Рішення

від 11.11.2021 по справі 637/582/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.11.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2021 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №637/582/21 (2/637/226/21)

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

участь у справі приймала: представник позивач адвокат - Горшкова Л.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

24 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Шевченківської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності, просила позовні вимоги позивача задовольнити.

В обґрунтування зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина , яка складається з права власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ХР №128884) площею 4.8032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325755000:02:001:0060, яка розташована на території Шевченківської

селищної ради. Зазначила , ОСОБА_2 та товариство з обмеженої відповідальністю Харківагро-2000 17 листопада 2008 року уклали договір оренди вищевказаної земельної ділянки. В подальшому договором №2 від 20 квітня 2018 року умови договору були змінені ,орендодавець забажала отримати оренду плату за весь час оренди що складає 49 років . Її заява була задоволена та остання отримала 18 5457.93 грн.

У грудні 2020 року до товариство з обмеженої відповідальністю ХАРКІВАГРО-2000 звернулися родичі покійної та передали заповіт , яким вона заповідала права власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 , який має відношення то товариства але особисто з померлою знайомим не був.

В січні 2021 року генеральним директором товариство з обмеженої відповідальністю ХАРКІВАГРО-2000 вказаний заповіт було передано позивачу.

Після отримання оригіналу заповіту позивач звернувся до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про реєстрацію спадкової справи та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Зазначає,що позивач дізнався про існування заповіту поза межами строку прийняття спадщини, про наявність заповіту позивачу не повідомлялось, не роз`яснено право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття, до державного нотаріуса будь-які особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звертались та спадкова справа не заводилась, відповідно інформації про наявність заповіту на користь позивача не надсилалася позивачу та не розміщувалася в пресі.

Таким чином, позивач вважає, що необізнаність щодо існування заповіту та неповідомлення про наявність заповіту на користь позивача є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини.

Тому , позивач звернувся до суду та просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з`явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

15 липня 2021 року після усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 30 червня 2021 року, по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 29 липня 2021 року. Також відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовні вимоги. Окрім того за клопотанням представника позивача по справі зроблено запит до нотаріальної контори за для з`ясування наявності заповітів, та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з`явився, надав до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Горшкову Л.А., перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 яке видане Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального територіального управління юстиції у Харківській області від 07 жовтня 2019 року) (а.с.3)засідчується факт того що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 4.8032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325755000:02:001:0060, розташована на території Шевченківської селищної ради Харківської області, на яку ОСОБА_2 мала право власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ХР №128884 від 17 червня 2004 року) (а.с.6).

Відповідно до заповіту від 19 грудня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1979, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєвим В.А., позивачу заповідано належну ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку, площею 4.8032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325755000:02:001:0060, розташовану на території Шевченківської селищної ради Харківської області (а.с.5).

З відповіді №245/02-17 Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області від 14 травня 2021 року вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , але в строк встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України , ним не подано заяви про прийняття спадщини, тобто пропустив шести місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Тому позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено та для вирішення даного питання рекомендовано звернутися до суду.

Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру наданих Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області від 19 серпня 2021 року зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є чинний заповіт, номер у спадковому реєстрі - 61768121 (номер в реєстрі нотаріальних дій: серія та номер заповіту ННА 122124, зареєстровано за реєстровим номером 1979), який посвідчено приватним нотаріусом Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєвим В.А. Після смерті спадкодавця з заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини в нотаріальну контору спадкоємці не звертались.

Спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.34-36).

З довідки Шевченківської селищної ради № 495 від 30 квітня 2021 року вбачається ,що на час смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одноособово за адресо. АДРЕСА_1 .

З листа товариство з обмеженої відповідальністю Харківагро-2000 від 8 листопада 2021 року за № 02-0811 вбачається ,що заповіт було передано позивачу на початку січня 2021 року.

Позивач просить надати йому додатковий строк для прийняття спадщини 2 місяці, вказавши, що пропустив його з поважних причин, а саме з причини незнання існування заповіту та неповідомлення про наявність заповіту на користь позивача.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Частина 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства № 4451/70).

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу .

За приписами зі ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 Цивільного кодексу України .

Згідно ст.ст. 1223 , 1233 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до п. 2.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

За положеннями статті 63 Закону України Про нотаріат , нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій, довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року по справі № 565/1145/17 та постанові Верховного Суду складу Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2021 по справі 591/1271/18.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори), зареєстрований заповіт, який є чинним на момент розгляду справи та посвідчений Куп`янським районним приватним нотаріусом Черняєвим В.А. ,19 грудня 2017 року (реєстровий №1979).

З відповіді наданої суду приватним нотаріусом Черняєвим В.А.від 8 листопада 2021 року за № 310/01-16 вбачається ,що останній будь - яких дій пов`язаних з відкриттям спадкової справи після смерті ОСОБА_2 не проводив, спадкоємці за заповіт ом не зверлаися, виклик спадкоємця шляхом публічного оголошення не здійснювався.

Таким чином, судом констатує факт того , що будь-які особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звертались та спадкова справа не заводилась, спадкоємець за заповітом про відкриття спадщини не повідомлявся, виклик спадкоємця шляхом публічного оголошення не здійснювався та не розміщувалася пресі.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, суд підтверджує поважність причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини.

Оцінівши надані докази у їх сукупності ,надавши їм належну правову оцінку , також враховуючи ,що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, суд приходить до висновку, що позовна заява є доведенною та такою , що підлягає задоволенню.

Судові витрати.

При зверненні до суду сплачений судовий збір 908.00 грн., який суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 133, 200, 258, 259, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України (2004 року), висновки та пленуми Верховного Суду України, ПВС України Про судову практику у справах про спадкування , ст.63 Закону України Про нотаріат , ст.41 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (місяці) для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початком строку вважати день набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.

СУДДЯ