Рішення

від 09.11.2021 по справі 927/591/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/591/21 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді НоувенМ.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/591/21, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Чернігівської міської ради,

вул. Магістрацька, 7, м. Чернігів, 14000;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега С.К.» ,

вул. Пирогова,15, м. Чернігів, 14005;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Антуріус ЛТД» ,

вул. Пирогова,15, м. Чернігів, 14005

про стягнення 398 631,86 грн;

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився,

відповідача 2: не з`явився;

Позивач - Чернігівська міська рада, звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега С.К.» та до Товариства з обмеженою відповідальністю Анутріус ЛТД про стягнення 398 631,86 грн коштів за користування земельною ділянкою.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.06.2021 призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача (відповідача 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД ; судом постановлено здійснювати розгляд справи №927/591/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.07.2021, встановлено відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні 15.07.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 10.08.2021.

У підготовчому засіданні 10.08.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів - до 13.10.2021 та про відкладення підготовчого засідання до 21.09.2021.

У підготовчому засіданні 21.09.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.10.2021.

У судовому засіданні 12.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 09.11.2021.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання 09.11.2021 судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Клопотання учасників справи.

06.07.2021 позивачем подана заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що сума 398631,86 грн, яка заявлена до стягнення є значною втратою місцевого бюджету, а тому недоцільно розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

06.07.2021 позивачем подана заява про залучення співвідповідача ТОВ Антуріус ЛТД .

Дані заяви задоволені судом з мотивів, викладених в ухвалі суду від 15.07.2021.

12.10.2021 відповідачем 2 подана заява про визнання позовних вимог та про розстрочення виконання рішення суду рівними щомісячними платежами строком на 12 місяців.

Суд прийняв заяву до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 01.01.2018 по 31.12.2019 відбувалось користування земельною ділянкою площею 0,1778 га по вул. Пирогова,15, м. Чернігів, без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, плата за землю не сплачувалась, у зв`язку з чим виникло зобов`язання по відшкодуванні коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

25.06.2021 від відповідача 1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив та зазначив, що 29.11.2011 ТОВ Вега СК продало будівлю по вул. Пирогова,15 у м. Чернігові і право власності було зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради за новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.67).

Отже, будівля по вул. Пирогова,15,м. Чернігів, і відповідно, земельна ділянка, вибула із користування ТОВ Вега СК .

Суд прийняв відзив на позов до розгляду та долучив до матеріалів справи.

06.07.2021 позивачем надано відповідь на відзив, відповідно до якого останній зазначає, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не містить відомостей про право власності ТОВ Антуріус ЛТД на нерухоме майно по вул. Пирогова,15, м. Чернігів.

Крім того, ТОВ Вега СК не зверталося до Чернігівської міської ради з питання внесення змін до договору оренди, ТОВ Антуріус ЛТД не зверталося до Чернігівської міської ради з питання оформлення права користування земельною ділянкою.

Суд прийняв відповідь на відзив до розгляду та долучив до матеріалів справи.

12.07.2021 відповідачем 1 подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого останній зазначає, що позивачу було відомо, що будівля по вул. Пирогова,15, м. Чернігів і відповідна земельна ділянка вибули з користування товариства з 02.12.2011, договір оренди був припинений з відповідачем 1 ще в 2013 році, у спірний період ТОВ Вега СК не користувалося спірною земельною ділянкою і за місцем своєї реєстрації по вул. Пирогова, 15 не знаходилось.

Суд прийняв заперечення до розгляду та долучив до матеріалів справи.

12.10.2021 відповідачем 2 подана заява, відповідно до якої останній зазначив, що ТОВ Антуріус ЛТД як власник об`єкта нерухомого майна та фактичний користувач земельної ділянки за адресою по вул. Пирогова,15 у м. Чернігові визнає позовні вимоги Чернігівської міської ради.

Суд прийняв заяву до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторонами не подано.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та чи обґрунтованими є порядок та підстави нарахування орендної плати за користування нею.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надані наступні копії:

- договору купівлі-продажу від 13.03.2001,

- договору оренди земельної ділянки від 22.10.2008,

- листів ДПС, ДФС,

- листа ГУ Держгеокодастру у Чернігівській області,

- витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку,

- витягу з технічної документації,

- рішення Чернігівської міської ради,

- лист про повернення коштів,

Відповідач 1 в доках своїх заперечень надав копію свідоцтва про право власності, копію витягу про державну реєстрацію прав.

Відповідач 2 надав заяву про визнання позовних вимог.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно -правове обґрунтування.

13.03.2001 між Чернігівською міською радою (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега СК (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність покупцю нежитлову будівлю, загальною площею 399,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Пирогова,15 на земельній ділянці, що належить міській раді, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити ціну відповідно до умов, які визначені у цьому Договорі, та пройти реєстрацію будівлі у Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації (БТІ) (п. 1.1. Договору купівлі-продажу).

22.10.2008 між Чернігівською міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вега СК (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації нежитлової будівлі по вул. Пирогова,15.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 001973 га, в тому числі 0,0194 га - територія загального користування (без реального виділення в натурі). На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1011796,86 грн (512,82 грн за 1 кв.м) (п. 2,3,4 Договору оренди).

Відповідно до п.5 Договору оренди Договір укладено на 5 років.

22.10.2008 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого Чернігівська міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю прийняло в короткострокову оренду, строком на 5 років земельну ділянку, площею 0,1973 га по вул. Пирогова,15 для експлуатації нежитлової будівлі, в тому числі: 0,194 га - територія загального користування.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:03:020:0023, площею 0,1778, що розташована по вул. Пирогова,15, м. Чернігів, належить на праві державної власності в особі Чернігівської міської ради, з цільовим призначенням комерційне використання, зареєстрована 12.09.2008.

29.11.2011 Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого нежитлова будівля, площею 399,8 кв.м, розташована за аресою: м. Чернігів, вул. Пирогова,15 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД .

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав 02.12.2011 внесено запис № 382 про те, що нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Пирогова,15 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД .

Листом № 1286/ІН/2-08 від 23.08.2019 Чернігівська міська рада звернулась до Головного управління ДФС у Чернігівській області з запитом про надання інформації про декларування та сплату ТОВ Вега СК за користування земельною ділянкою, площею 0,1973 або 0,1779 га за адресою: вул. Пирогова,15, м. Чернігів, за 2019 рік.

Листом № 35/9/25-01-04-03-05 від 11.09.2019 ГУ ДПС у Чернігівській області надало відповідь, відповідно до якої ТОВ Вега СК за 2019 рік податкову декларацію з плати за землю за вказану земельну ділянку не подавало.

Листом № 18-25-0.36-2302/169-19 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомило, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2013-2014 роки становить 1752,08 грн/кв.м, за 2015 рік - 2188,35 грн/кв.м,за 2016 рік - 3136,23 грн/кв.м, за 2017 рік - 3323,70 грн/кв.м, з 17.07.2018- 2802,53 грн/кв.м.

29.10.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області сформований витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по м. Чернігів № 1356, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:032:0305, що розташована по вул. Пирогова,15, м. Чернігів, площа земельної ділянки 1778 кв.м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2020 рік 5 979 485,12 грн.

08.01.2021 Чернігівська міська рада направила ТОВ ВЕГА СК лист № 3/5ЕН/2-08/2021 від 06.01.2021 з розрахунком безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельної ділянкою комунальної власності площею 0,1778га, відповідно до якого розмір за період з 2016 рік по 2019 рік становить: у 2016 році - 55762,17 грн, у 2017 році - 236381,54 грн, у 2018 році - 199315,93 грн, у 2019 році - 199315,93 грн. Всього 690775,58 грн.

Зазначений лист направлений позивачем відповідачу 1 рекомендованим листом № 1400050696342 та отриманий останнім 08.01.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення.

Доказів сплати збитків не надано.

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з вимогами про відшкодування збитків у розмірі 398631,86 грн за період користування земельною ділянкою з 01.01.2018 по 31.12.2019.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.

Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» .

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або права постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як встановлено матеріалами справи власником нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:032:0305, площею 0,1778 га за адресою: вул. Пирогова,15, м. Чернігів, є Товариство з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД , що підтверджується свідоцтвом про право власності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Заявою від 12.10.2021 № 12/10-01 ТОВ Антуріус ЛТД як власник об`єкта нерухомого майна, визнав факт користування земельною ділянкою за адресою: вул. Пирогова,15, м. Чернігів.

Відповідач 2 у період з 01.01.2018 по 31.12.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач 2 (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 01.01.2018 по 31.12.2019 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2013-2014 роки становить 1752,08 грн/кв.м, за 2015 рік - 2188,35 грн/кв.м,за 2016 рік - 3136,23 грн/кв.м, за 2017 рік - 3323,70 грн/кв.м, з 17.07.2018- 2802,53 грн/кв.м.

При розрахунку суми збережених коштів у розмірі орендної плати враховано вимоги рішення Чернігівської міської ради 47 сесії 6 скликання від 30.01.2015 Про місцеві податки (зі змінами і доповненнями), яким визначено відсоткові ставки орендної плати, в тому числі у розмірі 4% нормативної грошової оцінки для земель комерційного використання та рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 № 15/VII-18 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова .

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем 2 коштів від безпідставно набутого майна склав 398631,86 грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.01.2015 (зі змінами).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене Товариство з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 398631,86 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У той же час, вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Вега СК про стягнення безпідставно збережених коштів задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено матеріалами справи, останнє з 2011 року не є фактичним користувачем земельної ділянки, а тому відсутні правові підстави для стягнення коштів.

Щодо клопотання відповідача 2 про розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення

Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003р. у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

За таких обставин, враховуючи те, що суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, відсутність заперечень з боку стягувача на надання розстрочки, суд вважає за можливе задовольнити заяву боржника.

При цьому, суд зазначає, що в даному випадку мають місце обставини, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому.

Розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.

В даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже розстрочення виконання рішення надасть боржнику можливість належним чином виконати рішення суду на користь позивача.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, з метою недопущення погіршення фінансового стану відповідача та позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.06.2021 у справі №927/591/21 на 11 місяців рівними частинами.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір в сумі 5 979,48 грн покладається на ТОВ Антуріус ЛТД .

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Чернігівської міської ради, код 34339125 до Товариства з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД , код 37804340 про стягнення 398631,86 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Антуріус ЛТД , вул. Пирогова,15, м. Чернігів, 14005, код 37804340 на користь Чернігівської міської ради, вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код 34339125, 398631,86 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 5979,48 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Чернігівської міської ради, код 34339125 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вега СК , код 24835502 про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 398631,86 грн відмовити.

5. Розстрочити виконання рішення Господарського суду від 09.11.2021 у справі № 927/591/21 в частині сплати 398 631,86 грн безпідставно збережених коштів на 11 місяців наступним чином:

до 09.12.2021 - 36239,26 грн,

до 09.01.2022 - 36239,26 грн,

до 09.02.2022 - 36239,26 грн,

до 09.03.2022 - 36239,26 грн,

до 09.04.2022 - 36239,26 грн,

до 09.05.2022 - 36239,26 грн,

до 09.06.2022 - 36239,26 грн,

до 09.07.2022- 36239,26 грн,

до 09.08.2022- 36239,26 грн,

до 09.09.2022- 36239,26 грн,

до 09.10.2022- 36239,26 грн,

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 11.11.2021.

Суддя М.П. Ноувен