Постанова

від 09.11.2021 по справі 320/3281/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3281/20 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

за участю:

представника відповідача: - Бондарчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАНБЕРРІ до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАНБЕРРІ звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив:

- визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 27.12.2019 року № 0001300402.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Крім того, у апеляційній скарзі, відповідач просить замінити Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до статті 21-1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. N 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Згідно з Положенням Головне управління ДПС у Київській області затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 р. № 643 (далі - Положення), Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Отже, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права (код ЄДРПОУ 43141377) до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).

В свою чергу, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики на території Київської області.

Отже, враховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

05 листопада 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 44843 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАНБЕРРІ надійшов відзив на апеляційну скаргу (засобами поштового зв`язку та через електронну пошту), відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ Клевер Макс .

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАНБЕРРІ первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні вказаних господарських операцій, відтак висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ Клевер Макс є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Ланберрі (код ЄДРПОУ 32037398, місцезнаходження: 08704, Київська область, м. Обухів, масив "Стожари", сектор 3, квартал 7, будинок 4) зареєстроване в якості юридичної особи 13.06.2002 року та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У період з 21.11.2019 року по 04.12.2019 року Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 19.11.2019 р. №700, направлень від 21.11.2019 р. №714, №713 та відповідно до п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Ланберрі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області складено Акт від 11.12.2019 року №294/10-36-04-02/32037398 (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Ланберрі" вимог п. 198.1, п. 198.5, п.198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит у податковій декларації за вересень 2019 року на суму ПДВ 100944,00 грн. (по взаємовідносинах з ризиковим контрагентом ТОВ "Клевер Макс"), у відповідності до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) у сумі 100944,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2019 року №0001300402, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2019 року в сумі 100944,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1., 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до матеріалів справи, 02.09.2019 року між ТОВ Ланберрі та ТОВ Клевер Макс укладено договір поставки №06/09, відповідно до якого останній здійснював поставку тріски.

Згідно пунктів 2.1, 4.1 даного договору поставки, загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, становить кількість товару по всіх підписаних Сторонами видаткових накладних; відвантаження всієї кількості Товару здійснюється погодженими партіями, а саме загальною кількістю 2100 куб.м.

На виконання умов даного договору ТОВ Клевер Макс поставило на адресу ТОВ Ланберрі тріску в кількості 2103 кубічних метрів на загальну суму 605664,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 05.09.2019 року №КМ-0000096 на суму 24480,00 грн., в т.ч. ПДВ 4080,00 грн.; від 05.09.2019 року №КМ-0000097 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 06.09.2019 року №КМ-0000098 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 06.09.2019 року №КМ-0000099 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 09.09.2019 року №КМ-0000100 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 09.09.2019 року №КМ-0000101 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 10.09.2019 року №КМ-0000102 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 10.09.2019 року №КМ-0000103 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 11.09.2019 року №КМ-0000104 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 11.09.2019 року №КМ-0000105 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 12.09.2019 року №КМ-0000106 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 12.09.2019 року №КМ-0000107 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 13.09.2019 року №КМ-0000108 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 13.09.2019 року №КМ-0000109 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 16.09.2019 року №КМ-0000110 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 16.09.2019 року №КМ-0000111 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 17.09.2019 року №КМ-0000112 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 17.09.2019 року №КМ-0000113 на суму 24480,00 грн., в т.ч. ПДВ 4080,00 грн.; від 18.09.2019 року №КМ-0000114 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 19.09.2019 року №КМ-0000115 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 20.09.2019 року №КМ-0000116 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 23.09.2019 року №КМ-0000117 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 24.09.2019 року №КМ-0000118 на суму 21024,00 грн., в т.ч. ПДВ 3504,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору поставки, оплата партії Товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної Сторонами видаткової накладної в строк 15 (п`ятнадцять) робочих днів з дати поставки Товару.

За поставлену тріску позивач оплатив ТОВ Клевер Макс грошові кошти в сумі 605664,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку з 01.09.2019 року по 01.10.2019 року та з 01.10.2019 року по 08.10.2019 року.

За фактом продажу тріски ТОВ Клевер Макс зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: від 05.09.2019 року №9 на суму 24480,00 грн., в т.ч. ПДВ 4080,00 грн.; від 05.09.2019 року №10 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 06.09.2019 року №11 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 06.09.2019 року №12 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 09.09.2019 року №13 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 09.09.2019 року №14 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 10.09.2019 року №15 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 10.09.2019 року №16 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 11.09.2019 року №17 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 11.09.2019 року №18 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 12.09.2019 року №19 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 12.09.2019 року №20 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 13.09.2019 року №21 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 13.09.2019 року №22 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 16.09.2019 №24 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 16.09.2019 року №25 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 17.09.2019 №26 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 17.09.2019 року №29 на суму 24480,00 грн., в т.ч. ПДВ 4080,00 грн.; від 18.09.2019 №31 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 19.09.2019 року №32 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 20.09.2019 року №33 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 23.09.2019 року №34 на суму 26784,00 грн., в т.ч. ПДВ 4464,00 грн.; від 24.09.2019 року №38 на суму 21024,00 грн., в т.ч. ПДВ 3504,00 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суму ПДВ за вказаними податковими накладними, виданими ТОВ Клевер Макс , було включено позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період. Колегія суддів звертає увагу, що на момент укладення вищевказаного господарського договору, ТОВ Клевер Макс зареєстрований, як суб`єкт господарювання та є платником з податку на додану вартість, отже має необхідний обсяг правоздатності.

Варто також наголосити, що надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні вказаних господарських операціях.

Відповідачем, всупереч ст.. 78 КАС України не надано доказів зворотнього.

Варто також наголосити, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про те, що контрагент позивача - ТОВ Клевер не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів. В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в Акті перевірки зазначив, що відповідно до баз даних податкового органу кількість працюючих у ТОВ Клевер Макс складає 1 особа. Основним видом діяльності ТОВ Клевер Макс відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є код КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Так, відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України податковим органом було виявлено, що 1920,00 м. куб. тріски ТОВ Клевер Макс придбало у ТОВ "Системи Інноваційних Технологій" (вид діяльності - друкування іншої продукції, кількість працюючих - 1). В свою чергу, ТОВ "Системи Інноваційних Технологій" придбало 1920,00 м. куб. тріски в серпні 2019 року у ТОВ "Хайсет" (основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля).

Як було встановлено податковим органом, відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України ТОВ Хайсет придбання тріски не здійснювало протягом всього періоду діяльності.

Крім того, враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, решту тріски в кількості 183,00 м. куб. ТОВ Клевер Макс придбало у ТОВ Кріалайф Еверідж (основний вид діяльності оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами). ТОВ Кріалайф Еверідж в свою чергу придбало тріску у ТОВ Вітара Імпекс (вид діяльності: діяльність приватних охоронних служб).

Для ТОВ Вітара Імпекс поставку тріски здійснило ТОВ "Імона Груп" (вид діяльності: роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах).

Як було встановлено податковим органом, відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України ТОВ "Імона Груп" придбання тріски не здійснювало протягом всього періоду діяльності.

На підставі цих даних, податковий орган дійшов до висновку, що операції по взаємодії з ТОВ "Клевер Макс" не можливо підтвердити щодо реальності здійснення поставки у зв`язку із відсутністю трудових ресурсів, майна, яке економічно потрібно для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

Таким чином, на думку податкового органу, в ході проведеної перевірки ТОВ Ланберрі достовірність даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року, під час здійснення господарських операцій з ТОВ Клевер Макс встановлено складання первинних документів без фактичного надання товарів, послуг. З даного приводу, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З приводу вищевикладеного відповідачем, варто наголосити, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 року у справі №К/800/36098/13, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.

Варто також наголосити, що узагальнені посилання відповідача на протиправний характер діяльності контрагентів позивача без конкретизації фактів вчинення вказаними підприємствами податкових правопорушень та їх впливу на подальші правовідносини з позивачем, також не можуть слугувати підтвердженням недобросовісності останнього .

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до акту перевірки позивача, контролюючим органом не здійснювалась належна перевірка первинно-бухгалтерських документів ТОВ "Клевер Макс"; не перевірялась наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ "Клевер Макс" матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 09 листопада 2021 року.