Ухвала

від 08.11.2021 по справі 523/19214/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №523/19214/21

Провадження №1-кс/523/4293/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

08.11.2021 року

Слідчий суддяСуворовського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,адвоката ОСОБА_4 ,розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про арешт майна в рамкахкримінального провадження за №12021162490001059 від 05.08.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотаннявбачається, що слідчим відділенням відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12021162490001059 від 05.08.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.11.2013 року ОСОБА_6 , на території Суворовського району міста Одеси, зловживаючи довірою ОСОБА_7 , заволоділа належними останньому грошовими коштами в сумі 120000 грн., а саме позичила у ОСОБА_7 120000 гривень нібито під заставу належної йому земельної ділянки № НОМЕР_1 , розташованої на землях колишнього КСП ім. Петрівського, масив № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , площею 3.99 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123380900:01:001:0198, строком на три роки, про що написав відповідну розписку. За умовами розписки ОСОБА_6 зобов`язалася або повернути ОСОБА_7 на протязі трьох років запозичені кошти, або переоформити на ОСОБА_7 належну йому земельну ділянку. В якості застави вона також передала ОСОБА_7 оригінал Державного акту на вказану земельну ділянку. ОСОБА_6 по теперішній час не повернула ОСОБА_7 запозичені грошові кошти в сумі 120000 грн., і не переоформила земельну ділянку, причину неповернення коштів ОСОБА_7 не пояснює, всіляко ухиляється від зустрічі з ним і на телефонні дзвінки не відповідає. За відомостями ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на теперішній час виставила на продаж іншим особам нібито заставлену ОСОБА_7 земельну ділянку.

Вказана земельна ділянка № НОМЕР_1 , розташованої на землях колишнього КСП ім. Петрівського, масив № НОМЕР_2 , площею 3.99 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123380900:01:001:0198 є об`єктомвказаногокримінальногоправопорушення.

Враховуючивищевикладене, слідствовважає, щозазначенийзлочинміг бути вчинений з корисливихмотивів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

1)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

2)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

3)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.

Необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно також обумовлюється тим, що на теперішній час існує реальна загроза перепродажу зазначеного нерухомого майна вже третім особам, які не освідомленні про вищевказані обставини.

Невжиття таких заходів, як арешт належної ОСОБА_6 земельної ділянки із забороною користуватися, розпоряджатися нею, передавати іншим особам в оренду, в користування, збирати наявний на ній врожай, - може призвести до унеможливлення відшкодування ОСОБА_6 завданої ним шкоди ОСОБА_7 , оскільки іншого майна, окрім земельної ділянки, у ОСОБА_6 немає, і лише вищевказана земельна ділянка разом з наявним на ній врожаєм може забезпечити позовні вимоги ОСОБА_7 .

Враховуючи те, що встановлюються всі обставини у кримінальному провадженні та є необхідність запобігання незаконному відчуженню майна, суд прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню часковому.

Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про арешт в рамкахкримінального провадження за ОСОБА_5 про арешт майна в рамкахкримінального провадження за №12021162490001059 від 05.08.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - задовольнити частково

Накласти арешт на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розташованої на землях колишнього КСП ім.Петрівського, масив № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , площею 3,99 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123380900:01:001:0198, яка згідно відомостей Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку належить ОСОБА_6 , заборонивши останній та будь-яким іншим особам користуватися, розпоряджатися нею, передавати іншим особам в оренду, в користування, збирати наявний на ній врожай.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1