Рішення

від 18.10.2021 по справі 908/1807/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2021Справа № 908/1807/21

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомЗаступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави доКирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Запорізької обласної ради Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шевченко Алли Іванівни провизнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення державного реєстратора та повернення земельної ділянки Представники: від позивача:Винник О.О. - прокурор від відповідача-1:не з`явились від відповідача-2:Переверзєв П.В. - представник за довіреністю від відповідача-3:не з`явились від відповідача-4:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави з вимогами до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Запорізької обласної ради, Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шевченко Алли Іванівни про визнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення державного реєстратора та повернення земельної ділянки, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України", яким передано у постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, припинивши право постійного користування Запорізького науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України земельною ділянкою кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 площею 0,5010 га, га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область (номер запису про інше речове право від 25.10.2018 за № 28684245);

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018, підставі якого вчинено запис № 28683876 про право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, припинивши право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область (номер запису про право власності від 25.10.2018 № 28683876);

- зобов`язати Запорізький науково - дослідний експертно-криміналістичний цент МВС України повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, яка розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області в порушення вимог чинного законодавства України незаконно передала Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України у постійне користування земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька обл.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2021 позовну заяву направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 908/1807/21 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 прийнято справу № 908/1807/21 до свого провадження та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 заяву Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави про забезпечення позову задоволено.

04.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про видачу ухвал.

06.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшов відзив.

10.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про видачу ухвал.

13.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

13.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018 у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

17.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-4 надійшов відзив.

17.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

25.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018 у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

26.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 26.08.2021 судом оголошено перерву до 20.09.2021.

01.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

16.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення помилки у наказі.

17.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

17.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заява про закриття провадження в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018 у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

20.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 20.09.2021 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 908/1807/21 описку.

21.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Представники відповідачів-1,3,4 у судове засідання 18.10.2021 не з`явились, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

У судове засідання 18.10.2021 з`явилися прокурор та представник відповідача-2 та надали пояснення по суті справи.

Прокурор надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача-2 надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 18.10.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 за рахунок земель громадської та житлової забудови, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип; змінено цільове призначення земельної ділянки, площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 згідно з розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови та віднесено вказану земельну ділянку до земель рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення); надано в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України земельну ділянку площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 за рахунок земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип; контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію селищної ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища (земельну комісію).

25.10.2018 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шевченко Аллою Іванівною здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип за Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (номер запису про інше речове право: 28684245), підстава виникнення іншого речового права: рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13.

Позивач зазначає, що рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України" прийнято з порушенням вимог Земельного та Водного кодексів України, а тому підлягає скасуванню.

Отже, прокурор звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України", яким передано у постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, припинивши право постійного користування Запорізького науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України земельною ділянкою кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 площею 0,5010 га, га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область (номер запису про інше речове право від 25.10.2018 за № 28684245);

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018, підставі якого вчинено запис № 28683876 про право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, припинивши право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область (номер запису про право власності від 25.10.2018 № 28683876);

- зобов`язати Запорізький науково - дослідний експертно-криміналістичний цент МВС України повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, яка розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область.

Разом з тим, 13.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018 у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

Так, у заяві про закриття провадження у справі в частині позивач зазначає, що державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шевченко Аллою Іванівною внесено виправлення щодо власників земельної ділянки, площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип, а саме змінено помилково вказаного власника - територіальну громаду сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на територіальну громаду сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується внесення відповідних змін до Державного реєстру речових права на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає вимоги позивача про:

- визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України", яким передано у постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, припинивши право постійного користування Запорізького науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України земельною ділянкою кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 площею 0,5010 га, га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область (номер запису про інше речове право від 25.10.2018 за № 28684245);

- зобов`язання Запорізького науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, яка розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, розташована у прибережній захисній смузі, оскільки знаходиться на відстані 238 та 225 метрів від лінії урізу води Азовського моря, що суперечить вимогам статей 59 Земельного кодексу України та статей 85, 88 Водного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а тому не могла бути передана у постійне користування на підставі рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України".

Позивач зазначає, що проект землеустрою із встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт Кирилівка не затверджений.

За твердженням позивача, спірна земельна ділянка могла бути передана відповідачу-2 тільки на умовах оренди в порядку статті 134 Земельного кодексу України, тобто на конкурентних засадах (земельних торгах).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначає про наявність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Запорізькому НДЕКЦ МВС України для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип за рахунок земель житлової та громадської забудови, відтак, надання спірної земельної ділянки у постійне користування відповідачу-2 відбулося з дотриманням законодавства, оскільки названий проект землеустрою не скасований та є належним та допустимим доказом у справі.

Також, відповідач-2 зазначає про необґрунтованість підстав для звернення прокурора до суду із даним позовом.

Крім того, відповідач-2 стверджує про те, що посилання прокурора на недоотримання місцевим бюджетом відповідних коштів за користування земельною ділянкою є порушенням норм статей 140, 142 Конституції України.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вбачається з рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України", останнім, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, а також змінено цільове призначення земельної ділянки, площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 згідно з розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови та віднесено вказану земельну ділянку до земель рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення).

У статтях 50, 51 Земельного кодексу України унормовано, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до Плану меж земельної ділянки, виготовленого КП "Градпроект" земельна ділянка площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип розташована на відстані 238 та 225 метрів від лінії урізу води Азовського моря.

Згідно з генеральним планом смт Кирилівка Запорізької області територія смт Кирилівка та прилеглих населених пунктів розташована на своєрідному півострові, який з північного сходу обмежений водами Молочного лиману, з південного сходу - Азовським морем, з півдня і заходу - Утлюкським лиманом. Ширина півострова в межах території селищної ради становить 10 км. Вся територія курорту розташована в межах прибережних захисних смуг, загальна площа (довжина) яких в межах Кирилівської селищної ради становить 2271,8 га (76,7 км). Використовуватись для провадження господарської діяльності ці території можуть лише за умови обов`язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України.

Як встановлено судом та вбачається із долученого до відзиву відповідачем-2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Запорізькому НДЕКЦ МВС України для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип у пункті 2 корегуючого аркуша про розгляд та врахування зауважень, викладених у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.08.2018 № 9503/82-18 (останній корегуючий аркуш) зазначено, що проект землеустрою необхідно доповнити інформацією у відповідності до вимог статей 61, 62 Земельного кодексу України в частині зазначення обмежень у використанні земельної ділянки водного фонду, а саме врахувати необхідність встановлення 05 водоохоронного обмеження (05.03.) (прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах ), які було враховано та внесено відповідні зміни щодо обмеження використання земельної ділянки.

За змістом статей 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Статтею 1 Водного кодексу України унормовано, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

У статті 60 Земельного кодексу України зазначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

У статті 88 Водного кодексу України зазначено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених у статті 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розміру і меж водоохоронних зон.

Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 53), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19) (пункти 39-40).

За змістом статті 90 Водного кодексу України, а також статті 62 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.

Отже, з огляду на вищевикладене, а також наведені приписи законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип належить до земель водного фонду, яка зайнята прибережною захисною смугою вздовж моря.

У статті 116 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статті 122 та 123 Земельного кодексу України встановленою, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Статтею 85 Водного кодексу України встановлено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

У користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Земельну ділянку площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип передано Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України у постійне користування для розміщення об`єктів рекреаційного призначення.

Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Запорізький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України не відноситься до державних підприємств/організацій, перелік яких визначено у статті 59 Земельного кодексу України.

Також, з матеріалів справи не вбачається, що в Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Відтак, Кирилівська селищна рада не мала право передавати Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України у постійне користування земельну ділянку площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип.

Разом з тим, у частині 4 статті 59 Земельного кодексу України зазначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Отже, наведеною нормою дозволено передача органами місцевого самоврядування із земель водного фонду на умовах оренди земельних ділянок прибережних захисних смуг, зокрема, для рекреаційних цілей.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип могла бути передана Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України в оренду.

Згідно з статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з статтею 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 , 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, з огляду на норми законодавства, земельна ділянка площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип, як встановлено судом вище, могла бути передана Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України в оренду. У свою чергу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів окремими лотами на конкурентних засадах в порядку статті 134 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відповідні торги проведено не було, та в порушення норм статей 59 та 134 Земельного кодексу України, 85 Водного кодексу України спірну земельну ділянку було передано в постійне користування, а не в оренду.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 10 частини 2 зазначеної статті Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на вищевикладене, рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України" суперечить нормам статей 85 Водного кодексу України та 59 Земельного кодексу України, відтак, визнається судом незаконним та підлягає скасуванню.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до норм статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22 травня 2018 року у справі N 469/1203/15-ц та у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі N 504/2864/13-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі N 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 653/1096/16-ц та пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі N 487/10128/14-ц).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 11.09.2019 у справі N 487/10132/14-ц.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України" визнається судом незаконним та підлягає скасуванню, земельна ділянка площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, що розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип, підлягає поверненню власнику.

Щодо наявності або відсутності пільг у відповідача-2 щодо сплати земельного податку, а також тверджень прокурора про недоотримання місцевим бюджетом відповідних коштів, то вказані твердження відхиляються судом, оскільки не входять в предмет доказування у даній справі.

Щодо підстав звернення прокурора до суду з даним позовом судом встановлено наступне.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано саме на захист інтересів територіальної громади, як власника спірної земельної ділянки, якою незаконно розпорядився представницький орган місцевого самоврядування - Кирилівська селищна рада.

У даному випадку окружною прокуратурою порушується питання щодо законності виділення у постійне користування земель комунальної власності, тому статус органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, могла набути виключно Кирилівська селищна рада, однак, у зв`язку із оскарженням саме дій ради, її обґрунтовано визначено відповідачем у вказаній справі.

З урахуванням викладеного, прокурор звернувся з цим позовом в інтересах держави з метою захисту порушених інтересів держави та відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України набув статусу позивача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо скасування рішень з питань розпорядження земельними ділянками, прийнятих у порушення чинного законодавства.

Предметом спірних правовідносин є землі водного фонду, які забезпечують екологічну рівновагу в масштабах країни. Основна функція земель прибережної захисної смуги - природний буфер між водним об`єктом та створеними людино виробничо-господарськими та будівельними системами, які здатні негативним чином впливати на стан та якість вод. Одночасно законодавчо встановлений їх статус покликаний на забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування.

Предметом оскаржуваного рішення Кирилівської селищної ради є спірна земельна ділянка, яка відноситься до земель водного фонду та знаходиться у прибережній захисній смузі Азовського моря та Утлюцького лиману. Відповідно до статті 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зазначене обумовлено тим, що прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Передача у постійне користування таких земель не державним підприємствам (передбаченим ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України) позбавляє державу можливості досягнення вищевказаної мети, можливості контролювати стан використання таких земель, що є безпосереднім порушенням її інтересів.

При цьому суспільним , публічним інтересом в даному разі можна вважати саме забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров`ю людей, погіршити умови існування диких тварин, спричинити інші негативні явища, внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного та гідрогеологічного режиму вод (постанова ВСУ від 29.06.2016 у справі № 6-1376цс16).

Також, статтею 59 Земельного кодексу України передбачено виключний перелік державних підприємств, яким землі прибережних смуг можна надавати в постійне користування. Іншим суб`єктам господарювання такі землі мають передаватись в оренду (ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України) та тільки для чітко визначеної мети.

Крім того, суспільним , публічним інтересом звернення прокурора до суду з вимогою повернути спірну земельну ділянку із постійного користування Запорізького НДЕКЦ МВС України є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - передачі у користування особам земель водного фонду, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення територіальній громаді земельної ділянки.

При цьому, відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могли і повинні знати про те, що ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря та Утлюцького лиману, а тому вибула з володіння територіальної громади з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідача - 2 під час набуття земельної ділянки.

Більш того, основою будь-якої держави є нормативно-правові акти, які є обов`язковими до виконання. Без права і законодавства держава не спроможна ефективно управляти суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень, охороняти і захищати права своїх громадян. При цьому, створюючи систему органів державної влади та визнаючи свободу кожного у реалізації права на власність, держава жодним чином не мала на меті щоб будь-який суб`єкт правовідносин міг обійти встановлений законом порядок набуття певних прав. Саме тому, врегульовуючи відносини набуття права користування земельної ділянки, законодавець унормував їх шляхом встановлення відповідних процедур, з чіткою вимогою - недопущення порушення прав інших осіб. При цьому кожному без винятку не надано право на зловживання чи нівелювання закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що факт незвернення уповноваженого органу до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити державу, свідчить про неналежне виконання цим органом своїх повноважень, у зв`язку з чим у прокурора виникають підстави для захисту цих інтересів та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Листом від 12.05.2021 № 55-1584вих.-21 прокурор звернувся до Кирилівської селищної ради, у якому викладено суть порушень вимог законодавства при розпорядженні спірною земельною ділянкою та запропоновано самостійно звернутись з відповідним позовом до суду.

Листом від 19.05.2021 № 918 Кирилівська селищна рада повідомила прокурора про те, що не планує звертатися до суду стосовно припинення права користування земельною ділянкою площею 0,5010 га, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, у зв`язку з тим, що не вбачає порушення законодавства.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 43795235 від 31.10.2018, на підставі якого вчинено запис № 28683876 про право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, припинивши право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:10:003:0467 площею 0,5010 га, що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область (номер запису про право власності від 25.10.2018 № 28683876) закрити.

3. Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення та повернення земельної ділянки задовольнити.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 13 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування Запорізькому НДЕКЦ МВС України".

5. Зобов`язати Запорізький науково - дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (вулиця Аваліані, будинок 19-А, місто Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 25573056) повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (Приморський бульвар, будинок 1, смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька обл., 72563, ідентифікаційний код 25489968) земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:10:003:0467, площею 0,5010 га, яка розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область.

6. Стягнути з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (Приморський бульвар, будинок 1, смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька обл., 72563, ідентифікаційний код 25489968) на користь Запорізької обласної прокуратури (вулиця Олександра Матросова, будинок 29А, місто Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний код 02909973) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 702 (одна тисяча сімсот дві) грн 50 коп.

7. Стягнути з Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вулиця Аваліані, будинок 19-А, місто Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 25573056) на користь Запорізької обласної прокуратури (вулиця Олександра Матросова, будинок 29А, місто Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний код 02909973) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 702 (одна тисяча сімсот дві) грн 50 коп.

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 11.11.2021

Суддя Н.Плотницька