Ухвала

від 11.11.2021 по справі 939/2596/21

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/2596/21

УХВАЛА

11 листопада 2021 рокусмт Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, просила виділити зі складу земельної ділянки кадастровий номер 3221080501:01:001:0074, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належну їй Ѕ частину земельної ділянки в натурі та визнати за нею (позивачем) право власності на земельну ділянку площею 0,125 га; виділити зі складу земельної ділянки кадастровий номер 3221080501:01:001:0073, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належну їй Ѕ частину земельної ділянки в натурі та визнати за нею (позивачем) право власності на земельну ділянку площею 0,075 га.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна.

Однак, всупереч вказаним вимогам, ціна позову в позовній заяві не зазначена, також позивачем не зазначено про будь-які труднощі із проведенням оцінки спірного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При визначенні чи є позовна вимога про виділ в натурі частки із спільної часткової власності вимогою майнового чи немайнового характеру суддя в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в справі № 495/1706/16-ц, відповідно до яких наявність грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Отже, судовий збір з вимоги виділити в натурі Ѕ частину земельних ділянок визначається з урахуванням вартості спірного майна, що узгоджується з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач разом з позовною заявою подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору мотивуючи його тим, що є інвалідом ІІІ групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 1769,00 грн щомісяця, будь-якого іншого доходу не має, тому оплата судового збору буде для неї обтяжливим навантаженням. На підтвердження вказаних обставин надала копію довідки УПФУ Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 5771 від 26 серпня 2021 року, згідно якої вона (позивач) за період з березня 2021 року по серпень 2021 року отримала пенсію в загальному розмірі 10784 грн.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони , суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Закон України Про судовий збір чітко визначає випадки у яких сторону може бути звільнено від сплати судового збору. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

У п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі .

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia )).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland ; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland ).

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано копію довідки УПФУ Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 5771 від 26 серпня 2021 року, згідно якої вона (позивач) за період з березня 2021 року по серпень 2021 року отримала пенсію в загальному розмірі 10784,00 гривні.

Проте, вказана довідка не відображає всіх доходів позивача, зокрема, за попередній календарний рік. Крім того, вказана довідка за відсутності іншої інформації щодо наявності/відсутності на праві власності у позивача рухомого чи нерухомого майна, інформації щодо можливості розпорядження цим майном без значного погіршення фінансового становища, унеможливлюють оцінити фінансове становище позивача.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, заявлене нею клопотання не підлягає задоволенню.

Отже, позивачу необхідно надати звіт про оцінку спірного майна або інший документ, що підтверджує вартість спірного майна, вказати у позовній заяві ціну позову, та надати докази, які свідчать про незадовільний майновий стан останньої або сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, а у разі наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, надати відповідні документи.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки в натурі залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ним копії ухвали.

СуддяМ. Герасименко