Постанова

від 21.10.2021 по справі 461/6588/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6588/19 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/811/1322/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія:76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.,

при секретарі Ждан К.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області Ожга Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради на рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Дмитренко Володимир Павлович звернулась до суду з даним позовом, у якому після уточнення позовних вимог просить:

1. Стягнути з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу протягом тринадцяти робочих днів у період з 11 по 14 вересня 2018 року та з 26 листопада по 06 грудня 2018 року в сумі 5674,89 гривень, у зв`язку із затрим кою виконання рішення Галицького районного суду м.Львова від 10 вересня 2018 року у цивільній справі №461/303/18 року;

2. Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального стра хування України у Львівській області повернути Відділу освіти виконавчих ор ганів Дрогобицької міської ради Львівської області отриману від останнього 21 червня 2019 року заяву-розрахунок (без дати та номера) з рекомендаціями про усунення недоліків: зазначення дати складання заяви-розрахунку, її реєстрацій ного номера, а також зазначення у колонках 15 і 16 розділу І Матеріальне за безпечення заяви-розрахунку сум середньоденного матеріального забезпечен ня у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності з розрахунку 100% серед ньоденного розміру заробітної плати ОСОБА_1 , тобто в розмірі 436,53 гривень;

3. Зобов`язати Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області:

3.1. Нарахувати ОСОБА_1 суми матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у період з 17 вересня по 23 лис топада 2018 року з розрахунку її середньоденного заробітку у розмірі 436,53 гривень, встановленого рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10 вересня 2018 року у цивільній справі №461/303/18;

3.2. Оформити заяву-розрахунок, за формою, визначеною Додатком 1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам: у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого Постановою від 19.07.2018 року №12 пра вління Фонду соціального страхування України, в якій зазначити: дату скла дання заяви-розрахунку, її реєстраційний номер, а також у колонках 15 і 16 розділу 1 Матеріальне забезпечення заяви-розрахунку - суми середньоденного матеріального забезпечення з розрахунку 100% середньоденного розміру заробітної плати ОСОБА_1 , тобто в розмірі 436,53 гривень, один примірник якої (заяви-розрахунок) передати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

Обґрунтовуючи позов покликається на те, що ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача дошкільного закладу №26 Калинка з 21.12.1988 року до 12.12.2017 року. Наказом Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області №264 від 12.12.2017 року Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено із займаної посади. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2018 року було визнано незаконним та скасовано наказ відповідача від 12.12.2017 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача дошкільного навчального закладу №26 Калинка комбінованого типу. Допущено негайне виконання рішення про поновлення та про виплату компенсації за час вимушеного прогулу за один місяць. Постановою Львівського апеляційного суду від 16.04.2019 року вказане судове рішення залишено без змін. Однак, незважаючи на рішення суду про негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді, таке було фактично виконане лише 07.12.2018 року, наказом Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області №05-21207 від 07.12.2018 року, з яким позивачка була ознайомлена в той же день. Враховуючи наведене, позивачка у порядку статті 236 КЗпП України, просить стягнути з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 11 по 14 ве ресня 2018 року та з 26 листопада по 06 грудня 2018 року (до видачі наказу про поновлення на роботі) в розмірі 5 674,89 гривень.

Після ухвалення рішення суду від 10.09.2018 року ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатна протягом шістдесяти шести робочих днів у період з 17 вересня по 23 листопада 2018 року, що підтверджується відповідними листками непрацездатності. Незважаючи на встановлення рішенням суду від 10.09.2018 року тієї обставини, що середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 складає 436,53 гривень, Відділом освіти при нарахуванні суми матеріального забезпечення та оформленні заяви-розрахунок було визначено середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 у меншому розмірі, а саме: за період з 17.09.2018 року по 30.09.2018 року та з 01.10.2018 року по 05.10.2018 року у розмірі 407,53 гривень, а за період з 08.10.2018 року по 16.10.2018 року, з 17.10.2018 року по 06.11.2018 року та з 07.11.2018 року по 23.11.2018 року - у розмірі 396,55 гривень, що підтверджується заявою-розрахунком та розрахунком від 04.09.2019 року. На запит №5/19-08.27-01 Відділом освіти не надано інформації та копій документів, які її підтверджують, щодо причин неврахування рішення суду від 10.09.2018 року при оформленні заяви-розрахунку та розрахунку від 04.09.2019 року.

Позивачка зазначає, що оскільки, на її думку, заява-розрахунок була оформлена Відділом освіти з порушен ням вимог п. 4.4. ДСТУ 4163-2003, пп. 4.1.13 п. 4.1., пп. 4.2.1. п. 4.2. ДСТУ 2732:2004, абзац 30 п. 2 Правил №1000/5, а також без врахування рішення суду від 10.09.2018 року, тобто з порушенням вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК, то лише зобов`язання судом Відділення соцстраху (в кон тексті наведеного) виконати свій обов`язок, визначений абзацом 3 п. 8 Порядку №12, не забезпечить в повній мірі захисту прав і законних інтересів ОСОБА_1 , а тому необхідно поряд з наведеним зобов`язати Відділ освіти привести заяву-розрахунок у відповідність з вказаними матеріальними нормами та один примірник такої передати до Відділення соцстраху. Рішення суду від 10.09.2018 року не стосується Відділення соцстраху, копію такого судового рішення останнє не отримувало від Відділу освіти разом із Заявою-розрахунком.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 25 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Стягнуто з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 02144660, юридична адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 21) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 5 674 гривень 89 копійок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнуто з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області на користь держави 768 гривень 40 копійок судових витрат.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради. Вважає рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 січня 2021 року незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу про неповідомлення про розгляд справи. Також звертає увагу, що вони не були повідомлені про розгляд справи 461/303/18 Галицьким районним судом м.Львова, за результатами розгляду якої було ухвалено 10.09.2018 заочне рішення. У період з 27.09.2018 до 06.12.2018 ОСОБА_3 була відсутня у зв`язку з перебуванням на лікарняному та у відпустці, у зв`язку з чим скаржник не мав можливості виконати заочне рішення.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 січня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача дошкільного закладу №26 Калинка з 21.12.1988 року до 12.12.2017 року.

Наказом Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області №264 від 12.12.2017 року Про звільнення ОСОБА_1 позивачку звільнено із займаної посади.

Наказ Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області було оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №461/303/18 від 10.09.2018 року позов ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області задоволено. Визнано незаконним та скасовано визнано незаконним та скасовано наказ відповідача від 12.12.2017 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача дошкільного навчального закладу №26 Калинка комбінованого типу, допущено негайне виконання рішення про поновлення та про виплату вимушеного прогулу за один місяць.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16.04.2019 року наведене рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/303/18 від 10.09.2018 року залишено без змін.

Наказом Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області №05-21207 ос від 07.12.2018 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідувача дошкільного закладу №26 Калинка з 13.12.2017 року. Згідно відмітки на наказі, позивачка з ним ознайомлена 07.12.2018 року.

Таким чином, рішення суду від 10.09.2018 року було виконане 07.12.2018 року.

Розмір середньоденного заробітку позивачки встановлений рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2018 року складає 436,53 гривень.

Також встановлено, що з дати постановлення судового рішення від 10.09.2018 року ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатною протягом шістдесяти шести робочих днів у період з 17 вересня по 23 листопада 2018 року. Вказане підтверджується листками непрацездатності: за період з 17 по 30 вересня 2018 року (чотирнадцять днів) - листком непрацездатності №263274; за період з 01 по 05 жовтня 2018 року (п`ять днів) - листком непрацездатності №253214; за період з 08 по 16 жовтня 2018 року (дев`ять днів) - листком непрацездатності №440464; за період з 17 жовтня по 06 листопада 2018 року (двадцять один день) - листком непрацездатності №248713; за період з 07 по 23 листопада 2018 року (сімнадцять днів) - листком непрацездатності №216482.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з тих обставин, що Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №461/303/18 від 10.09.2018 року вчасно не виконав і період невиконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі та невиплати середньомісячної заробітної плати тривав з 10.09.2018 року по 07.12.2018 року, за винятком періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , тобто 13 робочих днів, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення 5 674 гривень 89 копійок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. Окрім цього, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог в частині зобов`язання до вчинення дії, оскільки Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального стра хування України у Львівській області було вірно проведено розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 для надання матеріального забезпечення, згідно зазначених вище листків непрацездатності, а тому в Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області не було підстав для повернення заяви-розрахунку до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області з рекомендаціями про усунення недоліків.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.235 КЗпП, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не тільки з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

У силу вимог ч. ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

За нормами ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом України у Постанові від 01.07.2015 року у справі № 6-435цс15 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц, за змістом норм статті 236 КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Аналізуючи наведені по справі докази, суд вважає, що саме з вини відповідача відбулася затримка виконання рішення суду про поновлення позивачки на посаді завідувача дошкільного закладу №26 Калинка , що відповідно до статті 236 КЗпП України є підставою для стягнення з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області на користь позивачки середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Суд зазначає, що рішення про поновлення на роботі позивача, підлягає негайному виконанню, яке полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Вказане повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц. Саме наведені у даному рішенні висновки суду касаційної інстанції є релевантними до даних правовідносин і підлягають застосуванню у цій справі.

Як вказує скаржник, про рішення суду від 10.09.2018 року відділу освіти стало відомо лише 27.09.2018 року. Факт звернення адвоката Янківа І.М. 24.09.2018 року № 1/24-09/18, яке надійшло та було зареєстроване у відділі освіти лише 27.09.2018 року за № 01-13/890, і став однією із поважних причин для затримки негайного виконання заочного рішення від 10.09.2018 року. Згідно наказу від 31.01.2018 року № 05-2/11, на посаду завідувача дошкільного навчального закладу № 26 Калинка в порядку переведення призначено з 01.02.2018 ОСОБА_3 . З наказу від 21.09.2018 року № 05-2/176 вбачається, що ОСОБА_3 надано основну щорічну відпустку терміном з 01.10.2018 року. Крім того, ОСОБА_3 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності серії АДХ № 762459, серії АДХ № 763640, серії АДХ № 790312. Оскільки згідно норм ст.40 КЗпП України передбачена пряма заборона звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності та у період перебування працівника у відпустці, відповідач звільнив ОСОБА_3 на підставі п. 6 ч.1 ст. 40 КЗпП України лише 06.12.2018 року і на наступний день поновив ОСОБА_1 на посаді завідувача ДНЗ № 26 Калинка . Відповідач зазначає на ці обставини, як на ті, що доводять поважність причин затримки виконання заочного рішення від 10.09.2018 року, Про неможливість негайного виконання заочного рішення від 10.09.2018 року відповідач повідомив позивачку листом від 28.11.2018 року №01-4/1679.

Колегія суддів погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що дані обставини не вказують на те, що відповідачу не було відомо про прийняте рішення раніше. Оскільки вищезазначені норма права та положення законодавства щодо негайного виконання судового рішення в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі, відсутність відповідача у судовому засіданні, а в подальшому надання з 21.09.2018 року відпустки ОСОБА_3 не позбавляє рішення ознаки його обов`язковості з моменту проголошення.

Отже, у даній справі причини наведені в апеляційній скарзі щодо несвоєчасного виконання судового рішення не є поважними, в зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення 5674 гривень 89 копійок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 01 лютого 2021 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2021 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник