Рішення

від 26.10.2021 по справі 495/4607/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4607/21

Номер провадження 2/495/2159/2021

26 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Анісімової Н.Д.,

із участю секретаря судового засідання Красовської А.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Олійник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК про стягнення заборгованості по орендній платі,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК , в якому просить:

- стягнути з Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК на його користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року у сумі 46004,49 грн., з яких 43323,20 грн. - заборгованість за договором орендної плати №122 від 10.10.2011 року, - 2079,51 грн. - індекс інфляції, - 601,78 грн. - 3% річних;

- стягнути з Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК на його користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.;

- стягнути з Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК на його користь судові витрати у розмірі 908 грн..

1.Стислий виклад позиції позивача та його предстаника.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №004752 від 25.11.2004 року є власником земельної ділянки площею 6,40 га, яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 5120881200:01:001:0011. 10.10.2011 року між позивачем та Приватним підприємством АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК було укладено договір оренди №122 земельної ділянки, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011, строком на 5 років. Відповідно до Рішення державною реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18608392 від 14.01.2015 року, договір оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний №32198093 від 14.01.2015 року. 14.01.2020 року данний договір оренди припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який він укладався, але земельна ділянка в момент його закінчення не була передана/повернута позивачу, у зв`язку з тим що земельна ділянка була засіяна зимніми культурами. За домовленістю сторін, було вирішено, що земельна ділянка буде передана/повернута позивачу після збору врожаю, а саме: в червні-липні 2020 року та за цей період орендодавець оплатить позивачу за користування земельною ділянкою у розмірах та в порядку, встановлених договором оренди. Фактично, земельна ділянка була передана/повернута позивачу в січні 2021 року. Даний факт не заперечувався відповідачем у його листі, який був направлений позивачу щодо сплати натуроплати за 2020 рік. (вих. №49 від 26.10.2020 року), також даний факт підтверджується відсутністю підписаного сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки про передачу/повернення земельної ділянки орендодавцю. 17.09.2020 року позивач звернувся із заявою про видачу йому натуроплати за користування земельною ділянкою за 2020 рік та отримав відповідь від відповідача за вих. №49 від 26.10.2020 року, в якій останній не заперечував про видачу позивачу натуроплати, проте зазначив, що її видача здійснюється до 20 числа останнього місяця у звітному році. Відповідно до п.3, п.п. 3.1., п.п. 3.2. договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у натуральній або грошовій формі у розмірі 3000 кг. зерна (на вибір орендодавця) і 30 (тридцять) літрів соняшникової олії або за бажанням орендодавця, у грошовій формі. Відповідно до п.п.3.1. договору оренди з урахуванням ринкових цін, діючих на момент розрахунку з орендодавцем. З 2017 року орендна плата за даним договором була збільшена та виплачувалась в розмірі 4500 кг. зерна (на вибір орендодавця), 40 (сорок) літрів соняшникової олії та 1 ПТС (причеп) 2500 кг. соломи в тюках. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, інше не передбачено договором оренди. Проте, попри звернення позивача, в порушення вимог положень договору оренди та діючого законодавства України, відповідач, як орендар за договором оренди, ухиляється від видачі натуроплати за договором оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року за 2020 рік. Невиплата орендної плати підтверджується довідкою ГУ ДПС України в Одеській області №128/15-05 від 25.05.2021 року. На момент звернення позивача до суду, позивачем проведено розрахунок заборгованості відповідача за 2020 рік за договором орендиземельної ділянки №122 від 10.10.2011 року , відповідно до якого загальна заборгованість становить 46004,49грн, з якої 43323,20 грн. - заборгованість за договором орендної плати №122 від 10.10.2011 року, - 2079,51 грн. - індекс інфляції, - 601,78 грн. - 3% річних. Крім того, відповідач має відшкодувати моральну шкоду, яка була спричинила позивачу у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків, що призвело до стресового стану та моральних страждань, позивач позбавлений можливості реалізувати власні звички та бажання, погіршились відносини з оточенням та інші негативні наслідки морального характеру, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя та організації побуту. Позивач оцінує заподіяну моральну шкоду у розмірі 50000 грн., вказана сума враховує в себе усі страждання та незручності, які довелося понести позивачу внаслідок порушення його прав, а саме: порушення звичайного ритму життя, негативний вплив на стан здоровя, додаткові витрати на виготовлення копій та отримання довідок.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач скористався своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України та на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, щопозовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а позиція та доводи позивача побудовані на припущеннях та не відповідають діючому Законодавству України.

3. Рух справи у суді.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.06.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на тридцять днів та підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2021 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

4. Заяви, клопотання учасників процесу.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимогу позову підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини які зазначені в позові та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19. Позовні вимоги не визнає, просить відмовити в повному обсязі та справу розглянути за наявними матеріалами у справі.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

4. Фактичні обставини справи та норми права, які застосував суд.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №004752 від 25.11.2004 року є власником земельної ділянки площею 6,40 га, яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011.

10.10.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та Приватним підприємством АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК було укладено договір оренди земельної ділянки №122 щодо земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 6,40 га, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011.

Відповідно до п.2 договору оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року, договір укладено на 5 років.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.795 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки №122 зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М.О. 13.01.2015 року, за номером запису 8376438, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний №32198093 від 14.01.2015 року.

Відповідно п.3.1. договору оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року, орендар за користування земельною ділянкою щороку сплачує орендну плату в натуральній формі: 3000 кг. зерна, 30 л. соняшникової олії.

Орендна плата нараховується згідно умов договору або змін до договору, які набувають чинності з моменту їх реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що додаткових змін щодо орендної плати між сторонами до основного договору не було. На підтвердження зазначеного, представником відповідача надані наступні докази, а саме: - відомості з видачі орендної плати (зерна, масла) за 2017, 2018, 2019 роки; - бухгалтерська довідка вих. №32 від 20.08.2021 року, видана директором ПП Агроток Мельник Н.В. та головним бухгалтером Городецькою О.Ф..

З вищезгаданої бухгалтерської довідки вибачається, що позивач ОСОБА_1 за строк дії договору отримав в натуральній формі оплати згідно умов договору орендну плату за:

2015 році - 3000 кг зерна та 30 л. соняшникової олії;

2016 році - 3000 кг зерна та 30 л. соняшникової олії;

2017 році - 4500 кг та 30 л. соняшникової олії;

2018 році - 4500 кг та 40 л. соняшникової олії;

2019 році - 4500 кг та 40 л. соняшникової олії, на яку був нарахований та сплачений податок та військовий збір .

Таким чином, ПП Агроток виплатило позивачу ОСОБА_1 орендну плату у 2017, 2018, 2019 роки згідно п.3.1. договору оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року в повному обсязі та додатково здійснило виплату орендної плати наперед.

Підтвердженням про отримання орендної плати за кожен вказаний вище рік з урахуванням виплати наперед, свідчить особистий підпис позивача ОСОБА_1 та його твердження в позові.

У відповідності до ст.531 ЦК України, відповідач має право виконувати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Чинне законодавство про оренду землі та договір оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року не містить заборони щодо сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №321/329/17 з посиланням на Постанову Верховного Суду від 20.11.19 року по справі №704/236/17.

У 2017 року, 2018 року, 2019 року позивач виявив бажання отримати орендну плату наперед в рахунок кожного наступного року по 1500 кг зерна (2017, 2018, 2019 роки) та 10 л. соняшникової олії (2018,2019 роки).

З урахуванням вищевикладеного, станом на 13.01.2020 рік заборгованість позивача перед відповідачем склала - 4500 кг зерна та 20 л. соняшникової олії, про що було відомо позивачу.

Позивач на протязі всієї дії договору безпідставно, при виконанні відповідачем всіх умов договору звертався до органів судової влади, щодо яких судами йому було відмовлено, скаржився та вчиняв сварки на підприємстві.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2017 року справа № 495/914/16-ц, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП Агроток про зобов`язання виконати обов`язок щодо повернення земельної ділянки - відмовлено.

Не погодившись з рішенням першої інстанції від 19.04.2017 року, позивачем була подана апеляційна скарга. Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Одеської області від 20.07.2017 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 - відхилена. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2017 року - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 23.01.2019 року, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2017 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 20.07.2017 року - залишені без змін.

Зазначені обставини, стали підставою того, що ПП Агроток не продовжило договірних відносин з позивачем ОСОБА_1 , а після припинення дії договору оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року, керівництвом підприємства було прийняте рішення щодо невикористання в подальшому земельної ділянки позивача площею 6,40 га, яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011, після 13.01.2020 року.

В позові позивач ОСОБА_1 зазначає, що 14.01.2020 року договір оренди земельної ділянки припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який він укладався, проте земельна ділянка в момент закінчення договору не була передана/повернута позивачу, у зв`язку з тим що земельна ділянка була засіяна зимніми культурами.

Проте, зазначені обставини спростовуються наданими представником відповідача у судове засідання письмовими доказами, а саме:

- копію довідки вих. №31 від 20.08.2021 року, видана директором ПП Агроток ОСОБА_2 та головним бухгалтером ПП Агроток ОСОБА_3 , щодо переліку масивів, які були засіяні озимими 2019-2020 роки;

- копіями 7 (сім) актів обстеження посівів озимих 2019-2020 роки від 14.05.20 - 15.05.20 роки у складі членів комісії: головного агроному - Пєнкова Д.І., головного бухгалтера Агроток - Городецької О.Ф., депутата Шабівської сільради - Бурлаки Б.І., депутата Марізліївської сільради - Світлинського В.В., начальника відділу земельних питань Шабівської сільради - Варлана Є.В..

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Для урегулювання процедури пов`язаної з припиненням договору оренди у зв`язку з закінченням строку дії договору, ПП Агроток направив позивачу ОСОБА_1 14.01.2020 року о 14:30, кур`єрською службою Пегас , з описом вкладенням, лист №18-а від 14 січня 2020 року, в якому зазначив, що вищезгаданий договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку дії договору та запропонував позивачу підписати наступні документи: угоду про розірвання договору у зв`язку з закінченням строку його дії та акт приймання-передачі земельної ділянки, в двох примірниках, згідно п.п.19, 20 вищезгаданого договору, проте від отримання якого позивач ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відповідною відміткою.

В зв`язку з відмовою позивача ОСОБА_1 від підписання угоди про припинення та акту приймання передачі, ПП Агроток 03.03.2020 року звернулось до відділу державної реєстрації Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області для реєстрації припинення права оренди земельної ділянки та внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права за договором оренди у зв`язку з закінченням строку дії договору на який він був укладений.

Проте, ПП Агроток 06.03.2020 року отримало відмову від державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області в реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, з підстав відсутності підписаних сторонами угоди про розірвання договору та акту приймання передачі земельної ділянки.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачу направлялось повідомлення про припиненням договору оренди у зв`язку з закінченням строку дії договору та запропоновано підписати угоду про розірвання договору у зв`язку з закінченням строку його дії та акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно п.п.19, 20 договору, проте відповідач відмовився, таким чином, у даному випадку суд не вбачає законних підстав щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за затримку повернення об`єкту оренди у розмірі 3 %.

Крім того, в позові позивач ОСОБА_1 зазначає, що ним та ПП Агроток існувала домовленості стосовно повернення вищезгаданої земельної ділянки після збору врожаю в червні - липні 2020 року та виплати позивачу за цей час орендної плати.

Орендні правовідносини регулюються, зокрема, Законом від 06.10.98 року № 161-XIV Про оренду землі та безпосередньо договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Як визначено ч.1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Аналогічне положення закріплено сторонами в п.18 договору оренди земельної ділянки, згідно з яким зміни до договору здійснюються у письмовій формі. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ст.654 ЦК України, зміна договору здійснюється в такій самій формі, що й договір, якій змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право оренди виникає з моменту його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно із Законом від 01.07.2004 року № 1952-ІV.

У разі, коли сторони договору обумовили необхідність внесення змін щодо умов договору зміни можуть бути внесені шляхом укладення додаткової угоди.

Зміни до договору набувають чинності з моменту їх реєстрації у Державному реєстрі прав.

В якості доказів, щодо відсутності внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 122 від 10.10.2011 року, представником ПП Агроток до суду надані наступні докази, а саме:

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний номер 271357760, від 19 серпня 2021 року;

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний номер 272841380, від 01 вересня 2021 року.

У зв`язку з вищевикладеним та з урахуванням доказів, судом встановлено, що додаткових угод, до договору оренди земельної ділянки № 122 від 10.10.2011 року земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 6,40 га, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011, сторонами по справі за весь термін дії договору не укладалося.

Надані представником ПП Агроток письмові докази свідчать про те, що у 2020 року ПП Агроток здійснювало дії пов`язані с передачею ділянки № НОМЕР_3 , площею 6,40 га, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011 позивачу, проте останній ухилявся; ПП Агроток не використовувало земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 6,40 га, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011 та саме позивач ОСОБА_1 станом на 13.01.2020 рік мав заборгованість перед ПП Агроток .

В свою чергу, позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних і допустимих доказів того, що ПП Агроток використовувало земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 6,40 га, масив № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , яка розташована на території Бритівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5120881200:01:001:0011, після закінчення строку дії договору оренди, як і доказів того, що ПП Агроток не було виконано обов`язку по сплаті орендної плати за час чинності договору оренди.

Відтак, доводи позивача про порушення прав його через наявність у відповідача не виконаних зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №122 від 10.10.2011 року не знайшли свого підтвердження в суді, тому суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суду зазначає наступне.

Для відшкодування моральної шкоди за правилами ст.1166 та 1167 ЦК України, необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, наявність вини завдавача шкоди.

Таким чином лише наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

В позовній заяві та під час судового розгляду позивачем та його представником не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань, він не довів вину відповідача, не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями (винними, а не будь-якими) третіх осіб, відповідача та начебто завданою шкодою.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК про стягнення заборгованості по орендній платіне підлягаються задоволенню, оскільки є не доведеними та спростованими доказами відповідача.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову в повномі обсязі, тому правові підстави для стягнення судового збору у розмірі 908 грн. на користь позивача відсутні.

Керуючись Законом України Про оренду землі , статтями 526, 531, 626, 628, 629, 759, 1166, 1167 ЦК України, статтями 12-13, 19, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК про стягнення заборгованості по орендній платі - відмовити в повному обсязі .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчисляються з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.Д. Анісімова