ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/1445/21
2/0187/451/21
У Х В А Л А
"09" листопада 2021 р. смт. Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про зобов`язання за власний рахунок виготовити технічну документацію із землеустрою і надати її до органів Держгеокадастру; про скасування державної реєстрації та відомостей про право власності земельної ділянки з закриттям поземельної книги; про витребування із незаконного володіння земельної ділянки і зобов`язання відновити межові знаки, заборонити вчиняти будь-які дії сільськогосподарського характеру на земельній ділянці, третя особа: ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
10.09.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ФОП ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про виправлення помилок при розробці технічної документації відновлення меж земельної ділянки на місцевості та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа: ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 24.09.2021 позов ОСОБА_1 , залишено без руху і запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали виправити недоліки, а саме: вказати ціну позову; зазначити обґрунтування позовних вимог, викладених у п. 2 та у п. 4 прохальної частини позову; зазначити відповідача, до якого заявлені вимоги, викладені у п. 3 позовних вимог.
04.11.2021 до суду надійшов уточнений позов з яким ОСОБА_1 просить:
1) Зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1 ) за власний рахунок виготовити ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 1223783100:02:001:0146 в координатах, межах та конфігурації згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ДП зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1151 від 31.12.2001 та виготовленою технічною документацією при передачі 23.03.2000 земельної частки (паю) в натурі. Надати виготовлену технічну документацію до органів Держгеокадастру.
2) Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію та відомості про право власності земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:044:0039. Закрити поземельну книгу.
3) Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) земельну ділянку ОСОБА_1 , кадастровий номер 1223783100:02:001:0146 та зобов`язати ОСОБА_3 відновити межові знаки. Заборони йому вчиняти будь які дії сільськогосподарського характеру на зазначеній земельній ділянці.
При цьому свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він після смерті його бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 став спадкоємцем земельної ділянки площею 4.1426 га, що розташована на території Хутірської сільської ради, Петриківського району, Дніпропетровської області. Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини Позивачу повідомили, що крім наявного технічного звіту про передачу ОСОБА_5 земельної частки (паю) в натурі оформленому 23.03.2000 та Державного акту на право приватної власності на ім`я останньої від 31.12.2001 слід також виготовити Технічну документацію яка відповідає діючому законодавству для оформлення (отримання) кадастрового номеру земельної ділянки та реєстрації (внесення) інформації до Державного земельного кадастру. І лише після цього нотаріусом буде видано правовстановлюючий документ (свідоцтво про право на спадщину) на ім`я Позивача.
З метою оформлення технічної документації Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 та уклав договір на виконання робіт від 17.02.2015 за №41 та узгодив технічне завдання до договору.
На підставі виготовленої ФОП ОСОБА_2 технічної документації 18.03.2015 державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було внесено відомості до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 1223783100:02:001:0146. Будь-яких відомостей стосовно зміни меж чи конфігурації земельної ділянки відповідачем позивачу не повідомлялось.
В подальшому в період з 2015 по 2019 рік позивач користувався зазначеною вище земельною ділянкою, межі якої було визначено ще технічним звітом від 2000 року. За цей період будь яких претензій від власників чи користувачів суміжних земельних ділянок не надходило.
Починаючи з весни 2020 року позивачу стало відомо, що суміжний власник ОСОБА_3 (земельна ділянка з кадастровим номером 1223783100:02:044:0039) намагається вести сільгосподарский обробіток частини його земельної ділянки, а саме близько 25 метрів в глибину по всій ширині земельної ділянки. А з осені 2020 року і дотеперішній час ОСОБА_3 фактично користується зазначеною частиною земельної ділянки площею близько 1,8 гектари. Свій вчинок ОСОБА_3 пояснює тим, що він займає земельну ділянку яка відповідає координатам зазначеним у виготовленій на його замовлення технічній документації. Інформація з технічної документації ОСОБА_3 внесена до Державного земельного кадастру 18.07.2019, тобто майже через 4 роки після виготовлення та реєстрації технічної документації Позивача.
ОСОБА_3 самостійно змінив розташування межових знаків внаслідок чого земельна ділянка позивача зменшилась майже на 1,8 гектари, (межові знаки здвинули приблизно на 25 метрів в глибину ділянки по всій її ширині, а це близько 740 метрів). При цьому при оформленні технічної документації ОСОБА_3 до позивача не звертався, питання зміни межі не узгоджував. При встановлені нових межових знаків на місцевості позивач присутній не був. Таким чином без відома та присутності позивача незрозумілим чином було вирішено питання про фактичні межі земельної ділянки, чим порушено його право користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою. Також ОСОБА_3 наполягає, що межа ділянки позивача з іншої сторони на таку ж відстань повинна зміститись на земельну ділянку ОСОБА_4 (земельна ділянка з кадастровим номером 1223783100:02:001:0224).
Ознайомившись з інформацією Публічної кадастрової карти України позивач помітив явну невідповідність фотографій оброблених земельних ділянок та нанесених контурів цих ділянок. А саме явне зміщення його ділянки на ділянку ОСОБА_4 . Крім того на зазначеній карті видно, що весь масив земельних ділянок позначених на схемі починаючи з номера 55.17 і номер 55.34 (схема додається) зміщено, і перед земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:044:0017 наявний розрив, площа якого майже збігається з площею на яку почали зміщувати межі земельної ділянки позивача.
Отже відомості стосовно координат земельної ділянки ОСОБА_3 та інших користувачів внесено вже після того як було визначено межі (координати) земельної ділянки позивача і координати суміжних ділянок вносили згідно наявної в реєстрі інформації.
У технічній документації виготовленій ФОП ОСОБА_2 відсутні відомості про координати земельної ділянки, йдеться лише посилання що координати, які визначались в системі 1963 року за допомогою сертифікованого обладнання.
При зверненні до ФОП ОСОБА_2 позивач надавав їй копію технічного звіту від 2000 року, який містить каталог кутів зовнішніх меж ділянки та їх координати. В межах саме цих координат попередня власниця, а потім і її спадкоємець користувався земельною ділянкою. При оформлені технічної документації ФОП ОСОБА_2 жодним чином не повідомила позивача про те що існують будь які ускладнення стосовно меж земельної ділянки, чи про те що межі зміщуються. А враховуючи те, що інформація про координати земельної ділянки позивача вносилась до Державного земельного кадастру раніше ніж по іншим ділянкам, межі яких зміщено, то наявний факт невірного визначення координат земельної ділянки або допущеної з боку ФОП ОСОБА_2 помилки при наданні інформації до Державного земельного кадастру України.
Таким чином допущені ФОП ОСОБА_2 прорахунки призвели до ланцюгової реакції внаслідок чого і виготовлена вже у 2019 році технічна документація суміжних власників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містить недостовірну інформацію, а саме координати меж земельних ділянок не відповідають межовим знакам встановленим та переданим на зберігання при передачі земельних ділянок (паїв) в натурі на місцевості, що відображено в відповідному акті від 23.03.2000.
Позивач звертає увагу суду, що Акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі містить інформацію про встановлення межових знаків земельної ділянки, а також інформацію про погодження зовнішніх меж з суміжними власниками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та їх підписи. З цього часу (23.03.2000) і до осені 2020 року, тобто майже 20 років, будь яких спорів стосовно межі не виникало. Земельна ділянка саме в цих межах і була успадкована Позивачем у 2015 році. Таким чином спір за межу виник внаслідок невірного визначення ФОП ОСОБА_2 координат меж земельної ділянки, тобто таких які не відповідали фактичному розташуванню земельної ділянки, та внесення цих відомостей до Державного земельного кадастру.
При цьому технічна документація ОСОБА_3 також містить невірні дані, не відповідає координатам, межам та конфігурації згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку отриману в 2001 році ще ОСОБА_6 і успадковану ОСОБА_7 , а в подальшому ОСОБА_3 . На підставі виготовленої з помилками технічної документації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку з кадастровим номером 1223783100:02:044:0039.
Позивачу стало відомо, що восени 2020 року ОСОБА_3 змінив фактичне розташування межових знаків та почав користуватись частиною його земельної ділянки. Про що безпосередньо свідчить залучення позивача третьою стороною у справі №187/409/21 за позовом ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:044:0039 нову межу якої позивач і вважає спірною.
Таким чином, на теперішній час порушено право позивача користуватися власною земельною ділянкою.
При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації та відомостей про право власності земельної ділянки з закриттям поземельної книги ОСОБА_1 вказує на те, що відповідно п.6 до статті 24 ЗУ Про Державний земельний кадастр підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Позивач вважає, що належним способом захисту його прав є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Відновлення порушених прав безпосередньо пов`язане з внесенням Державного земельного кадастру змін стосовно фактичних координат земельної ділянки позивача. Оскільки реєстрація нової технічної документації (відновлених меж земельної ділянки) з кадастровим номером 1223783100:02:001:0146 у Державному земельному кадастрі технічно неможлива у разі накладення її координат на координати земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:044:0039 ( власник ОСОБА_3 ) тобто необхідним є скасування державної реєстрацію цієї земельної ділянки і закриття поземельної книги.
З урахуванням положень ст.ст. 81, 125. 126 Земельного кодексу України, відсутність у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначених відомостей про земельну ділянку ОСОБА_3 не свідчитиме про припинення його права на успадковану земельну ділянку, юридичний та фактичний перехід права власності до іншої особи. Відповідні записи до реєстрів можуть бути внесені на підставі виготовленої нової технічної документації яка відповідає фактичним координатам, межам та конфігурації успадкованої ним земельної ділянки. Та не позбавляє права здійснювати дії сільськогосподарського характеру на його земельній ділянці в тих межах в яких здійснювався обробіток спадкодавцем ОСОБА_7 .
Розглянувши вказану позовну вимогу ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації та відомостей про право власності земельної ділянки з закриттям поземельної книги, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Ключовим для розуміння поняття "суб`єкт владних повноважень" та формування адміністративними судами практики став лист Верховного Суду України від 26 грудня 2005 року № 3.2.-2005 "Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами", в якому Верховний Суд України зазначив, що необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Суть спірних правовідносин в даному позові, виходячи із обгартування ОСОБА_1 позовних вимог, полягає у зобов`язанні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вчинити певні дії направлені на скасування державної реєстрації та відомостей про право власності земельної ділянки з закриттям поземельної книги за існування, на думку позивача, перешкод в здійсненні таких дій вказаним відповідачем самостійно.
Суд наголошує на тому, що позивач в своєму позові не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено оскарженням бездіяльності відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій (бездіяльності) органу державної влади, підлягає перевірці адміністративним судом.
Таким чином враховуючи вищевикладене, вимоги діючого законодавства та предмет позову, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових, позовна заява за предметно-територіальною юрисдикцією підсудна окружному адміністративному суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 позивач вказує на різні фактичні та правові підстави. Позовні вимоги пов`язані лише предметом позову - земельною ділянкою, а отже, за обґрунтуванням і доведенням є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Отже, сумісний розгляд заявлених вимог у даній справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку кожним правовідносинам окремо: між позивачем і ФОП ОСОБА_2 і між позивачем і ОСОБА_3 . Позивач при поданні позову не дотримався правил об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних правовідносинах які є різними за предметом і обсягом обставин, які підлягають перевірці і підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами; сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи у строки, передбачені процесуальним законодавством.
Такий висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається в разу порушення правил об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Таким чином, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, а саме: об`єднання в одному позові вимог, не пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, які не є основними та похідні позовними вимогами відносно одне одного та поєднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, в зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню, що не перешкоджає ОСОБА_1 повторно звернутися до суду за умови усунення недоліків позовної заяви, викладених в мотивувальній частині даної ухвали з дотримання предметної та територіальної підсудності. Позовна заява має відповідати іншим вимогам статей 175 - 177 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 185, 188 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяв ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про зобов`язання за власний рахунок виготовити технічну документацію із землеустрою і надати її до органів Держгеокадастру; про скасування державної реєстрації та відомостей про право власності земельної ділянки з закриттям поземельної книги; про витребування із незаконного володіння земельної ділянки і зобов`язання відновити межові знаки, заборонити вчиняти будь-які дії сільськогосподарського характеру на земельній ділянці, третя особа: ОСОБА_4 , повернути позивачу.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.
Суддя:В. О. Говоруха
Суд | Петриківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2021 |
Оприлюднено | 11.11.2021 |
Номер документу | 100981236 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
Говоруха В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні