Ухвала

від 13.11.2019 по справі 522/4178/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4178/19

Провадження по справі № 1-кс/522/18283/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000164 від 17.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 343, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 191 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси надійшли клопотання прокурора СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000000164 від 17.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 343, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 191 КК України, зареєстрованих канцелярією суду за номерами судових проваджень №1-кс/522/18283/19, 1-кс/522/18535/19, 1-кс/522/18320/19, 1-кс/522/18322/19, 1-кс/522/18537/19, 1-кс/522/18538/19, 1-кс/522/18539/19, 1-кс/522/18532/19, 1-кс/522/18533/19, 1-кс/522/18282/19, 1-кс/522/18284/19.

Під час проведення судового засідання 13.11.2019 року вказані клопотання прокурора за згодою учасників судового процесу були об`єднанні в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру справи № 522/4178/19, номер провадження 1-кс/522/18284/19.

Відповідно до клопотань прокурора, співробітники Одеської митниці ДФС систематично отримують неправомірну вигоду від представників комерційних структур, що постійно ввозять на територію України вантажі, зокрема через Одеський та Чорноморський морські торговельні порти, які у подальшому, без проведення належного розмитнення, потрапляють у вільний обіг на територію України.

Здійснення митного оформлення (митних формальностей, процедур) таких вантажів відбуваються для прикриття незаконного переміщення товарів комерційного призначення з використанням документів, що містять неправдиві відомості, з метою ухилення від сплати митних платежів, для чого особами, яким підконтрольні суб`єкти ЗЕД, користуючись злочинними зв`язками з службовими особами Одеської митниці ДФС, надаються завідомо недостовірні данні про митну вартість товарів (в бік її зменшення) у товаросупровідних документах; а також надають завідомо недостовірну та неповну інформацію, щодо виду імпортованих товарів та їх ваги, з метою заниження ставок мита та інших митних платежів. Зокрема, можуть мати місце факти декларування товарів прикриття із мінімальною ставкою мита та недекларування частини вантажу.

В період 2018 року до Одеського та Чорноморського морських торгівельних портів в зону діяльності Одеської митниці ДФС на суднах закордонного плавання надійшли вантажі у контейнера, які були вивантажені з суден та розміщені під митним контролем на території Одеського та Чорноморського морських торгівельних портів.

Згідно ч. 2 ст. 210 МК України товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території Морського та Чорноморського портів для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання. Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем, згідно ст. 204 МК України, становить 90 календарних днів, а відповідно до ч. 3 ст. 204 МК України строк тимчасового зберігання може бути продовжений (але не більше ніж на 30 діб) за заявою власника або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 204 МК України до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути:

1. задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму;

2. передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному органу доходів і зборів для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу;

3. відправлені під митним контролем до інших органів доходів і зборів для їх подальшого митного оформлення;

4. вивезені за межі митної території України.

Згідно отриманої інформації з ГУВБ ДФС України співробітники Одеської митниці ДФС всупереч вимогам митного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, створюють штучні перешкоди, щодо здійснення заходів по розміщенню вантажів до складів Одеської митниці ДФС та в подальшому прийняття рішення щодо реалізації вказаних вантажів, чим причиняють збитки власникам вказаних вантажів.

Встановлено, що на теперішній час закінчився строк тимчасового зберігання вантажів у контейнерах № НОМЕР_1 , № BSIU 9622661, № UACU 8256608, № ZCSU 9032204, № НОМЕР_2 та не було вжито заходів, передбачених ч. 4. ст. 204 МК України.

Наявність порушеного строку тимчасового зберігання товарів під митним контролем підтверджується також наданою інформацією з Одеської Митниці ДФС України.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що перешкоди з митним оформлення вантажу здійснюється службовими особами Одеської митниці ДФС з використанням документів, що містять неправдиві відомості щодо асортименту товарів та їх вартості.

Крім того, згідно вимог п. 4 ст. 238 та п. 4 ст. 321 Митного кодексу України, граничний строк перебування товарів під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів. Після чого, згідно до п. 5 ст. 321 Митного кодексу, вказані товари, що знаходяться під митним контролем, набувають статусу таких, що зберігаються на складі митного органу.

Досудовим слідством встановлено, що після закінчення терміну перебування товарів під митним контролем (180 днів), Одеська митниця ДФС відповідно до вимог Порядку роботи складу митниці ДФС, зареєстрованого Наказом МФУ № 627 від 30.05.2012р та Наказу МФУ № 731 від 15.06.2012, повинна була здійснити розміщення вказаного вантажу на склад митного органу та отримувати оплату, відшкодування витрат за його зберігання, а саме шляхом оформлення уніфікованої митної квитанції МД-1 за що власник товару, або його представник, повинен сплачувати встановлену плату на адресу митниці.

Однак, посадовими особами Одеській митниці це зроблено не було, внаслідок чого державним бюджетом недоотримано відповідні грошові кошти.

У ході проведення досудового розслідування отримано ухвали Приморського районного суду м. Одеси про тимчасовий доступ до морських контейнерів та товару, що в них знаходиться.

Так, тимчасовим доступом до речей і документів, проведеним з 22.03.2019 по 22.03.2019 встановлено, що у вантажному контейнері EMCU 1357509 знаходилось майно, а саме: металеві вироби (монтажні кутки, шурупи болти, гайки 270 кг, опорні балки, кути, підкладки із скловолокна 3550 кг, які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 23.03.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів, встановлено, що у вантажному контейнері CMAU 3021275 знаходилось майно: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофра 19 упаковок, настил 35 шт., коробки зі скріплюючими елементами 4, опори - 4 шт., мішки з пластмасою 4 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Тимчасовим доступом до речей і документів, проведеним з 03.04.2019 по 04.04.2019 встановлено, що у вантажному контейнері ТТNU 9029030 знаходилось майно, а саме: 100 ящиків з скляними колбами (70100 шт.), які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 04.04.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Тимчасовим доступом до речей і документів, проведеним з 03.04.2019 по 04.04.2019 встановлено, що у вантажному контейнері UACU 8256608 знаходилось майно, а саме: 619 мішків білого кольору з білою сумішшю (ймовірно нітрат натрію), які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 04.04.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів, встановлено, що у вантажному контейнері HMCU 1079667 знаходилось майно: вироби з пластмаси та металу, а саме: сходи у кількості 4 шт., кутки у кількості 40 шт., швелера у кількості 316 шт., квадратні профілі у кількості 360 шт., решітки у кількості 27 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів, встановлено, що у вантажному контейнері APZU 4259241 знаходилось майно: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофрована труба у кількості 34 пакунків, кутки у кількості 420 шт., металеві комплектуючи у кількості 7 ящиків, труби різного діаметру та довжини у кількості 64 шт., 8 шт., 4 шт., 7 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів, встановлено, що у вантажному контейнері APZU 4817008 знаходилось майно: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофрована труба у кількості 68 пакунків, двотаври металеві у кількості 16 шт., металеві кутки у кількості 16 шт., ребра жорсткості у кількості 27 шт., кріплення у кількості 8 шт., півкола (габаритні) у кількості 39 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів, з встановлено, що у вантажному контейнері APHU 4639824 знаходилось майно, а саме: комп`ютерні багатофункціональні колонки, комп`ютерні мишки, фен та плойки для волосся марки «BRAUN», мультимедійні автомобільні дзеркала з ЖК монітором, гучномовці, зарядні пристрої для мобільних телефонів марки «APPLE», навушники марки SAMSUNG, SONY та JBL, які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів, встановлено, що у вантажному контейнері CMAU 3021275 знаходилось майно: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофра 19 упаковок, настил 35 шт., коробки зі скріплюючими елементами 4, опори -4 шт., мішки з пластмасою 4 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Тимчасовим доступом до речей і документів, проведеним з 22.03.2019 по 22.03.2019 встановлено, що у вантажному контейнері TRKU 4422489 знаходилось майно, а саме: особисті речі бувшого вжитку (книжки, стільці, столи, матраци, ковдри, столові прибори, одежа, сумки) у кількості 241 одиниці, які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 23.03.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Тимчасовим доступом до речей і документів, проведеним з 22.03.2019 по 22.03.2019 встановлено, що у вантажному контейнері TRKU 4410488 знаходилось майно, а саме: особисті речі бувшого вжитку (книжки, стільці, столи, матраци, ковдри, столові прибори, одежа, сумки) у кількості 287 одиниці, які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 23.03.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Враховуючи що вищезазначені речі вилучені під час проведення тимчасового доступу є речовими доказами по вказаному кримінальному правопорушенню. З метою встановлення усіх обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, також з метою попереджання подальшого пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна, на вищезазначене у клопотанні майно необхідно накласти арешт.

На даний із вказаним вантажем проведено майже усі необхідні для досудового розслідування слідчі дії.

Згідно інформації, отриманої з ГУВБ ДФС України та ДКР НП України, а також під час проведення тимчасового доступу у портових операторів власників (вантаж-отримувачів) вищевказаного майна не встановлено.

Постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, відповідно до приписів ч. 6 ст. 100 КПК України, ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» нерухоме майно, а саме, виробів з пластмаси та металу, що знаходились у вантажних контейнерах EMCU 1357509, CMAU 3021275, ТТNU 9029030, UACU 8256608, HMCU 1079 667, APZU 4259241, APZU 4817008, APHU 4639824, CMAU 3021275, TRKU 4422489, TRKU 4410488, підлягає переданню Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними.

Передання зазначеного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є об`єктивною необхідністю з метою виключення прямого або опосередкованого впливу та посягання на арештоване майно, виключення ймовірності користування майном, що дозволить особі продовжувати отримувати незаконні доходи від набутого шляхом вчинення кримінального правопорушення майна.

Незастосування заходів щодо передання вказаного майна в управління Національному агентству значно ускладнить або зробить неможливим досягнення завдань кримінального провадження. Так, у випадку винесення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні можуть бути створені перешкоди у застосуванні заходів кримінально-правового характеру, конфіскації майна, відшкодування шкоди тощо. У випадку винесення виправдувального вироку може мати місце порушення прав осіб власників нерухомого майна у вигляді зниження або повної втрати вартості майна за час його перебування під арештом.

Слідство не має об`єктивної можливості здійснювати управління вказаним майном, що також є підставою для передання такого майна в управління Національному агентству.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону: управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою виконання приписів ч. 6 ст. 100 КПК України, ст. ст. 19, 21 вказаного Закону наявні підстави для накладення арешту, на майно, що знаходиться у вантажних контейнерах.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засідання підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити з наведених підстав. Також в судовому засіданні прокурор пояснив суду, що органом досудового розслідування власники вказаного майна не встановленні.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що співробітники Одеської митниці ДФС систематично отримують неправомірну вигоду від представників комерційних структур, що постійно ввозять на територію України вантажі, зокрема через Одеський та Чорноморський морські торговельні порти, які у подальшому, без проведення належного розмитнення, потрапляють у вільний обіг на територію України.

Згідно отриманої інформації з ГУВБ ДФС України співробітники Одеської митниці ДФС всупереч вимогам митного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, створюють штучні перешкоди, щодо здійснення заходів по розміщенню вантажів до складів Одеської митниці ДФС та в подальшому прийняття рішення щодо реалізації вказаних вантажів, чим причиняють збитки власникам вказаних вантажів.

У ході проведення досудового розслідування отримано ухвали Приморського районного суду м. Одеси про тимчасовий доступ до морських контейнерів та товару, що в них знаходиться.

Так, проведеними тимчасовими доступами до речей і документів, встановлено, що у вантажних контейнерах EMCU 1357509, CMAU 3021275, ТТNU 9029030, UACU 8256608, HMCU 1079 667, APZU 4259241, APZU 4817008, APHU 4639824, CMAU 3021275, TRKU 4422489, TRKU 4410488 знаходиться майно (перелік відповідно до тексту клопотань), яке постановами слідчого року визнано речовим доказом та є необхідність в накладенні арешту для з`ясування всіх обставин причетності зазначеного майна до вчинення злочинів у вказаному кримінальному провадженні та вказане майно підлягає переданню Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні, проведення судових експертиз з вилученим майном та забезпечення можливої конфіскації майна.

Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, вважаю за необхідне на даному етапі досудового слідства накласти арешт на вказане в клопотанні майно в цій частині, з метою дослідження вказаних речових доказів.

Щодо визначення порядку зберігання речових доказів, в порядку статті 100 КПК України.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу.

Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів створено на виконання 38 рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering FATF), згідно з якими, державам-учасницям рекомендовано утворити органи які могли б оперативно реагувати на запити аналогічних іноземних органів щодо виявлення, заморожування, арешту та конфіскації майна отриманого незаконним шляхом.

Директива ЄЄ № 2014/42/EU передбачає необхідність вжиття заходів з ефективного розпорядження активами, на які накладено арешт, а також створення спеціальних інституцій, відповідальних за менеджмент такими активами з метою їх збереження або збереження їх вартості. В Директиві зазначається, що з метою ефективного управління передбачається можливість здійснення реалізації активів.

Держава має забезпечити розгляд питання про надання дозволу на продаж до винесення остаточного рішення суду по справі активів, які є надто обтяжливими для управління. В свою чергу, отримані від реалізації доходи повинні бути збережені відповідно до національного законодавства до винесення остаточного рішення суду та застосування заходів конфіскації або стягнення активів в дохід держави.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 вказаного Закону Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено у ст. 8, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2019 року становить 4173 гривні.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», вартість активів, що передаються Національному агентству має перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто, починаючи з 01 січня 2019 року ця сума має становити - 834 600,00 грн.

Вартість майна, а саме товарів, що підлягають переданню в управління Національному агентству, значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 2019 рік.

Під час проведення за ухвалами слідчого судді тимчасових доступів до речей і документів, встановлено, що у вантажних контейнерах EMCU 1357509, CMAU 3021275, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , HMCU 1079 667, APZU 4259241, APZU 4817008, APHU 4639824, CMAU 3021275, TRKU 4422489, TRKU 4410488 виявлене та вилучене майно, яке постановами слідчого відділу прокуратури в Одеській області в рамках кримінального провадження № 42019000000000164 від 17.11.2017 року визнано речовим доказом.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна для його реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо реалізації арештованого майна спрямоване на захист інтересів, оскільки гарантує збереження його вартості, усуває небезпеку його втрати, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Прокурором в поданих клопотаннях наведено вагомі доводи, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна може мати негативні наслідки, а у разі винесення виправдувального вироку щодо підозрюваного - може стати порушенням його права, у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до вимог ч.2 ст.21 вказаного Закону, активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Враховуючи вищевикладене, з метою збереження та збільшення економічної вартості арештованого майна, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання осіб на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав осіб у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотань прокурора про накладення арешту та передання в управління майна з забезпеченням уповноважених осіб зазначеного агенства забезпечити проведення оцінки прийнятих активів, з метою досягнення завдань кримінального провадження.

З приводу надання майна на реалізацію слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 21 вказаного Закону передбачено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.

Проте, прокурором в клопотанні не вказано, а в судовому засіданні не доведено, що вказаний об`єм вилученого майна за своїми фізичними параметрами не дозволяє зберігання в приміщеннях Національного Агенства, а також що його зберігання буде потребувати додаткових витрат, чи визначене майно може втратити свою вартість через тривале зберігання, чи зіпсуватись.

На думку слідчого судді, Національне Агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за умови неможливості зберігання, через громіздкість та з інших підстав, може звернутись до слідчого судді з клопотанням про можливість реалізації зазначеного майна, а тому вказані вимоги прокурора віддати на реалізацію зазначене майно є передчасними, а тому в цій частині клопотання не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 24, 131, 167-173, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, в порядку статті 100 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42019000000000164 від 17.11.2017 року - задовольнити частково.

Накласти арешт на виявлене та вилучене з 22.03.2019 по 22.03.2019 року під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері EMCU 1357509 майно, а саме: металеві вироби (монтажні кутки, шурупи болти, гайки 270 кг, опорні балки, кути, підкладки із скловолокна 3550 кг, які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 23.03.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері CMAU 3021275 майно, а саме: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофра 19 упаковок, настил 35 шт., коробки зі скріплюючими елементами 4, опори - 4 шт., мішки з пластмасою 4 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене з 03.04.2019 по 04.04.2019 року під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері ТТNU 9029030 майно, а саме: 100 ящиків з скляними колбами (70100 шт.), які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 04.04.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене з 03.04.2019 по 04.04.2019 року під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері UACU 8256608 майно, а саме: 619 мішків білого кольору з білою сумішшю (ймовірно нітрат натрію), які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 04.04.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері HMCU 1079667 майно, а саме: вироби з пластмаси та металу, а саме: сходи у кількості 4 шт., кутки у кількості 40 шт., швелера у кількості 316 шт., квадратні профілі у кількості 360 шт., решітки у кількості 27 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері APZU 4259241 майно, а саме: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофрована труба у кількості 34 пакунків, кутки у кількості 420 шт., металеві комплектуючи у кількості 7 ящиків, труби різного діаметру та довжини у кількості 64 шт., 8 шт., 4 шт., 7 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері APZU 4817008 майно, а саме: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофрована труба у кількості 68 пакунків, двотаври металеві у кількості 16 шт., металеві кутки у кількості 16 шт., ребра жорсткості у кількості 27 шт., кріплення у кількості 8 шт., півкола (габаритні) у кількості 39 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері APHU 4639824 майно, а саме: комп`ютерні багатофункціональні колонки, комп`ютерні мишки, фен та плойки для волосся марки «BRAUN», мультимедійні автомобільні дзеркала з ЖК монітором, гучномовці, зарядні пристрої для мобільних телефонів марки «APPLE», навушники марки SAMSUNG, SONY та JBL, які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері CMAU 3021275 майно, а саме: вироби з пластмаси та металу, а саме: гофра 19 упаковок, настил 35 шт., коробки зі скріплюючими елементами 4, опори -4 шт., мішки з пластмасою 4 шт., які вилучено та згідно акту приймання-передачі передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене з 22.03.2019 по 22.03.2019 року під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері TRKU 4422489 майно, а саме: особисті речі бувшого вжитку (книжки, стільці, столи, матраци, ковдри, столові прибори, одежа, сумки) у кількості 241 одиниці, які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 23.03.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Накласти арешт на виявлене та вилучене з 22.03.2019 по 22.03.2019 року під час проведення тимчасового доступу у вантажному контейнері TRKU 4410488 майно, а саме: особисті речі бувшого вжитку (книжки, стільці, столи, матраци, ковдри, столові прибори, одежа, сумки) у кількості 287 одиниці, які вилучено та згідно акту приймання-передачі від 23.03.2019 передано на зберігання до ТОВ «Укрхліббуд1».

Визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42019000000000164 від 17.11.2017 шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ЄДРПОУ 41037901), в управління майно, а саме вилучене з вантажних контейнерів EMCU 1357509, CMAU 3021275, ТТNU 9029030, UACU 8256608, HMCU 1079 667, APZU 4259241, APZU 4817008, APHU 4639824, CMAU 3021275, TRKU 4422489, TRKU 4410488 майно.

Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб забезпечити проведення оцінки прийнятих активів.

Виконання ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_4 , або інших прокурорів з групи у кримінальному провадженні № 42019000000000164 від 17.11.2017 року.

В іншій частині вимог клопотань прокурора - відмовити з підстав, викладених в ухвалі слідчого судді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

13.11.2019