Ухвала

від 12.11.2021 по справі 903/638/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

12 листопада 2021 року Справа № 903/638/21 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Бетон Україна» від 05.11.2021 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 903/638/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А- Бетон Україна»

до відповідача: Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 274712,96 грн.,

Встановив: 19.10.2021 рішенням Господарського суду Волинської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А- Бетон Україна» задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А- Бетон Україна 273862,96 грн., з них 239091,61 грн заборгованості за поставлений товар, 8381,83 грн. штрафу, 13694,98 грн. пені, 2979,97 грн. 3 % річних, 9714,57 грн інфляційних втрат та 4253,66 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

09.11.2021 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування витрат на правову допомогу.

Заяву обґрунтовано тим, що рішення суду у справі №903/638/21 було ухвалено без участі представника позивача у судовому засідання 19.10.2021, а повне судове рішення складено 29.10.2021., яке позивачем було отримано засобами поштового зв`язку 04.11.2021, отже у позивача наявні об`єктивні та обґрунтовані підстави вважати поважними причини пропуску строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №918/638/21; постановити додаткове судове рішення у справі №903/638/21 з розподілу витрат Товариства з обмеженою відповідальністю A-Бетон Україна на професійну правничу допомогу та стягнути з Дочірнього підприємства Волинський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю A-Бетон Україна понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №903/638/21 у розмірі 10000 грн.

До заяви додано: договір про надання правової допомоги від 09.07.2021, додаток до Договору № 1 від 09.07.2021, акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 01/АБН-2021 від 04.11.2021 на суму 10000 грн, рахунок від 04.11.2021 на суму 10000 грн, платіжне доручення про сплату позивачем 10000 грн. адвокатському об`єднанню, звіт з описом наданої правової допомоги.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення . Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи : попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За положеннями частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець передбачив попереднє подання стороною заяви, в якій вона має повідомити суд про намір надати у п`ятиденний термін після ухвалення рішення докази на підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу, та бажання їх стягнення.

Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної письмової заяви сторони , яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, або до винесення постанови, якщо справа розглядається в спрощенному порядку, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів аж до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Вказана правова позиція узгоджується з правової позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.10.2021 судом вирішено питання про судові витрати, які складали 4256,66 грн., сплаченого позивачем судового збору. Інших судових витрат про які зазначає представник позивача на час прийняття рішення заявлено не було, тому підстав для прийняття додаткового рішення у відповідності до ст. 244 ГПК України не має.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві зазначався орієнтовний розмір судових витрат, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 грн., отже позивач відповідно до ст. 124 ГПК України попередньо визначив суму судових витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, частиною 1 статті 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем на дату ухвалення рішення не було подано ні доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката, ні відповідної заяви про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, тому судом при ухваленні рішення від 19.10.2021 не вирішувалось питання про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу адвоката, а було стягнуто на користь позивача 4253,66 грн. судового збору.

Суд звертає увагу позивача, що ухвалення рішення без участі сторін, не позбавило можливості позивача подати відповідну заяву до судового засідання, в якому було ухвалене рішення (не виключно в день проведення дебатів ), оскільки суд перейшов до розгляду справи по суті ще 29.09.2021.

Отже, в даному випадку представником позивача подано клопотання про винесення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката без попереднього подання заяви, в якій він мав би повідомити суд про намір надати у п`ятиденний термін після ухвалення рішення докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, та бажання їх стягнення.

У випадку подання позивачем такої заяви до закінчення судових дебатів та не вирішення судом питання про стягнення судових витрат, що складаються із витрат на правову допомогу адвоката, заява про ухвалення додаткового рішення мала би місце та існує процесуальна можливість її подати до закінчення строку на виконання рішення, без відповідного клопотання про поновлення процесуального строку.

Проте представник позивача помилково ототожнює заяву про намір подати у п`ятиденний термін після ухвалення рішення докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та заяву про ухвалення додаткового рішення.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У даному випадку саме позивач, який своєчасно не подав відповідну заяву про намір надати у п`ятиденний термін після ухвалення рішення докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, та бажання їх стягнення, несе ризики, пов`язані з тим, що така заява не одержана судом, та, відповідно, не була розглянута під час розгляду даної справи (за відсутності такої заяви).

На підставі викладеного клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «А- Бетон Україна» від 05.11.2021 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 903/638/21 задоволенню не підлягає через безпідставність. Відповідно суд відмовляє через безпідставність у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку для прийняття додаткового рішення, оскільки саме строк для прийняття додаткового рішення згідно ч. 2 ст. 244 ГПК України ним не пропущений, а становить до закінчення строку виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 123,126,129, 233-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив

1. Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Бетон Україна» у задоволенні клопотання про поновлення строку для прийняття додаткового рішення у справі № 903/638/21.

2. У прийнятті додаткового рішення у справі № 903/638/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А- Бетон Україна» до Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 10000 грн. понесених ними судових витрат на правову допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку, визначені розділом IV ГПК України.

Ухвалу суду підписано 12.11.2021

Суддя А. С. Вороняк