Ухвала

від 11.11.2021 по справі 902/66/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 902/66/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,

на рішення Господарського суду Вінницької області

(суддя - Матвійчук В.В.)

від 20.04.2021,

та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Маціщук А.В., судді - Олексюк Г.Є., Філіпова Т.Л.)

від 23.09.2021,

у справі за позовом ОСОБА_1 ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП РЕНТ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В.",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватного підприємства "Корпорація Максимум", ОСОБА_2 , державного реєстратора Стрижавської селищної ради Луценка Євгенія Васильовича, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватного нотаріуса Скутельник Інни Анатоліївни,

про розірвання договору-купівлі продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсними рішень, оформлених протоколом загальних зборів та скасування реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

03.11.2021 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.04.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №902/66/20 до суду касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резо-лютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно зі статтею 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 23.09.2021, повний текст постанови складено 12.10.2021, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної поста-нови було 01.11.2021. Проте, касаційна скарга подана скаржником 03.11.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

При цьому, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.04.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №902/66/20 без руху з наданням заявнику строку для порушення питання про поновлення строку касаційного оскарження та наведення підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в по-зовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної зая-ви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Предметом спору у справі №902/66/20 є розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Династія В.В." від 02.11.2018 та додаткової угоди № 1 від 03.12.2018 до нього, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "ВІП РЕНТ"; визнання недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження продажу позивачем частки в статутному капіталі ТОВ Династія В.В. та затвердження припинення участі в Товаристві ОСОБА_1 у зв`язку із продажем нею своєї частки товариству з обмеженою відповідальністю ВІП РЕНТ , оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ Династія В.В. від 02.11.2018; визнання недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження нового складу учасників ТОВ Династія В.В. з наступним розподілом часток: ПП Корпорація Максимум - внесок 3300000 грн, частка - 30%; ТОВ ВІП РЕНТ - 7700000, частка - 70%, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ Династія В.В. від 02.11.2018; визнання недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження нової редакції статуту ТОВ Династія В.В. шляхом викладення його у новій редакції, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ Династія В.В. від 02.11.2018; визнання недійсними рішень загальних зборів щодо обрання головою загальних зборів Товариства - ОСОБА_3 , а секретарем - ОСОБА_1 , а також щодо уповноваження директора Товариства чи довірених ним осіб здійснити усі необхідні дії для реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу та змін до установчих документів ТОВ Династія В.В. , оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ Династія В.В. від 02.11.2018; скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 05.11.2018 № 11741050003013921, інших змін, зміни складу або інформації про засновників; скасувати державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 24.04.2019 № 11741050004013921; скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 13.11.2019 № 11741050005013921; скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи від 13.11.2019 № 11741070006013921.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.04.2021, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, при подачі цієї касаційної скарги остання повинна була сплатити судовий збір у розмірі 42 040,00 грн (200 % від (2102,00 х 10 немайнових вимог = 21020,00 грн)).

Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Натомість, скаржницею подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінан-сування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дити-ну з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані су-дом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відш-кодування шкоди здоров`ю.

Суд звертає увагу позивача на те, що нею не наведено жодної з підстав, зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Касаційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безмовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, заявниці необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судо-вого збору у сумі 42 040,00 грн.

Крім того, в порушення вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано доказів направлення копії цієї скарги приватному нотаріусу Скутельник Інні Анатоліївні та державному реєстратору Стрижавської селищної ради Луценку Євгенію Васильовичу.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ча-стини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.04.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №902/66/20 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Л. Стратієнко