Ухвала

від 09.11.2021 по справі 160/17084/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2021 року Справа 160/17084/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, в адміністративній справі №160/17084/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Фірма Гремко про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Фірма Гремко , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гремко (ЄДРПОУ 21920905) у розмірі 12898758,25грн. шляхом стягнення кошів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити вірну повну назву відповідача, а також докази надіслання копії цієї уточненої позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи.

04.10.2021 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та надано суду уточнену позовну заяву, в якій зазначено вірну повну назву відповідача - Приватне підприємство Фірма Гремко .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021р. прийнято позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Фірма Гремко про стягнення податкового боргу до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17084/21 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.11.2021 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у Приватного підприємства Фірма Гремко : докази погашення податкового боргу; докази оскарження податкових повідомлень-рішень №0107725130 від 09.09.2020 р., №0019300411 від 02.10.2020 р., №0033270411 від 09.10.2020 р., №0040560411 від 15.10.2020 р., №00/22041808 від 03.03.2021 р., №0033415130 від 14.04.2020р., №0053710507 від 01.06.2020 р.

08.11.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, в обґрунтування якої зазначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене у розгляді справи у порядку загального позовного провадження, з огляду на закріплений ст.10 КАС України принцип гласності судового процесу, тим більше, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України розгляд справи №160/17084/21 в порядку спрощеного позовного провадження виключає можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку. Крім цього, позивач зазначав, що сума позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у цій справі перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому доцільним є здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Також позивач зазначав, що у разі відмови у задоволенні заяви про вихід із спрощеного провадження, він просить розглядати цю справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зважає на таке.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 - 1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1 135 000,00грн. (2270,00грн. х 500).

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Доводи відповідача в обґрунтування необхідності переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, відносно того, що сума позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть бути враховані судом в якості обґрунтованої підстави для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом спору у цій справі не є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1135000,00грн. (2270,00грн. х 500), а предметом спору є стягнення податкового боргу відповідача, що виник на підставі не сплати останнім у встановлені законом строк сум самостійно задекларованих та нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, при цьому, рішення контролюючого органу, якими ці грошові зобов`язання нараховані відповідачу, в рамках цієї справи не оскаржуються.

При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Також суд зазначає, що у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, позивач не обмежений у своєму праві подавати відповідь на відзив, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Покликання позивача на значимість справи для сторін не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Оскільки норми ст. 262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/17084/21 у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження, проте з викликом сторін, в адміністративній справі №160/17084/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Фірма Гремко про стягнення податкового боргу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя: О.М. Турова