Рішення

від 03.11.2021 по справі 947/35585/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/35585/20

Провадження № 2/947/785/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О. ,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.М.

представника відповідача Волох Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження цивільну справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Київський-9 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, яки виникли за період з 01.01.2016 року по 28.02.2021 року у загальному розміру 41 740,89 гривень, яки складаються безпосередньо із самою заборгованості у розмірі 24 792,30 грн.,а також пов`язаних із несвоєчасністю виконання відповідачем грошового зобов`язання: інфляційних витрат у розмірі 13 107,53 грн., та 3% річних у розмірі 3 841,06 грн., і судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як балансоутримувач будинку, здійснює обслуговування житлового будинку, власником однієї з квартир в якому є відповідач, та надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, забезпечує постачання води, вивезення сміття, обслуговування ліфтів, здійснює оплату оренди земельної ділянки, розташованої під багатоквартирним будинком , у зв`язку із чим несе витрати яки пропорційно встановленим тарифам повинні бути оплачені відповідачем, однак у зв`язку із неналежним виконанням їм своїх зобов`язань виникла заборгованість яка потребує стягненню на підставі вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги , з одночасним стягненням інфляційних витрат і 3% річних у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.

Представник позивача вважає, що строк позовної давності було пропущено з поважних причин - відсутності коштів для сплати судового збору у зв`язку із неналежним виконанням споживачів зобов`язань щодо оплати комунальних послуг з яких і формується грошовий баланс позивача, а крім того вважає що факт звернення до суду із заявою про винесення судового наказу перериває строк позовної давності.

Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог вважає позов необґрунтованим а вимоги недоведеними у зв`язку із відсутністю укладеного договору між ЖБК та власниками/користувачами квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим відсутні будь яки правовідносини між сторонами щодо житлово-комунальних послуг; необґрунтованістю тарифів яки заявляються позивачем; постійної зміною у листах та заявах позивача щодо того, хто є споживачем послуг у даної квартирі, що не дозволяє визначитись хто ж є боржником; відсутністю належних доказів заборгованості, так як наданий розрахунок заборгованості є незрозумілим та необґрунтованим; незаконністю нарахування на зазначену заборгованість пені та штрафних вимог у вигляді інфляційних вимог та 3% річних; відмовою ЖБК щодо укладення із користувачами квартири договору із обґрунтованими тарифами та взаємними обов`язками , що свідчить про невиконання позивачем вимог Закону та фактичною відмовою від договірних правовідносин, та невиконання своєї частини зустрічних зобов`язань; відсутністю доказів повідомлення відповідача про перелік та ціну послуг, яки начебто надаються, а також незрозумілістю вимог по стягненню ВЄР, як складовою житлово-комунальних послуг.

Крім того представником відповідача заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог заявлених з 01.01.2016 року.

2. Процесуальні дії у справі

Позовна заява, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на користь ЖБК з ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 01.10.2020 року у розмірі 23853,85 грн., інфляційних витрат у розмірі 11363,02 грн., 3% річних у сумі 3402,00 грн., та пені у сумі 34145,75 грн., а всього на суму 72764,62 грн., надійшла до Київського районного суду м. Одеси 27.11.2020 року ( а/с 2 ) та оплачена судовим збором у розмірі 2102,00 грн.(а/с 1 ).

Одночасно із позовом надано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. за подання заяви про видачу судового наказу та 5000 грн. за подання позовної заяви ( а/с 77).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020 року головуючим визначено Луняченко В.О. (а/с 85).

Ухвалою суду від 22.12.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні ( а/с 88 ).

01.02.2021 року на електронну скриньку суду надійшов відзив на позовну заяву, підписану ОСОБА_2 , представником відповідача із копією довіреності на представництво інтересів у суді протягом трьох років від 15.11.2018 року (а/с 98, 100).

08.02.2021 року від представника позивача на електронну скриньку суду надійшла відповідь на відзив (а/с 113), а 09.02.2021 року додаткова відповідь на відзив ( а/с 121).

22.02.2021 року від представника відповідача на електронну скриньку суду надано заперечення на відповідь на відзив (а/с 126).

12.03.2021 року представником позивача до суду надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якою позивач просить суд стягнути з відповідача загальний розмір заборгованості у розмірі 41740,89 грн., яка складається із безпосередньої заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 24 792,30 грн.,а також пов`язаних із несвоєчасністю виконання відповідачем грошового зобов`язання: інфляційних витрат у розмірі 13 107,53 грн., та 3% річних у розмірі 3 841,06 грн. (а/с 130).

Також одночасно із завою про зменшення позовних вимог позивачем надано додатковий розрахунок заборгованості за період з 01.01.2016 по 01.03.2021 року.

06.04.2021 року від позивача до суду надійшла додаткова заява про зменшення позовних вимог, розмір заборгованості не змінився а додано додатковий розрахунок розміру інфляційних витрат та 3% річних та пояснення щодо застосування строку позовної давності (а/с 162).

Представником відповідача 31.05.2021 року надана відповідь на уточнений позов ( а/с 177).

За клопотанням представника позивача 03.06.2021 року у судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_3 - бухгалтер ЖБК, яка здійснювала нарахування оплат за житлово-комунальні послуги та розрахунок заборгованості (а/с 204).

Судом було зобов`язано бухгалтера а також представника позивача надати відомості про те, яким чином здійснювались повідомлення мешканців квартири АДРЕСА_2 про зміну розрахунку у зв`язку із зміною кількості мешканців, однак данні відомості до суду не надані, і, зі згодою представника відповідача, суд , враховуючи тривалість розгляду справи, розглянув справу на підставі наданих сторонами доказів і заяв по суті справи, без участі представників позивача.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні ЖБК Київський-9 , згідно зі своїм Статутом, затвердженим зборами членів ЖБК від 20 червня 2016 року ( протокол №16 ) здійснює обслуговування, зокрема, житлового багатоквартирного будинку за адресою по АДРЕСА_3 , а саме послуги з утримання будинку та прибудинковою території, забезпечення постачання води, вивезення сміття, обслуговування ліфтів , оплачує оренду земельної ділянки розташованої під житловим будинком ( а/с 12).

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 розташованої на четвертому поверсі у вищевказаному будинку, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 09.11.2004 року, яке видано на підставі довідки житлово-будівельного кооперативу Київський-9 ( а/с 31).

Згідно наданих стороною позивача розрахунків заборгованості:

- протоколом загальних зборів №16 від 24.06.2016 року було визначено тариф за ВЭР (зворотно-експлуатаційні витрати ( російською мовою ), що е застарілим визначенням послуги з управління багатоквартирним будинком, яка згідно п.12 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території ) у розмірі 2,3 грн. за кв/метр загальної площі квартир споживача та 0,3 грв. за кв/метр загальної площі квартири споживача в якості оплати амортизаційних витрат на утримання будинку, а також у 2016 році визначений тариф у розмірі 11,5 грн. з мешканця квартири згідно умов договору №114 ОЖК 90/18 ЖБК з ТОВ Союз по вивозу сміття, згідно договору №53 між ЖБК та ТОВ Риком за обслуговування ліфту у розмірі 8.35 грн. з кожного мешканця квартири, тариф на оплату постачання холодної води у розмірі 86,95 грн. з особи, та повернення сплати ЖБК за оренди земельної ділянці у розмірі 0,08 грн/м2 (а/с 192 на звороті);

- протоколом загальних зборів №17 від 19.07.2017 року тариф за послуги з управління багатоквартирним будинком визначений у розмірі 2,82 грн. за м2 та за оплату амортизаційних витрат у розмірі 0,35 грн/м2, а також у 2017 році був визначений тариф у розмірі 11,5 грн. з мешканця квартири згідно умов договору №114 ОЖК 90/18 ЖБК з ТОВ Союз по вивозу сміття, згідно договору між ЖБК та ТОВ Риком за обслуговування ліфту у розмірі 9 грн. з кожного мешканця квартири, тариф на оплату постачання холодної води з липня 2017 року у розмірі 108,25 грн. а з грудня 2017 року у розмірі 108,01 грн. з особи (а/с 193 на звороті ).

- у 2018 році по оплаті витрат на утримання будинку та амортизаційних відрахувань продовжували діяти тарифи 2017 року, а крім того у січні - липні діяв тариф у розмірі 11,5 грн. а з серпня тариф у розмірі 17.1 грн. з кожного мешканця згідно умов договору №114 ОЖК 90/18 ЖБК з ТОВ Союз по вивозу сміття, згідно договору між ЖБК та ТОВ Риком за обслуговування ліфту у розмірі 9 грн. з кожного мешканця квартири, протягом січня-червня 2018 року тариф на оплату постачання холодної води у розмірі 108,1 грн. з особи, в період липня-жовтня 129,25 грн. з кожного мешканця а в період листопаду-грудня 146,99 грн. з кожного мешканця, а також повернення сплати ЖБК за оренди земельної ділянці у розмірі 0,09 грн/м2 (а/с 194 на звороті);

- протоколом загальних зборів №18 від 17.11.2018 року було визначено тариф за послуги з управління багатоквартирним будинком , у розмірі у розмірі 4 грн. за кв/метр загальної площі квартир споживача та 0,35 грв. за кв/метр загальної площі квартири споживача в якості оплати амортизаційних витрат на утримання будинку, а також у 2019 році визначений тариф у розмірі 17,11 грн. з мешканця квартири згідно умов договору №114 ОЖК 90/18 ЖБК з ТОВ Союз по вивозу сміття, згідно договору №53 між ЖБК та ТОВ Риком за обслуговування ліфту у січня 2019 року розмірі 8.35 грн., а з лютого 2019 року у розмірі 12 грн./м2 з кожного мешканця квартири, тариф на оплату постачання холодної води у розмірі 146,99 грн. з кожного мешканця, та повернення сплати ЖБК за оренди земельної ділянці у розмірі 0,09 грн/м2 (а/с 195 на звороті);

- протоколом загальних зборів №19 від 14.12.2019 року було визначено тариф за послуги з управління багатоквартирним будинком , у розмірі у розмірі 5,5 грн. за кв/метр загальної площі квартир споживача та 0,35 грв. за кв/метр загальної площі квартири споживача в якості оплати амортизаційних витрат на утримання будинку, а також у 2020 році визначений тариф у розмірі 17,11 грн. з мешканця квартири згідно умов договору №114 ОЖК 90/18 ЖБК з ТОВ Союз по вивозу сміття, згідно договору між ЖБК та ТОВ Риком за обслуговування ліфту у розмірі 12 грн. з кожного мешканця квартири, тариф на оплату постачання холодної води у розмірі 146, 99 грн. з особи за січень, та 178,95 грн з особи з лютого, та повернення сплати ЖБК за оренди земельної ділянці у розмірі 0,02 грн/м2 (а/с 196 на звороті);

- протоколом загальних зборів №20 від 17.10.2020 року було визначено тариф за послуги з управління багатоквартирним будинком , у розмірі у розмірі 5,5 грн. за кв/метр загальної площі квартир споживача та 0,35 грв. за кв/метр загальної площі квартири споживача в якості оплати амортизаційних витрат на утримання будинку, а також у 2019 році визначений тариф у розмірі 17,11 грн. у січні та по 18,75 грн. з лютого з кожного мешканця квартири згідно умов договору №114 ОЖК 90/18 ЖБК з ТОВ Союз по вивозу сміття, згідно договору №53 між ЖБК та ТОВ Риком за обслуговування ліфту у січня 2019 року розмірі 8.35 грн., а з лютого 2019 року у розмірі 12 грн./м2 з кожного мешканця квартири, тариф на оплату постачання холодної води у розмірі 201,08 грн. з кожного мешканця, та повернення сплати ЖБК за оренди земельної ділянці у розмірі 0,02 грн/м2 (а/с 197 на звороті).

Згідно довідки , наданої ЖБК у період 2016-2018 року у квартирі АДРЕСА_1 у період 2016-2017 роки нарахування здійснювалось за двох мешканців , у 2018 - 2019 на одного, у 2020-2021 на трьох ( а/с 71).

В якості обґрунтування розрахунку на трьох осіб позивачем надана копія договору оренди вказаної квартири від 01.01.2020 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( а/с 38).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані із утриманням власності у багатоквартирному будинку та оплату отриманих житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості по грошовому зобов`язанню врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ) та Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-IV ( далі - Закон ).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ч.1 ст. 316 ЦК України ).

За змістом ч.1,2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власність зобов`язує ( ч.4 ст. 319 ЦК України).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

5. Обґрунтування мотивів рішення суду стосовно стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги с оцінкою аргументів сторін

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати споживачами яки користуються квартирою АДРЕСА_1 , наданих позивачем житлово-комунальних послуг з постачання холодної води, витрат на утримання будинку та прибудинкової території з відокремленими витратами на амортизаційні витрати по утриманню будинку, оплати вивезення сміття, користування ліфтами та сплати понесених позивачем витрат на оплату оренди земельної ділянки, на якої розташований багатоквартирний будинок.

Наявність відповідних витрат позивача підтверджена у судовому засіданні витягами з протоколів загальних зборів ,вповноважених визначати відповідні тарифи , та відсутністю з боку відповідача будь яких доказів того, що вищевказані тарифи були скасовані або визнані недійними рішеннями суду.

Судом не перевіряється кожний окремий доказ надання ЖБК житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та актів прийняття послуг так як відсутні вимоги закону про обов`язковість складення відповідного акту по кожної наданої послуги, враховуючи що у загальному розумінні правовідносин по наданню житлово-комунальних послуг, споживачем сплачується не кожна окрема послуга а сукупність дій по утриманню будинку та прибудинкової території.

У відповідності до вимог п.2 ст. 27 Закону у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг, за результатами якої складається акт-претензія.

Згідно вимог ч.2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем, та його представником, не надано доказів складення відповідних актів-претензій або доказів відмови управителя з`являтись для перевірки якості наданих послуг або відсутності їх надання.

Також стороною відповідача не надано доказів відключення квартири від водопостачання. Квартира знаходиться на 4 поверсі багатоквартирного будинку тому обґрунтованими є і питання оплати можливості користування ліфтом. Крім того суд вважає обґрунтованим вимоги по оплаті вивезення сміття як обов`язкову складову утримання будинку, та відсутності у відповідача окремих договорів по вивезенню сміття.

Оплата оренди земельної ділянки, на якої розташовано багатоквартирний будинок та амортизаційні відрахування, як складові утримання будинку та прибудинкової території також, на думку суду, є доведеними та обґрунтованими.

Що стосується визначення ОСОБА_1 як належного відповідача, враховуючи наявні листи які направлені від імені ЖБК іншому користувачу зазначеної квартири, суд виходить із загального обов`язку власника квартири утримувати свою власність. Якщо власник самостійно не користується даним майном та надав можливість користування іншим особам, саме яки не виконали свої обов`язку щодо своєчасної оплати отриманих житлово-комунальних послуг, він має право звернутись до даних осіб із позовними вимогами про стягнення у порядку регресу понесених витрат.

Також судом не вважається обґрунтованим заперечення представника відповідача про невиконання ЖБК зустрічних зобов`язань щодо укладення договору що унеможливлює , на його думку, виконання зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг, так як згідно вищенаведеного законодавства України укладення такого договору не є єдиною підставою для виникнення договірних відносин , підставами яких є як договір так і Закон, на підставі якого споживач зобов`язаний оплатити отримані житлово-комунальні послуги.

В свою чергу споживач, який не згодний із тарифами встановленими у даному ЖБК , має відповідне право на звернення з позовом про визнання їх недійними до суду, та при визначенні судом їх необґрунтованості або недійсності вимагати повернення надмірно сплачених коштів.

Вищевикладене, дозволяє суду прийти до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги стосовно наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за отримані житлово-комунальні послуги у період з січня 2016 року по березень 2021 року є такими що обґрунтовані та доведені наданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

6. Застосування строків позовної давності

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття сторона у спорі може не бути тотожним за змістом поняттю сторона у цивільному процесі : сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 48 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16(пункт 138)).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України).

Судом визнано обґрунтованість заявлених позивачем вимог, тобто встановлені підстави для їх задоволення.

З боку представника відповідача у відзиві на позов зазначено про порушення строку позовної давності заявлених вимог.

Позивачем обґрунтована позиція по відсутності спливу строку давності тим, що строк позовної давності переривається зверненням до суду із заявою про надання Судового Наказу, а тому звернення позивачем із відповідною заявою у 2017 році переривало строк позовної давності.

При розгляді даного питання судом враховується позиція Великої палати Верховного Суду викладена у постанові від 07.07.2020 по справі № 712/8916/17 про те, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з ч. 2 ст. 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною; Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення. Про розгляді даного питання Велика Палата Верховного Суду відійшла від правової позиції викладеної раніше у постановах Верховного Суду.

Таким чином факт звернення із відповідною заявою про видачу Судового Наказу у 2017 році не перериває строку позовної давності визначеної законодавцем у три роки а тому до позовних вимог які стосуються строком з січня 2016 року до жовтня 2017 року ( більш ніж три роки до подання відповідної позовної заяви) судом застосовуються приписи ст. 267 ЦПК , що є підставою для відмови у задоволенні зазначених позовних вимог.

Крім того суд вважає не обґрунтованими і ствердження представника позивача про наявність поважних підстав пропуску строку звернення до суду фактом відсутності грошей для сплати судового збору , так як стороною позивача не надано жодних доказів скрутного матеріального стану ЖБК у зазначений період часу та звернення до суду із заявами про відстрочку або звільнення від оплати судового збору, у задоволенні яких було відмовлено.

Враховуючи факт застосування до позовних вимог, яки стосуються терміну з січня 2016 року по жовтень 2017 року, строку позовної давності , що є підставою для відмови зазначених вимог, від суми заборгованості, яка потребує стягненню, відраховується заборгованість за вказаний період, та визначається судом остаточна сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з листопаду 2017 року по 28 лютого 2021 року, у розмірі 24 089,79 грн.

7.Розрахунок інфляційних витрат та 3% річних

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15 та підтриманий Постановою Великої палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17 ).

Судом перевірено розрахунок інфляційних витрат та 3% річних наданий стороною позивача, та визнано його таким що не відповідає вимогам закону.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції, що була чинною впродовж періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість).

В даному випадку, враховуючи відсутність укладеного договору між ЖБК та споживачем, відсутність чіткого визначеного строку оплат споживачами за житлово-комунальні послуги у змісті Статуту ЖБК (а/с 12), суд вважає за можливе застосувати до даного розрахунку принцип аналогії закону , визначений у ч. 9 ст. 10 ЦПК України, та вважати що строк заборгованості за всі заявлені житлово-комунальні послуги у даному випадку слід відраховувати саме з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Зазначений висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду визначеним у п. 42 постанови від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17.

Крім того розрахунок інфляційних витрат та 3% річних здійснюється по кожному щомісячному платежу розрахунок за який не здійснено з моменту настання заборгованості до дня винесення рішення.

Математичний розрахунок таких платежів дозволяє суду прийти до висновку що розмір інфляційних витрат за несплату щомісячних платежів за отримані житлово-комунальні послуги , до яких не застосовано строк позовної давності, встановлюється у сумі 3257,06 грн., та 3% річних , розрахованих за грошову заборгованість щомісячних платежів за житлово-комунальні послуги, до яких не застосований строк позовної давності у розмірі 1386,74 грн.

8. Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

Згідно платіжного доручення №418 від 01.10.2020 року позивачем було оплачено при поданні позову судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (а/с 1), розмір якого відповідає прожитковому мінімуму на працездатну особу, який встановлений Кабінетом міністрів України, на момент подання позову, а тому саме зазначений розмір судового збору, як мінімальний визначений законом, відповідає судовому збору , який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Житлово-будівельного кооперативу Київський - 9 ( код ЄДРПОУ 20998163, місцезнаходження: 65089, м. Одеса, пр. Академіка Вільямса, буд 68-А,Б ) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги .

Стягнути на користь Житлово-будівельного кооперативу Київський - 9 ( код ЄДРПОУ 20998163 ) з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за житлово-комунальні послуги, за період з листопаду 2017 року по 28 лютого 2021 року, у розмірі 24089,79 грн., інфляційні витрати у розмірі 3257,06 грн., та 3% річних у розмірі 1386,74 грн., а всього на загальну суму 28733 ( двадцять вісім тисяч сімсот тридцять три ) гривні 59 копійок.

В частині стягнення заборгованості з 01.01.2016 року по жовтень 2017 року відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Стягнути на користь Житлово-будівельного кооперативу Київський - 9 ( код ЄДРПОУ 20998163 ) з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12.11.2021 року.

Суддя Луняченко В. О.