Постанова

від 07.09.2021 по справі 373/297/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 373/297/14-ц Головуючий у суді першої інстанції: Керекеза Я.І.

Номер провадження: 22-ц/824/5005/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі: Качалабі О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кантієро про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ГМХБ про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кантієро (далі - ТОВ ФК Кантієро ) звернулось в Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області із заявою про заміну стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь (далі - ПАТ Банк Київська Русь ) до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ГМХБ (далі - ТОВ АПК ГМХБ про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому просило замінити стягувача ПАТ Банк Київська Русь на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро .

В обгрутування заяви зазначало, що 22 квітня 2020 року між ПАТ Банк Київська Русь та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Ю-Бейс (далі - ТОВ ФК Ю-Бейс ) був укладений договір про відступлення права вимоги № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1, відповідно до якого до ТОВ ФК Ю-Бейс перейшло право вимоги за кредитним договором № 1846-20/7-1в від 25 січня 2007 року, боржниками за яким є ОСОБА_1 та ТОВ АПК ГМХБ . Відповідно до договору відступлення права вимоги № 1 від 06 травня 2020 року право вимоги за вищезазначеним кредитним договором перейшло до ТОВ Фінансова компанія Кантієро . Вказувало, що на час набуття права вимоги, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року не виконано, виконавчі листи знаходяться в заявника, в зв`язку чим, для подачі їх на виконання, виникла потреба замінити стягувача.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь , у справі № 373/297/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ГМХБ про стягнення заборгованості за кредитним договором його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро .

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив, ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ Фінансова компанія Кантієро у задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначив, що вимоги заявника на заміну стягувача правонаступником у цивільній справі суперечать цивільно-процесуальним нормам, оскільки замінити сторону у справі, в якій вже винесено рішення - неможливо. Крім того, суд в порушення норм процесуального права прийняв від заявника копії документів, які неналежно засвідчені

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ Фінансова компанія Кантієро доводи апеляційної скарги заперечило, вважає їх такими, що не відповідають вимогам закону. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ГМХБ про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК ГМБХ" на користь Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь заборгованість за кредитним договором № 1846-20/7-1в від 25 січня 2007 року в розмірі 9 199 759 (дев`ять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 08 копійок, в тому числі: заборгованість за кредитом - 7 220 921 (сім мільйонів двісті двадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 88 коп . ; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1 354 361 (один мільйон триста п`ятдесят чотири тисячі триста шістдесят одна) грн. 11 коп.; три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту - 624 476 (шістсот двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 09 коп.

Рішення суду набрало законної сили 13 травня 2014 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду, 01 липня 2014 року на адресу позивача за його заявою були направлені виконавчі листи.

Дані виконавчі листи перебували на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області і були повернуті стягувачу в зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення (том 1 а.с.189-190).

Між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс 22 квітня 2020 року був укладений договір про відступлення права вимоги № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1, відповідно до якого, до ТОВ ФК Ю-Бейс перейшло право вимоги за кредитним договором № 1846-20/7-1в від 25 січня 2007 року, боржниками за яким є ОСОБА_1 та ТОВ АПК ГМХБ (том 1 а.с.154-188).

В подальшому, 06 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ю-Бейс та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро був укладений договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого, до ТОВ Фінансова компанія Кантієро перейшло право вимоги, в тому числі і за вищезазначеним кредитним договором (том 1 а.с.119-153).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро набуло право вимоги за вказаним кредитним зобов`язанням, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про заміну стягувача.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції щодо їх законності, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Також, слід зазначити що, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті, заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20) та у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 року у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20).

Окрім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги заявника спрямовані на заміну стягувача правонаступником у цивільній справі суперечать цивільно-процесуальним нормам, оскільки замінити сторону у справі, в якій вже винесено рішення - неможливо, підлягають відхиленню, так як суд до вказаних правовідносин вірно застосував положення ст. 442 ЦПК України, ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України Про виконавче провадження і на передбачених законом підставах провів заміну кредитора його правонаступником.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, що виразилось в прийнятті судом неналежно засвідчених копій документів, наданих заявником в додатку до заяви про заміну сторони, не заслуговують на увагу і були вірно оцінені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі з наведенням відповідної практики Європейського суду з прав людини як джерела права, застосуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Верховного Суду.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, а тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому, в задоволенні ОСОБА_1 апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар