5921255400:05:004:0033, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 22517366, дата державної реєстрації 22.09.2017 та скасування цього запису про державну реєстрацію (а. с. 10-13, Т. 1).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на повний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчено нотаріально (ст.ст. 13-14 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладення договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі , яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затв. постановою КМУ від 25 грудня 1998 року № 2073, втр. чинність на підставі постанови КМУ № 791 від 20 липня 2011 року) визначав єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок.

Згідно п. 2 вказаного Порядку державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 9 вказаного Порядку відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13,

15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

П. 14 Порядку передбачено, що датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Щодо доводів скаржника, що договір від 20 вересня 2006 року є неукладеним, так як його сторонами не було досягнуто згоди щодо такої його істотної умови як строк дії договору, а відтак реєстрація вказаного договору в Книзі реєстрації договорів оренди землі, проведена Великописарівським відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23 січня 2007 року за № 040762804043 з порушенням вимог закону, колегія суддів зазначає наступне.

Момент укладення договору визначено у ч. 1 ст. 638 ЦК України, в якій зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Отже моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, тобто на момент підписання договору його сторонами.

В даній справі сторони вказаного договору - ОСОБА_1 і ТОВ Кириківське наголошують на тому, що ними було погоджено строк дії договору оренди земельної ділянки - 15 років. Вказаний строк (п. 6 договору) вказаний і в примірниках договорів, наданих суду для огляду. Акти визначення та закріплення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки дійсно є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, проте строк дії договору визначений не вказаними документами, а пунктом 6 договору оренди земельної ділянки, а вказані акти свідчать лише про виконання орендодавцем умов договору оренди землі з передачі її в користування орендаря.

В судовому засіданні суду першої інстанції була оглянута Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі. Суд встановив, що вказана книга пронумерована та прошнурована, скріплена печаткою Сумської регіональної філії Державного комітету України по земельним ресурсам ДП Центр ДЗК , в Розділі 4 якої є запис про реєстрацію 23 січня 2007 року під № 040762804043, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар ТОВ Кириківське , земельна ділянка, яка надається в оренду: кадастровий номер 05:004:0033 площею 2,71 га та кадастровий номер 05:004:0268 площею 0,34 га, цільове призначення - сільськогосподарське товарне виробництво, без обтяжень, термін договору оренди 15 років; дата і номер нотаріального посвідчення договору оренди 20 вересня 2006 року; прізвище і підпис особи, яка внесла запис - ОСОБА_2 .

Отже строк дії договору - 15 років, як істотної умови договору, співпадає у примірниках договорів та у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Вказаний договір виконується сторонами, орендодавець ОСОБА_1 отримує орендну плату.

За таких обставин з врахуванням того, сторони договору оренди земельної ділянки наполягають на тому, що ними було погоджено строк дії договору - 15 років, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування запису про реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів також вважає, що ухвала суду від 18 грудня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-технічної експертизи документа є законною та постановлена з додержанням норм процесуального права, оскільки клопотання про надання вказаного доказу позивач заявив на підтвердження обставин, якими не обґрунтовував свої позовні вимоги.

Колегія суддів відхиляє доводи ФГ Апіс , що процедура реєстрації договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2006 року не була завершена відповідно до діючого та той час законодавства, а тому не може вважатися такою, що відбулась у визначеному порядку.

Згідно Указу Президента України від 17 лютого 2003 року Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов`язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

На виконання цього Указу Президента України, Державним комітетом України по земельних ресурсах виданий наказ від 02 липня 2003 року № 174 Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (далі - Тимчасовий порядок, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 408 від 07 липня 2012 року).

Згідно з п. 4 цього Тимчасового порядку державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Функції з реєстрації, зокрема договорів оренди землі покладалися на реєстраторів Державного реєстру земель як структурних підрозділів Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , у межах повноважень якого знаходиться земельна ділянка.

Вказані структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру здійснювали видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, реєстрацію договорів оренди (суборенди), а також вели Книгу реєстрації договорів оренди землі.

Відповідно до вказаного вище Тимчасового порядку:

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

В даній справі предметом спору є правомірність внесення запису про державну реєстрацію договору оренди землі саме в книгу записів їх реєстрації. В свою чергу поземельна книга не є складовою частиною книги записів реєстрації договорів оренди, а є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про договір оренди землі.

Стосовно доводів скаржника щодо необхідності застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц по застосуванню ст. 15 Закону України Про оренду землі , колегія суддів зауважує, що правовідносини у справі № 145/2047/16-ц не є аналогічними правовідносинам у даній справі, рішення в якій переглядається.

Інші доводи апеляційної скарги, за встановлених обставин, не впливають на правильність висновків суду по суті спору.

З врахуванням наведених норм права та за встановлених обставин справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування запису від 23 січня 2007 року за № 040762804043 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки (земельного паю), укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Кириківське у Книзі державної реєстрації договорів оренди Розділ 4 (4АА 008573), проведений Великописарівським відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК .

Таким чином доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Апіс залишити без задоволення.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 26 липня 2021 рокув даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2021 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.І. Собина

С.С. Ткачук