Рішення

від 13.10.2020 по справі 757/16455/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16455/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань - Пітей О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства Аграрний фонд до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ДП Український інститут промислової власності , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (відповідач 3) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якому просив: визнати недійсним договір від 02.02.2015 про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою № т201406487 від 12.05.2014, укладений між ПАТ Аграрний фонд в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; зобов`язати Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності продовжити здійснення всіх подальших дій, пов`язаних із проведенням експертизи заявки про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № гп201406487 від 12.05.2014, без врахування змін, що відбулися після 03.03.2015.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що оспорюваний ним договір про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою № т201406487 від 12.05.2014 слід визнати недійсними у зв`язку із його фіктивністю, оскільки він укладений з метою отримати правову охорону на знак для товарів і послуг, який використовував позивач, та використовувати досягнення останнього у своїй діяльності, що призвело до змішування з діяльністю ПАТ Аграрний фонд .

Крім того, позивач посилався на те, що зміст договору про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг суперечить нормам Цивільному кодексу України, Господарському кодексу України, Закону України Про акціонерні товариства , оскільки особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою суду від 12.04.2016 у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

21.12.2016 представник Державної служби інтелектуальної власності України подав пояснення на позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 05.09.2017 замінено третю особу Державну службу інтелектуальної власності на його правонаступника Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 010080, код ЄДРПОУ 37508596), оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності , був затверджений початок ліквідації Державної служби інтелектуальної власності (ДСІВ) та покладення функцій з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Крім того, у зв`язку із зміною з 09.06.2020, типу товариства та місцезнаходження позивача, замінено найменування позивача у даній справі з публічного акціонерного товариства Аграрний фонд на акціонерне товариство Аграрний фонд .

На виконання п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України від 18.03.2004 №1618-ІУ у редакції Закону №2147-УІІІ від 03.10.2017 , справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, з огляду на зазначене у вказаній справі проведено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник Відповідача 2 подала письмові заперечення, заперечила проти позову в повному обсязі, окремо звернула увагу суду на те, що договір про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг від 02.02.2015 станом на день подання заперечень є виконаним.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору подано письмові пояснення та повідомлено, що 20.07.2015 Укрпатент отримав заперечення Позивача проти заявки № ш201406487 від 12.05.2014 щодо невідповідності заявленого в ній позначення умовам надання правової охорони. Крім того, 02.07.2015 Укрпатент повідомив ОСОБА_1 про можливу відмову у реєстрації знака відносно усього переліку товарів і/або послуг, оскільки заявлене позначення для всіх заявлених товарів та послуг є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

01.02.2016 із врахуванням заперечень позивача проти реєстрації знаку Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи встановлено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони.

Відповідачем 1 відзив на позов не надано.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з викладених в ньому підстав.

В судове засідання представники відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2014 позивачем подано до державного підприємства Український інститут промислової власності заяву про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № т201406487 .

Позначення, наведене в заявці для товарів і послуг від 12.05.2014 №т201406487, зокрема слова АГРАРНИЙ ФОНД, є тотожним офіційному найменуванню ПАТ Аграрний фонд , встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 № 364 Про утворення публічного акціонерного товариства Аграрний фонд .

22.10.2014 ДП Український інститут промислової власності надіслало висновок формальної експертизи заявки на знак для товарів і послуг №39212/3, відповідно до якого встановлено, що заявка відповідає вимогам ст. 7 Закону України Про охорону прав на знак для товарів і послуг .

02.02.2015 між ПАТ Аграрний фонд в особі т.в.о. голови правління Виходця І.Б. та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою № пз201406487 від 12.05.2014.

Відповідно до договору про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг ПАТ Аграрний фонд в особі т.в.о. голови правління ОСОБА_2 передає право на одержання свідоцтва за заявкою для товарів і послуг № ш201406487 від 12.05.2014 а ОСОБА_1 приймає право на одержання свідоцтва за зазначеною заявкою зі здійсненням всіх дій щодо вказаної заявки, пов`язаних з її розглядом та сплатою належних зборів і мита.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 з 26.02.2015 призначений керівником, а ОСОБА_1 є засновником ТОВ Аграрний фонд , код ЄДРПОУ 39669762, зареєстрованого 02.03.2015 номер запису: 10741020000053267.

Зазначене стало підставою для звернення Позивачем до Антимонопольного комітету України із заявою про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

У зв`язку з порушенням Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України провадження у справі за зазначеною заявою ТОВ Аграрний фонд змінило назву на ТОВ Світ борошна (державна реєстрація змін відбулась 02.02.2016).

Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.02.2016 № 9 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу визнано дії ТОВ Світ борошна (попередня назва ТОВ Аграрний фонд ), засновником якого є ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ 39669762), щодо використання позначення Аграрний фонд у комерційному (фірмовому) найменуванні без дозволу (згоди) ПАТ Аграрний фонд , який раніше почав його використовувати у господарській діяльності, що призвело до змішування з діяльністю публічного акціонерного товариства Аграрний фонд , порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , у вигляді неправомірного використання позначення без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав його використання у господарській діяльності, що призвело до змішування з діяльністю ПАТ Аграрний фонд .

Приймаючи вказане рішення, Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України виходила з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у трудових відносинах з ПАТ Агарний фонд , були обізнаними про діяльність товариства та мали на меті використовувати досягнення ПАТ Аграрний фонд у власних інтересах, у зв`язку з чим визнано дії ТОВ Аграрний фонд щодо використання позначення Аграрний фонд у комерційному (фірмовому) найменуванні без дозволу (згоди) ПАТ Аграрний фонд неправомірними та такими що призвело до змішування з діяльністю ПАТ Аграрний фонд .

Викладені обставини, відповідачами 1 та 2 не спростовані.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також норми процесуального права кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/від сутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, що вчиняється без наміру створити юридичні наслідки, які складають зміст цього правочину. Ознака укладення правочину без наміру створити юридичні наслідки може бути притаманна діям однієї або обох сторін правочину. Однак фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки.

Судом встановлено, що оспорюваний договір про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою № гп201406487 від 12.05.2014 був укладений з метою отримати правову охорону на знак для товарів і послуг, який використовував позивач, та використовувати досягнення останнього у діяльності ТОВ Аграрний фонд код ЄДРПОУ 39669762 (перейменоване в подальшому на ТОВ Світ борошна ), що призвело до змішування з діяльністю ПАТ Аграрний фонд .

А тому заслуговує на увагу посилання позивача на те, що відповідачі 1 та 2 уклали оспорюваний правочин, перебували у трудових відносинах з ПАТ Агарний фонд , були обізнаними про діяльність останнього та мали на меті використовувати досягнення ПАТ Аграрний фонд у власних інтересах.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, відповідачі 1 та 2 перебуваючи у трудових відносинах з позивачем та укладаючи оспорюваний правочин про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою №ш201406487 від 12.05.2014 з метою використання в подальшому позначення Аграрний фонд у комерційному (фірмовому) найменуванні без дозволу (згоди) ПАТ Аграрний фонд , який раніше почав його використовувати у господарській діяльності призвело до змішування з діяльністю ПАТ Аграрний фонд , тобто фактично на шкоду майновим інтересам останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач 2 діяв недобросовісно та зловживав правами стосовно його роботодавця, оскільки передача права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою №т201406487 від 12.05.2014 порушує майнові інтереси ПАТ Аграрний фонд і призводить до змішування з діяльністю ПАТ Аграрний фонд .

Враховуючи вищевикладене, а також те, що правова мета оспорюваних договорів є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (безоплатне передання права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою №т201406487 від 12.05.2014) та дає підстави вважати такий договір фіктивним, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору від 02.02.2015.

Доводи позивача щодо зобов`язання Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності продовжити здійснення всіх подальших дій, пов`язаних із проведенням експертизи заявки про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № гп201406487 від 12.05.2014, без врахування змін, що відбулися після 03.03.2015 суд вважає необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що 01.02.2016 із врахуванням заперечень позивача проти реєстрації знаку Державною службою інтелектуальної власності України направлено ОСОБА_1 рішення про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи.

Так, за результатами кваліфікаційної експертизи встановлено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки, позначення для всіх товарів 1, 7, 12, 29, 30, 31, 32, 33 класів та всіх послуг 36, 39 класів, зазначених у наведеному в матеріалах заявка переліку, є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товари та надає послуги, а саме щодо особи Позивача у даній справі.

За таких обставин позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його прав з боку відповідача Укрпатенту.

В зв`язку з задоволенням позову частково, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1378,00 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача 1 та відповідача 2.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України та ст. ст. З, 13, 16, 202, 203, 215, 234, ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства Аграрний фонд до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсним договору - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 02.02.2015 про передачу права на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою № ш201406487 від 12.05.2014 укладений між публічним акціонерним товариством Аграрний фонд в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ Аграрний фонд витрати на судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: акціонерне товариство Аграрний фонд , 01001, м. Київ, вул.. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 38926880

Відповідачі: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3

Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності , 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1, код ЄДРПОУ 31032378

Третя особа: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2.

Суддя Р.В. Новак