Рішення

від 10.11.2021 по справі 567/740/21

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/740/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Самолюк А.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення спадкоємця від права спадкування за законом

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за законом, звернувся ОСОБА_2 .

Зазначає, що є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка в зв`язку з тяжкою хворобою перебувала у безпорадному стані.

Вважає, що ОСОБА_3 має бути усунена від права спадкування, оскільки вона зовсім не піклувалася про свою матір, майже не спілкувалася з нею. ОСОБА_4 в останні роки свого життя не працювала, пенсію не отримувала, не мала жодних джерел доходів та фактично перебувала на його утриманні.

Відповідач з 2015 року за адресою реєстрації не проживає, зовсім не цікавилася життям матері ОСОБА_4 , усунулася від її утримання, піклування про свою матір, не відвідувала її, не спілкувалася з нею, не здійснювала її догляду під час тяжкої хвороби, та не приймала участі в її похованні.

Зазначає, що самостійно здійснював догляд за мамою ОСОБА_4 , ніс витрати на її лікування, а також підтримував в належному стані їх будинок, господарство. Натомість відповідач, знаючи про серйозні проблеми зі здоров`ям матері, нехтуючи своїми обов`язками по відношенню до непрацездатної матері, жодного разу її не навідувала, матеріальної допомоги на лікування не надавала.

Вказуючи на те, що за життя ОСОБА_4 не склала заповіту, а спадкоємцем за законом першої черги, окрім нього є також ОСОБА_3 , яка не виконувала своїх обов`язків по утриманню своєї матері, в зв`язку з чим просить усунути її від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Острозького районного суду від 23.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Правом подати відзив на позов у встановлений строк відповідач не скористалася.

Ухвалою від 03.08.2021 закрито підготовче провадження у справі, задоволено клопотання позивача про виклик свідків та витребування доказів. Інших процесуальних дій не вчинялося.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України, згідно якої у разі відсутності заяви про зміну місця про живання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію пові домлення або виклику, на останню відому судо ві адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою біль ше не проживає або не знаходиться, а також через оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України - http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/ . Заперечень проти позову відповідач не подавала, жодних клопотань від її імені на адресу суду не надходило.

Суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті та керуючись ст.280 ЦПК України, за клопотанням представника позивача, дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному об`ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка була матір`ю позивача.

За життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіту не залишила, а тому спадкування здійснюється за законом в порядку черговості.

Позивач, як спадкоємець за законом після смерті матері, 26 березня 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацької І.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,4075 га, що розташована на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5624287100:05:001:0112, як єдиному спадкоємцю за законом першої черги.

Приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацька І.М. повідомила його, що з матеріалів спадкової справи №18/2021 вбачається, що спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_4 , окрім нього, є ще дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що ОСОБА_3 за місцем проживання спадкодавця з 2015 року не проживає, а проживає за невідомою позивачу та його родині адресою, оскільки у 2015 році виїхала із місця своєї реєстрації та проживання.

Зазначає, що ОСОБА_3 має бути усунена від права спадкування, оскільки вона зовсім не піклувалася про свою матір, майже не спілкувалася з нею. Мати сторін ОСОБА_4 в зв`язку з тяжкою хворобою перебувала у безпорадному стані, в останні роки свого життя не працювала, пенсію не отримувала, не мала жодних джерел доходів та фактично перебувала на утриманні позивача. Окрім того ОСОБА_4 перед смертю мала тяжке захворювання - Са шийки матки (рак шийки матки), яке і стало причиною її смерті.

Посилаєтся на те, що ОСОБА_2 , здійснював догляд за ОСОБА_4 , ніс витрати на її лікування, а також підтримував в належному стані їх будинок, господарство. Натомість відповідач, знаючи про серйозні проблеми зі здоров`ям матері, нехтуючи своїми обов`язками по відношенню до непрацездатної матері, жодного разу її не навідувала, матеріальної допомоги на лікування не надавала, навіть не приїхала на похорон.

За вказаних обставин просить усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати залишити за позивачем.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням в якості сторони у справі. Додатково пояснила, що поживає в с.Сіянці та є матір`ю ОСОБА_4 . Вказала, що ОСОБА_3 у 2015 році залишила місце проживання. Їй відомо, що протягом останніх років життя ОСОБА_4 важко хворіла, потребувала стороннього догляду та допомоги. Зазначила, що в подальшому лікування ОСОБА_4 не проводилось у зв`язку з відсутністю грошових коштів. Син ОСОБА_4 - ОСОБА_2 здійснював за нею догляд, ніс витрати на її лікування. Відповідач жодного разу її не навідувала, матеріальної допомоги на лікування не надавала.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що проживає в с.Сіянці по сусідству з родиною ОСОБА_4 . Їй відомо, що протягом останніх років життя ОСОБА_4 важко хворіла та її син ОСОБА_2 здійснював за нею догляд. Вказала, що ОСОБА_3 приблизно з 2015 року залишила місце проживання та не навідувала матір, матеріальної допомоги на лікування не надавала, навіть не приїхала на похорон.

Суд, вислухавши представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу № 00030563996 від 28 квітня 2021, вбачається, що 30 листопада 1994 ОСОБА_7 розірвала шлюб з ОСОБА_8 , та повернула собі прізвище ОСОБА_9 . (а.с.9)

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00030563892 від 28 квітня 2021 вбачається, що 22 червня 1995 ОСОБА_10 зареєстровала шлюб з ОСОБА_11 , у зв`язку з чим змінила своє прізвище з ОСОБА_9 на прізвище чоловіка ОСОБА_12 . (а.с.10)

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.11)

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.02.1991, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.12)

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру заповіти/спадкові договори) № 64106375 від 26 березня 2021 встановлено, що за життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіту не залишила. (а.с.13)

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацькою І.М. була заведена спадкова справа № 67412304, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64106455 від 26 березня 2021. (а.с.14)

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 5624287100:05:001:0112, площею 2,4075 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області, яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 34133382 від 25 лютого 2015. (а.с.15)

Згідно погосподарської книги № 2 особовий рахунок № НОМЕР_3 . Сіянці з 2016-2020 роки, померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . З нею були зареєстровані: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована, але не проживала); онук - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрований, але не проживав), що підтверджується довідкою № 248 від 19 квітня 2021, виданою виконавчим комітетом Острозької міської ради Рівненської області. (а.с.16)

Згідно з довідкою № 309/07.18-14 від 10 червня 2021, виданою виконавчим комітетом Острозької міської ради Рівненської області підтверджується факт здійснення ОСОБА_2 догляду за тяжко хворою ОСОБА_4 та не здійснення такого догляду її донькою ОСОБА_3 (а.с.17)

Відповідно до повідомлення № 85/02-14 від 28 травня 2021 року, наданим приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Бернацькою І.М., приватний нотаріус повідомила ОСОБА_2 , що з матеріалів спадкової справи №18/2021 вбачається, що спадщину після смерті матері ОСОБА_4 син ОСОБА_2 прийняв, оскільки на момент смерті спадкодавця був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується довідкою № 144/07-18-14 від 09.03.2021 року, виданою старостою сіл Сіянці, Кураж, Садки.

Крім того, за відомостями, викладеними у вказаній довідці, окрім сина ОСОБА_2 , зі спадкодавицею на момент смерті значиться зареєстрованою за місцем проживання дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18)

Згідно з епікризами від 12.12.2014 року про перебування на лікуванні в КЗ Острозька центральна районна лікарня Острозької районної ради Рівненської області з 07 грудня 2014 по 12 грудня 2014 та від 06.04.2015 - з 25 березня 2015 по 06 квітня 2015 та записами в медичній картці ОСОБА_4 , довідко. №47 від 23.06.2021, ОСОБА_4 з 07.12.2014 неодноразово зверталася до установ, які надають медичні послуги, якими зафіксовано її скарги на здоров`я та відповідний діагноз, а саме: Са шийки матки (рак шийки матки). (а.с.19-21, 53)

Відповідно до матеріалів спадкової справи №18/2021 вбачається, що 26.03.2021 ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Бернацької І.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Відомості про інших осіб, які б подавали заяви про прийняття спадщини в матеріалах спадкової справи відсутні. (а.с.67-77)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України ). Згідно із ст.ст. 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповіт ОСОБА_4 не посвідчувався, а відтак спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу .

За правилом до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Приписами ч.5 ст.1224 ЦК України , на яку посилається позивач у своєму позовні як на підставу його пред`явлення, передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі і тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині. А також на осіб, на користь яких зроблено відповідальний відказ.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. (Постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі N 727/3905/16-ц, від 25.10.2018 в справі N 487/1781/17, від 30.05.2018 в справі 753/21722/13-ц).

Згідно роз`яснень, викладених у п.6 Постанови Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування", факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п`ятої статті стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК .

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчинила необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Тобто, при розгляді позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: умисне ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Крім того, суд має встановити, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкодавця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну або фізичну змогу надавати таку допомогу.

При вирішенні питання про усунення від права на спадкування підлягають доведенню факти, що спадкодавець перебував у безпорадному стані і потребував сторонньої допомоги (може підтверджуватись медичною документацією), відповідач мав можливість надавати допомогу, проте ухилявся від її надання (Постанова Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі N 233/6868/15-ц (N61-5921св18).

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 133/1625/18 (провадження №61-1419св20), від 19.06.2019 у справі №491/1111/15-ц (провадження №61-14655св18), від 04.07.2018 у справі №404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Статтями 202, 203 СК України встановлений обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а також обов`язок брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи слідує, що померлій ОСОБА_4 у ІНФОРМАЦІЯ_6 було встановлено онкологічний діагноз.

Оцінивши в сукупності надану позивачем медичну документацію, яка свідчить про наявність тривалої та безперервної хвороби, з відповідним лікуванням, його формами та строками, проведеними обстеженнями, постановленим діагнозом - Са шийки матки (рак шийки матки), суд дійшов висновку, що наявність такої тяжкої хвороби вагомо обмежила її життєдіяльність, порушила можливість виконувати соціальні ролі, реалізовувати надані їй права.

Отже, враховуючи вище викладене, з огляду на наявність медичного підтвердження діагнозу ОСОБА_4 та тривале її лікування, суд дійшов висновку, що остання перебувала з 2014 року по 2016 рік у безпорадному стані, потребувала стороннього догляду та значних коштів на лікування. Вказані обставини підтверджуються медичними документами виписками з історії хвороби, що містяться у справі.

Також в судовому засіданні з пояснень представника позивача, свідків встановлено, що ОСОБА_3 залишила місце проживання у 2015 році.

З огляду на вище вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 знала про те, що її мати ОСОБА_4 , з 2014 по 2016 роки перебувала у безпорадному стані через тривалу тяжку хворобу та потребувала сторонньої допомоги і догляду, ухилялася від надання останній такої допомоги.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 вчиняла умисні дії та бездіяльність, спрямовані на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто у розумінні приписів частин п`ятої ст.1224 ЦК України є всі підстави для усунення відповідача від права на спадкування.

Водночас, вирішуючи спір, суд виходить і з того, що відповідач мала можливість надавати матері матеріальну допомогу в межах наявних у неї коштів, але таку не надавала навіть у мінімально можливому розмірі.

Доводи позивача, що відповідач могла надавати допомогу у вигляді догляду за матір`ю та надання матеріальної ддопомоги, відповідачем не спростовані.

Приймаючи до уваги вищевикладене, тривалість не надання відповідачем допомоги спадкодавцеві, потребу спадкодавця в отриманні допомоги саме від ОСОБА_3 , а також те, що відповідач мала реальну можливість надавати таку допомогу спадкодавцеві, оскільки протилежних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що відповідач ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам та аналізуючи норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наявної сукупності всіх обставин, які відповідно до статті 1224 ЦК України є підставою для усунення спадкоємця від спадкування, зокрема ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання.

Оцінивши всі приведені доводи та наявні у справі документи в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено всі підстави для усунення відповідача від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.202, 203 СК України, ст.1224, 1261, 1266, 1269, 1270, 1274 ЦК України, керуючись ст.10, 57, 62, 88, 212-215, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 (зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) про усунення спадкоємця від права спадкування за законом задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.11.2021.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.