Ухвала

від 11.11.2021 по справі 905/2134/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

11 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/2134/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області (вх.№ 3055 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 (суддя К.С.Харакоз, повний текст ухвали складено 07.06.2021) у справі №905/2134/20

за заявою кредитора Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м.Слов`янськ, Донецька область, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м.Київ,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 31623469), смт. Новоамвросіївське, Амвросіївський район, Донецька область,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 до господарського суду Донецької області надійшла заява Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м.Слов`янськ, Донецька область, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м.Київ, про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 31623469).

Ухвалою господарського суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі № 905/2134/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 31623469); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №484 від 15.03.2013).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20 (суддя К.С. Харакоз) зокрема, визнано кредиторами та затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 31623469):

- Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на суму 32 587 423,18 грн. - четверта черга, 572 063,93грн. - шоста черга, 24 862,00грн. - перша черга.

Ухвалено окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:

- Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м.Слов`янськ, Донецька область, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на суму 96 886 637, 29 грн., з яких: 96 822 624,71 грн. - основний борг, 64 012,58 грн. - пеня, які не були задоволені боржником.

Відмовлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області у визнанні кредитором на суму 878 703,43 грн.

Головне управління ДПС у Донецькій області з ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20 не погодилось та подало на неї до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального правата порушення норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області до боржника на суму 878 703,43 грн. та постановити в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №905/2134/20 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20 залишено без руху, у зв`язку з тим, що скаржником в порушення п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду доказів сплати судового збору у 6810 грн.

Ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 28.07.2021 у справі №905/2134/20 відмовлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений строк повернуто апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20 заявнику - Головному управлінню ДПС у Донецькій області.

28.09.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області повторно подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20, сплативши за її подання за платіжним дорученням від 12.08.2021 № 2131 судовий збір у встановленому розмірі -6810 грн.

Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної ухвали складено 07.06.2021, а тому строк на її апеляційне оскарження закінчився 17.06.2021, проте апеляційну скаргу на неї Головне управління ДПС у Донецькій області подало шляхом здання до поштового відділення 28.09.2021, тобто з пропуском встановленого строку на 3 місяці та 11 днів.

До апеляційної скарги додана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник просить суд визнати причини пропуску цього строку поважними, посилаючись на невідкладне усунення недоліків апеляційної скарги після її повернення ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 28.07.2021 у справі №905/2134/20 шляхом сплати після отримання з Державного бюджету необхідного фінансування, судового збору за її подання у встановленому розмірі -6810 грн. за платіжним дорученням від 12.08.2021 № 2131.

У зв`язку з тим, що скаржником у зазначеній заяві не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки заява не містить обгрунтування наявності об`єктивних причин подання апеляційної скарги через 47 днів після усунення її недоліків шляхом сплати судового збору за платіжним дорученням від 12.08.2021 № 2131, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20 залишено без руху та встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом наведення інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення.

Копію зазначеної ухвали отримано скаржником 18.10.2021, а тому строк на усунення недоліків апеляційної скарги спливає 28.10.2021.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 12.10.2021 скаржником 25.10.2021 (вх. № 12225) надано до суду апеляційної інстанції клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому скаржник зазначив, що згідно з організаційною структурою ГУ ДПС у Донецькій області фактичне місце розташування відділу, який відповідальний за супроводження судових справ, є м. Краматорськ, а юридична адреса ГУ ДПС у Донецькій області, до якого надходить вся кореспонденція- м. Маріуполь, в той час як у зв`язку з технічними ускладненнями, зокрема, утрудненого сполучення між зазначеними містами, в тому числі через протиепідемічні заходи, платіжне доручення від 12.08.2021 № 2131 було отримано виконавцем значно пізніше дати його формування, що і стало причиною подання апеляційної скарги значно пізніше дати усунення її недоліків шляхом сплати судового збору за вказаним платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Скаржник в заяві про усунення недоліків не навів обґрунтованих доводів та не надав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в останнього непереборних та об`єктивних перешкод або труднощів, які не залежали від його волі, та унеможливили в розумний строк після усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за платіжним дорученням від 12.08.2021 № 2131, повторно подати апеляційну скаргу з належним підтвердженням вказаної оплати.

Зокрема, скаржником не обгрунтовано будь-якими доказами наявність технічних ускладнень, в тому числі ускладненого транспортного сполучення, яке зумовило отримання його структурним підрозділом, на якого покладено функції з супроводження судових справ, платіжного дорученням від 12.08.2021 № 2131 лише через 47 днів після оформлення цього платіжного документу та взагалі не наведено, яким способом вказаний документ направлявся відповідному підрозділу для виконання та не надано доказів вчинення дій з такого направлення й неможливості направити його іншим способом.

Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 4 цієї статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зі змісту наведених норм вбачається, що в разі звернення з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду з порушенням встановлених строків його оскарження особа, яка звертається з цією скаргою, у клопотанні про поновлення строку має навести причини, підтверджені відповідними доказами, які перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження. Дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд має залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку. Тільки у разі визнання цих причин неповажними або у випадку незвернення з відповідною заявою у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Подібні висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 914/1633/17, від 14.08.2018 у справі № 916/1448/17, від 15.10.2019 у справі № 910/15396/18, від 12.02.2020 у справі № 921/86/18, від 22.06.2020 у справі № 904/701/19, від 06.07.2020 у справі No 910/5829/19.

Отже, процесуальним наслідком наведення скаржником на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення, які визнані судом неповажними, положеннями пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України визначено відмову у відкритті апеляційного провадження.

При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів господарського судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ...підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто виходячи з принципу належного урядування державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Вказане відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Тобто норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи. Дане покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду. Крім того, означена концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. У свою чергу право на оскарження судового рішення також обмежене встановленим строком на апеляційне чи касаційне оскарження. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично - права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, у своєму рішенні у справі Скорик проти України Суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі Зубак проти Хорватії ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа Мушта проти України ); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи Рябих проти Росії , Устименко проти України ); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи Безруков проти Росії , Брумареску проти Румунії ).

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відмова у відкритті апеляційного провадження через відсутність обгрунтування скаржником поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не порушує гарантованого Конвенцією та Конституцією України права скаржника на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області (вх.№ 3055 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області (вх.№ 3055 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі №905/2134/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України до Верховного Суду.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 30 аркушах, поштовий конверт.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль