Рішення

від 23.10.2021 по справі 540/4516/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4516/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТРОКОМЕРЦ до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2021 року №UA508110/2021/000004/2,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТРОКОМЕРЦ (надалі - позивач) звернулося із позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 18.05.2021 №UА508110/2021/000004/2 про коригування митної вартості товарів.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому, контролюючи правильність визначення декларантом митної вартості товарів, орган доходів і зборів зобов`язаний здійснити всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Товариство стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті, які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Посилаючись на наведене вище, позивач стверджує про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 25.08.2021 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд установив такі обставини.

03.03.2019 року ТОВ Тетрокомерц уклало контракт №2 з AKGUN INS. TAAH. TIC. VE SAN. LTD STI. TURKEY (продавець), відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CІF Херсон, Україна виготовити, продати та здійснити постачання, а покупець придбати білий портланд цемент EN 197 CEM I 52.5 R в асортименті, кількості, якості та ціні, вказаних в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту, додатку до договору від 01.09.2019 №1, доповнення до договору від 07.05.2021 №11, рахунку від 21.04.2021 номер IHR2021000000005, продавець зобов`язаний поставити скловату 9 кг/м3 - 0,715 дол. США/м.кв., на умовах CIF Херсон згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Державної митної служби України, було подано декларацію, якій присвоєно № UA508110/2021/001626, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту на загальну суму 17297,28 доларів США.

Однак, позивачу було відмовлено в митному оформленні товару.

Тому, для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 Чорноморської митниці Державної митної служби України, було подано декларацію № UA508110/2021/001634, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту на загальну суму 17297,28 доларів США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 11.03.2020, пакувальний лист (Packing list) Б/Н 07.05.21, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) IHR2021000000005 07.05.2021, коносамент (Bill of ladine) 13.05.2021, вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н 13.05.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Т0919202 07.05.2021, документ, що підтверджує вартість страхування 40-2201-21-00002 06.05.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів від 03.03.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 01.09.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 07.05.2021, договір про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ, інші некласифіковані документи MSDS №б/н 08.11.2018, довідка від виробника по хім. 11.03.2020, лист про страхування №14/05 14.05.2021, копія митної декларації країни відправлення 21411500ЕХ000487 07.05.2021, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UА508110.2021.001626 18.05.2021.

За результатами здійсненні перевірки вказаної митної декларації відповідачем прийнято рішення від 18.05.2021 №UА508110/2021/000004/2 про коригування митної вартості товарів, яким ціна визначена за резервним методом на зальну суму 39626,50 доларів США.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Виходячи зі змісту пункту 33 оскаржуваного рішення підставою для коригування митної вартості товарів було:

"Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 07.05.2021 №ІНR2021000000005 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий. Комерційна пропозиція продавця від 07.05.2021 б/н не містить терміну дії цін. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) ... ".

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки ані відсутність у рахунку-фактурі посилання на контракт, ані відсутність у комерційній пропозиції терміну дії цін не впливає на митну вартість, яка підтверджується наданими декларантом документами відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.

Так, визначена позивачем митна вартість товарів підтверджується такими митними документами як: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів від 03.03.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 01.09.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 07.05.2021, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) IHR2021000000005 07.05.2021, коносамент (Bill of ladine) 13.05.2021, вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н 13.05.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Т0919202 07.05.2021, документ, що підтверджує вартість страхування 40-2201-21-00002 06.05.2021, договір про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ, інші некласифіковані документи MSDS №б/н 08.11.2018, довідка від виробника по хім. 11.03.2020, лист про страхування №14/05 14.05.2021, копія митної декларації країни відправлення 21411500ЕХ000487 07.05.2021.

З приводу неподання усіх документів суд зазначає, що вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним - методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 09.05.2021 № UА500500/2021/20910, а саме 1,82 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 21772,8 * 1,82 =39626,496 дол. США).

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Суд зазначає, що графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Крім того, відповідно до частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною контракту, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби № UА508110/2021/000004/2 від 18.05.2021 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРОКОМЕРЦ" (ЄДРПОУ 38044270, адреса: 73003, м. Херсон, вул. 23-я Східна, буд. 41-А) судовий збір в сумі 2949,73 грн (дві тисячі дев`ятсот сорок дев`ять грн 73 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 108020200