Постанова

від 09.11.2021 по справі 728/1355/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 листопада 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/1355/21

Головуючий у першій інстанції - Пархоменко П. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1477/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Висоцької Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

із секретарем - Шкарупою Ю.В.

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Батуринська міська рада Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Гетьманське

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2021 року (місце ухвалення - м. Бахмач) у справі за позовом ОСОБА_1 до Батуринської міської ради Чернігівської області про стягнення орендної плати на користь спадкоємця,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Батуринської міської ради Чернігівської області про стягнення орендної плати на користь спадкоємця.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 .

Позивачка зазначає, що після смерті її батька, ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на дві земельні ділянки, які він отримав згідно заповіту після смерті своєї матері ОСОБА_3 , проте належним чином не оформив право власності.

Також посилається на те, що ОСОБА_2 належним чином прийняв спадщину згідно ст. 549 ЦК України (1963 року), оскільки фактично володів і користувався спадковим майном, що підтверджується довідкою Батуринської міської ради № 15 від 28.01.2020 та інформацією Бахмацької нотаріальної контори від 13.10.2020.

Позивачка вважає, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 та прийняла спадщину відповідно до положень ст. 1269 ЦК України, оскільки звернулась до державної нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини.

Крім того, ОСОБА_1 наголошує, що рішенням Бахмацького районного суду від 27.10.2020 за нею визнано право власності на спірні земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 на підставі державних актів на право приватної власності на землю.

Як вказує позивач, після укладення нею 11.12.2020 договорів оренди на успадковані нею земельні ділянки з ТОВ Гетьманське було встановлено, що до часу оформлення спадщини на вказані земельні ділянки діяли договори оренди землі, укладені в 2017 році між Батуринською міською радою та ТОВ Гетьманське на пай ріллі № 617 та пай сіножатей №314, а з 2018 року були укладені договори оренди між Бахмацькою районною державною адміністрацією та ТОВ Гетьманське на земельні ділянки. Відповідно до вазаних договорів орендна плата за земельні ділянки сплачувалась на рахунок Батуринської міської ради.

У позові позивач просить суд стягнути з Батуринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області орендну плату за період з січня 2018 року по грудень 2020 року у розмірі 7729,03 грн.

Рішенням Бахмацького районного суду від 08.09.2021 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Батуринської міської ради Чернігівської області про стягнення орендної плати на користь спадкоємця - відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що у спірних правовідносинах предметом позовних вимог є стягнення орендної плати, а спадкодавці позивача відповідних договорів оренди не укладали, волевиявлення на отримання орендної плати не виявили і як наслідок не отримували орендну плату за відсутності відповідних договорів, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в заявлених межах із вказаним предметом, та врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бахмацького районного суду від 08.09.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

В обґрунтування скарги заявник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

У скарзі заявник посилається на те, що договори оренди спірних земельних ділянок, укладені між Бахмацькою районною державною адміністрацією, повноваження якої натепер передані Батуринській міській раді, та ТОВ Гетьманське є безпідставними, а перерахування коштів на рахунок Батуринської міської ради в якості орендної плати - незаконним, враховуючи положення ст. 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

За доводами скарги, ОСОБА_3 , як власник земельних ділянок, за життя звернулась із заявою про отримання державних актів на ці земельні ділянки, які були виготовлені вже після її смерті, у 2002 році. Також посилається, що правова природа вказаних державних актів відображена у рішенні Бахмацького районного суду від 27.10.2020, на підставі якого відбулась державна реєстрація цих земельних ділянок, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 08.12.2020.

Вказує, що у цій справі об`єктом дослідження є дві земельні ділянки з визначеною площею, схемою розташування та визначеними межами, що підтверджується державними актами, виданими на підставі розпорядження Бахмацької районної державної адміністрації від 14.03.2002 та зареєстровані в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 81 від 09.07.2002. Тому вважає, що спірні земельні ділянки є витребувані.

Заявниця наголошує, що вчасне її звернення до нотаріальної контори породжує безспірне право приватної власності з часу відкриття спадщини, а Бахмацька районна державна адміністрація та Батуринська міська рада не вправі були розпоряджатись та отримувати доходи від користування спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Також заявниця вважає, що відповідачем плата за оренду земельних ділянок отримана без достатньої правової підстави та підлягає відшкодуванню їй як законному власнику в порядку ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, проте були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Від в.о. директора ТОВ Гетьманське Р.М. Моргун надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ Гетьманське , при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.14).

За життя ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) мала право на земельну частку (пай) площею 5,0 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП Присемів`я смт Батурин Бахмацького району Чернігівської області, що встановлено рішенням Бахмацького районного суду від 27.10.2020 (а.с.23-25).

09.07.2002, після смерті ОСОБА_3 , видані Державні акти на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 045462 (а.с.20) та серії І-ЧН № 045064 (а.с.21) на земельну ділянку площею 1,91 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Матіївської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, та земельну ділянку площею 2,15 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Батуринської селищної ради Бахмацького району Чернігівської області.

25.04.2001 ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений секретарем Батуринської селищної ради Бахмацького району Чернігівської області, яким заповіла все майно, що їй належить, ОСОБА_4 (а.с.16).

Згідно довідки Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області № 15 від 28.01.2020 (а.с.17) ОСОБА_2 фактично на протязі 6 місяців прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , але юридично не оформив.

За інформацією Бахмацької районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) від 06.07.2021 № 633/01-16 та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.59-60), спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 відкрита 17.12.2019 за заявами про прийняття спадщини позивача та ОСОБА_2 , але свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.15).

23.12.2019 ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконкому Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, та яким він заповів все своє майно ОСОБА_1 (а.с.22).

З матеріалів справи, а саме листа Бахмацької районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) від 06.07.2021 № 535/01-16, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с.57-58) убачається, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 відкрита 21.05.2020 за заявами про прийняття спадщини ОСОБА_1 та відмовою у її прийнятті - ОСОБА_5 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до суду про визнання права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування.

Так, рішенням Бахмацького районного суду від 27.10.2020 (а.с.23-25) за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 2,15 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 045064, та на земельну ділянку площею 1,91 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Матіївської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 045462.

04.12.2020 право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 235843962 та № 235861112 від 08.12.2020 (а.с.32-33).

За матеріалами справи, 11.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ Гетьманське укладені договори оренди землі на спірні земельні ділянки (а.с.34-42).

Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7419281112020 та № НВ-7419280972020 від 02.12.2020 (а.с.26-31) підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 7420310300:03:000:0409 площею 2,1541 га та земельна ділянка з кадастровим номером 7420386000:14:000:0409 площею 1,9143 га, які розташовані на території Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебувають в оренді у ТОВ Гетьманське з 05.10.2018.

30.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до директора ТОВ Гетьманське ОСОБА_6 із письмовою заявою про нарахування їй орендної плати за користування земельними ділянками за період 2017-2020 роки (а.с. 43).

З листа директора ТОВ Гетьманське А.В. Яременко № 184 від 04.06.2021 року (а.с.44) убачається, що до часу оформлення ОСОБА_1 спадщини на спірні земельні ділянки (до 04.12.2020) діяли договори оренди землі, укладені у 2017 році між Батуринською міською радою та ТОВ Гетьманське на пай ріллі № 617 та пай сіножатей № 314 (Христової К.С.), з 2018 року були укладені договори оренди землі між Бахмацькою районною державною адміністрацією та ТОВ Гетьманське на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420310300:03:000:0409 та 7420386000:14:000:0409. Відповідно до цих договорів орендна плата за земельні ділянки сплачувалась на рахунок Батуринської міської ради. Також у листі зазначено, що підприємством проведено оформлення спадщини ОСОБА_1 за рахунок підприємства, тому підстави для проведення виплати позивачу орендної плати за останні три роки відсутні.

В матеріалах справи містяться договори оренди землі від 26.04.2018 (а.с.69-76), укладені між Бахмацькою районною державною адміністрацією та ТОВ Гетьманське . Вказані земельні ділянки не були витребувані власником.

Довідкою ТОВ Гетьманське від 19.07.2021 за № 217 (а.с. 77) підтверджується, що на підставі договорів оренди землі б/н від 26.04.2018 орендна плата за земельні ділянки, кадастровий номер 7420386000:14:000:0409 та 742031030:03:000:0409, виплачена Батуринській міській раді за 2018 -2020 роки у розмірі 20749 грн 26 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах предметом позовних вимог є стягнення орендної плати, а спадкодавці позивача відповідних договорів оренди не укладали, волевиявлення на отримання орендної плати не виявили і як наслідок не отримували орендну плату за відсутності відповідних договорів, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в заявлених межах із вказаним предметом, та врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Зважаючи на положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ,Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована у складі єдиного земельного масиву без визначення меж у натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Виходячи зі змісту ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) перебувають у розпорядженні сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав стягнення коштів з Батуринської міської ради Чернігівської області, яка не вчиняла дій, в тому числі протиправних, щодо спірної земельної ділянки тому, що передача в оренду земельної ділянки за рахунок невитребуваної частки (паю) була здійснена відповідно до чинного законодавства.

За змістом ст. 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності на спірні земельні ділянки у ОСОБА_3 виникло вже після її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а ОСОБА_2 належним чином спадщину не оформив.

Право власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки виникло на підставі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.10.2020.

В матеріалах справи відсутні і позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів укладення спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договорів оренди спірних земельних ділянок або доказів звернення про витребування цих земельних ділянок.

Відтак, колегія суддів приходить висновку, що право ОСОБА_1 на отримання орендної плати за користування належними їй земельними ділянками виникло у неї 27.10.2020, тому доводи апеляційної скарги щодо стягнення орендної плати за період з січня 2018 року по грудень 2020 року є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на положення ст.ст. 1212, 1214 ЦК України та на те, що суть позовної заяви полягає у стягненні безпідставно набутих коштів у формі орендної плати не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані наявністю підстав для стягнення на її користь орендної плати за використання земельних ділянок, які вона успадкувала на підставі ст.ст. 1268, 1274 ЦК України, Закону України Про оренду землі , Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток та Закону України Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток .

Вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України ОСОБА_1 у поданому позові заявлені не були, а тому в силу положень ч. 6 ст. 367 ЦПК України не можуть бути предметом розгляду апеляційним судом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а виплата орендної плати характерна для відносин оренди, які засновані на договорі.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, спадкодавці позивача відповідних договорів оренди не укладали і як наслідок орендна плата не нараховувалась. Власник земельних ділянок ОСОБА_3 за життя відповідні земельні ділянки не витребувала (а.с.23), а державний акт було видано після її смерті. Спадкоємець ОСОБА_2 спадщину юридично не оформив, а позивач підтвердила своє право власності на спірні земельні ділянки в судовому порядку в 2020 році.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).

За змістом статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 14-77цс18 від 23 травня 2018 року (справа № 629/4628/16-ц) звернула увагу на те, що відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними і регулюються положеннями глави 83 ЦК.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 ЦК.

В даній справі вимоги про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави на заявлялись і суд першої інстанції не надавав оцінки відповідним аргументам.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 11.11.2021.

Головуючий Судді :