Рішення

від 10.11.2021 по справі 320/7715/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року 320/7715/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького, третя особа: Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель корпусу №1, корпусу №4 та приміщень котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 30, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.03.2021 №94.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки відповідача, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним вживаються всі можливі дії з усунення виявлених порушень техногенної та пожежної безпеки. Також, відповідачем зазначено, що зупинення експлуатації будівель корпусу №1, корпусу №4 та приміщень котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького призведе до неможливості відповідача утримувати та надавати медико-соціальну реабілітацію дітям, надавати невідкладну медичну допомогу хворим дітям, виховувати дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків та виконувати іншу статутну діяльність.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Разом з тим, третя особа наголосила, що відповідач вживає всі можливі заходи для усунення порушень, які зазначені в акті від 18.03.2021 №94.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Київський міський будинок дитини ім. М.М. Городецького (ідентифікаційний код 22206086, місцезнаходження: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 35) зареєстрований в якості юридичної особи 23.03.1998, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №27279837.

Засновником вказаного закладу є Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17.03.2021 по 18.03.2021 Ірпінським міським відділом ГУ ДСНС України у Київській області на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 24.02.2021 №195 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Київським міським будинком дитини ім. М.М. Городецького, що розташований за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 30, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 18.03.2021 №94.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Київським міським будинком дитини ім. М.М. Городецького законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі корпусу №1, корпусу №4 не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009;

- абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі (крокви, лати) корпусів №1, №4 не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено роботи по захисту корпусів №1, №4, котельні з прибудовою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - переносні вогнегасники у приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника чи на підставках, що надійно закріплені до підлоги;

- пункт 2.16 глави 2 розділу III ППБУ - на вікнах будівлі корпусу №4 встановлено глухі грати;

- глава 1 пункти 1.1, 1.3 розділу IV ППБУ - в приміщенні газової котельні електромережа не виконана у вибухозахищеному виконанні відповідно до класу зони по ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01, що є порушенням п. 16.22 ДБН В 2.5-77:2014 "Котельні";

- пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - на шляхах евакуації з приміщення котельні розміщені меблі;

- пункт 3 наказу МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ - не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності, відповідно до Розділу III, п. 7 Наказу МНС №140.

Судом встановлено, що акт перевірки від 18 .0 3.2021 №94 підписаний відповідачем без зауважень.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V).

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац перший), відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (абзац другий).

Згідно частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI врегульовано відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).

Судом встановлено, що в результаті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час експлуатації належних Київському міському будинку дитини ім. М.М. Городецького будівель, а саме: корпусу №1, корпусу №4 та приміщень котельні, які знаходяться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 30.

Водночас, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як уже зазначалось, об`єктом перевірки були будівлі Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького.

У рамках проведеної позивачем перевірки було виявлено 8 (вісім) порушень, які, як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи не усунуто.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Втім, як наголошувалось вище, повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом і при його застосуванні слід враховувати принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Так, згідно статті 23 1 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ, усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Суб`єкти соціальної роботи з сім`ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб`єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб`єкти соціальної роботи з сім`ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У разі якщо у зв`язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім`я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім`ями, дітьми та молоддю, зобов`язані в максимально короткий термін запропонувати сім`ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів статті 24 зазначеного Закону, утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава.

Безпритульні діти в порядку, встановленому законом, тимчасово розміщуються в притулках для дітей служб у справах дітей, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, сім`ях патронатних вихователів, у яких створюються належні житлово-побутові умови та умови, спрямовані на забезпечення їх соціальної адаптації та підготовку до повернення у рідні сім`ї або влаштування в сімейні форми виховання, надається правова, психологічна, медична та інша допомога таким дітям.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані на усиновлення або влаштовані на виховання в сім`ї громадян (під опіку чи піклування, в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу), у будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки-інтернати на повне державне утримання. Таким дітям створюються необхідні умови для всебічного і гармонійного розвитку, підготовки до самостійного життя та праці.

Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчально-виховних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передачі дітей на виховання та спільне проживання в прийомні сім`ї або дитячі будинки сімейного типу, а також положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Наказом МОЗ України від 18.05.1998 №123 затверджено Типове положення про будинок дитини (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1998 за №372/2812), яким визначено, зокрема, що будинок дитини є комунальним закладом охорони здоров`я для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та розумового розвитку (пункт 1.1).

Будинок дитини забезпечує: медико-соціальне обслуговування дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, які тимчасово знаходяться у будинку дитини за заявою батьків; щоденне медичне спостереження педіатра (і в разі потреби інших спеціалістів) за вихованцями; проведення двічі на рік (весною і восени) поглиблених медичних оглядів вихованців; проведення планових профілактичних та оздоровчих заходів; лікування дітей, які, за висновком лікаря, не потребують стаціонарного лікування, а також лікування, корекція та реабілітація дітей з вадами у фізичному та розумовому розвитку; надання слухових апаратів, окулярів, медикаментів; спеціалізовану медичну допомогу, реабілітацію відповідно до стану здоров`я дитини; умови для розвитку, виховання та навчання дітей відповідно до їх віку; впровадження нових програм медико-соціальної допомоги, педагогічно-виховних заходів; своєчасне інформування про дітей-сиріт та дітей, які мають правові підстави для усиновлення, органів опіки і піклування за місцем перебування дітей; надання житла у межах встановленої санітарної норми, твердого інвентарю, столового посуду; надання одягу, взуття і м`якого інвентарю; раціональне харчування (пункт 1.1).

У будинок дитини приймаються: діти-сироти; діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я; діти, яких відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я батьки чи інші родичі; діти підкинуті; діти знайдені; діти батьків, позбавлених батьківських прав; діти одиноких батьків; діти з вадами фізичного та психічного розвитку; діти, які за рішенням суду відібрані у батьків без позбавлення їх батьківських прав; діти батьків, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, недієздатними; діти, батьки яких не мають можливості їх виховувати (за станом здоров`я; у зв`язку з тривалим від`їздом, відбуванням покарання, перебуванням під вартою; в період слідства; у зв`язку з тяжкими матеріально-побутовими умовами та інше) (пункт 3.1.1).

Будинок дитини повинен мати необхідну кількість приміщень, будівель та обладнання для організації медико-соціальної допомоги дітям (пункт 4.7).

Приміщення будинку дитини, інвентар, медичне та господарське обладнання повинні відповідати санітарно-технічним, санітарно-гігієнічним, медичним, педагогічним вимогам та нормам, вимогам з техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної безпеки (пункт 4.9).

Таким чином, Київський міський будинок дитини ім. М.М. Городецького є установою, на яку законодавством покладено важливі завдання та функції, спрямовані на надання медичної допомоги дітям-сиротам та дітям, які залишилися без батьківського піклування, з органічними ураженнями центральної нервової системи, їх реабілітацію, виховання та навчання, що передбачає постійне утримання таких дітей у приміщеннях установи та створення повноцінних умов для їх цілодобового побутового забезпечення.

Водночас, заборона експлуатації належних відповідачу будівель, а саме корпусу №1, корпусу №4 та приміщень котельні унеможливить виконання ним своїх завдань та функцій, що матиме негативні наслідки для дітей, які знаходяться в Київському міському будинку дитини ім. М.М. Городецького, та можуть внаслідок цього залишитись без належних соціально-побутових умов для їх утримання.

Відтак, за висновком суду, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель: корпусу №1, корпусу №4 та приміщень котельні Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Кленова, буд. 30, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.03.2021 №94, матиме більш негативні наслідки для відповідача та дітей, які утримуються у будинку дитини, ніж існування ризиків, пов`язаних з порушенням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Отже, з огляду на викладені обставини, враховуючи принцип пропорційності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.