Ухвала

від 09.11.2021 по справі 240/20465/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

09 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/20465/20

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши питання дотримання процесуальних строків на звернення до суду в адміністративній справі за позовом Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ -С" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2020 №0008333201 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 604424,72 гривень.

Ухвалою від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі №240/20465/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21 грудня 2020 року о 10:00.

Головним управління ДПС в Житомирській області до суду було подано клопотання Головного управління ДПС в Житомирській області, в якому він просив залишити позовну заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" без розгляду, через пропуск ним процесуального строку на звернення з даним позовом до суду. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що відповідно до пункту 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України строк оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження) становить один місяць, який обраховується з дня наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Враховуючи той факт, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 09.10.2020 №29830/6/99-00/06-02-06-06 позивач отримав 15 жовтня 2020 року, а до суду звернувся 23 листопада 2020 року, Головне управління ДПС в Житомирській області просило застосувати визначені КАС України наслідки пропуску строку звернення до суду у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши зазначене клопотання та перевіривши дотримання Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суду встановив наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що у випадку якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, норми КАС України передбачають можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.07.2020 №0008333201 про застосування до Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" штрафної (фінансової) санкції у розмірі 604424,72 гривень.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право обрати адміністративний та/або судовий порядок оскарження рішення контролюючого органу після його отримання.

При цьому, обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Крім того, у вищезазначеній постанові Верховний Суд висловлював позицію про те, що застосування скорочених строків звернення до суду при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах у порівнянні з такими строками в інших публічних правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та в діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується зі встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення цієї мети та завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

З матеріалів справі вбачається, що в межах спірних правовідносин Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" скористалося правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.07.2020 №0008333201, відповідне рішення №29830/6/99-00-06-02-06-06 за результатами розгляду скарги позивача було прийнято Державною податковою службою України 09 жовтня 2020 року.

Вказане рішення Державної податкової служби України від 09.10.2020 №29830/6/99-00-06-02-06-06 Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" отримало 15 жовтня 2020 року.

Відтак, з огляду на положення пункту 56.17 статті 56 ПК України, у даній справі процедура адміністративного оскарження закінчилася 15 жовтня 2020 року - днем отримання Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" рішення ДФС України за результатами розгляду його скарги.

Таким чином, процесуальний строк на звернення до суду розпочався для Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" 16 жовтня 2020 року та відповідно закінчився 16 листопада 2020 року (через місяць після отримання Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" рішення ДФС України за результатами розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення від 14.07.2020 №0008333201).

Однак, до суду з даним позовом про захист своїх прав Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" звернулось лише 23 листопада 2020 року, що підтверджується датою на поштовому конверті, в якому позов надійшов до суду.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про пропуск позивачем місячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

У зв`язку з цим, ухвалою від 26 жовтня 2021 року позовну заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" було залишено без руху, а позивачу надано строк для подачі клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" подало до суду заяву (вх.№67723/21 від 04.11.2021), в якій просило поновити йому пропущений процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду. В обгрунтування поданої заяви та наявності поважних причин пропуску строку на звернення до суду Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" зазначило, що обов`язки голови правління на громадських засадах виконує ОСОБА_1 . У період часу з 02.11.2020 по 16.11.2020 ОСОБА_1 перебувала на самоізоляції у зв`язку з інфекційним захворюванням на COVID-19 її чоловіка ОСОБА_2 , підтвердженням чого є виписка з медичної карти амбулаторного хворого від 02.11.2020. Вказана обставина не дала можливості ОСОБА_1 своєчасно звернутися за правовою допомогою до адвоката та відповідно й до суду. Відтак, Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" вказало, що зазначені вище обставини, а саме - наявність серйозного захворювання чоловіка голови правління ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у період часу з 02.11.2020 по 16.11.2020, а також безпосереднє перебування ОСОБА_1 у вказаний період часу на самоізоляції з метою уникнення зараження оточуючих на COVID-19, є поважною причиною пропуску товариством місячного строку на звернення до суду, оскільки вона не залежала від волі позивача та його посадової особи.

Розглянувши вказану заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" та зазначені в ній підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза з поважних причин , а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку на звернення до суду з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Так, в заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" вказало, що у період часу з 02.11.2020 по 16.11.2020 голова правління ОСОБА_1 перебувала на самоізоляції у зв`язку з інфекційним захворюванням на COVID-19 її чоловіка ОСОБА_2 , що не дало можливості своєчасно звернутися за правовою допомогою до адвоката та відповідно й до суду.

В підтвердження вищезазначених обставин, до заяви про поновлення пропущеного строку було додано виписку з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 від 02.11.2021, а також аналіз крові ОСОБА_2 від 26.11.2020 №12301 на виявлення антитіл класів IgG та IgM до антигену коронавірусу у сировотці крові людини.

Однак, суд зазначає, що вищезазначені документи підтверджують лише факт перебування ОСОБА_2 в період з 02.11.2020 по 16.11.2020 на амбулаторному лікуванні у зв`язку з інфекційним захворюванням на COVID-19.

При цьому, факту перебування голови правління Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" ОСОБА_1 в період з 02.11.2020 по 16.11.2020 на самоізоляції у зв`язку з інфекційним захворюванням на COVID-19 її чоловіка ОСОБА_2 , вищезазначені документи не підтверджують.

Відповідно до пункту 5.2. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за №1005/6196, на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України, окрім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що особам, які перебувають на самоізоляції у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) лікуючий лікар видає листок непрацездатності. Відтак, саме листок тимчасової непрацездатності є належним доказом, який підтверджує факт перебування особи самоізоляції у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, ні листа тимчасової непрацездатності голови правління Колесник Ірини Михайлівни, а ні жодного іншого документу, який підтверджував би її перебування в період з 02.11.2020 по 16.11.2020 на самоізоляції у зв`язку з інфекційним захворюванням на COVID-19 її чоловіка ОСОБА_2 , до заяви про поновлення строку на звернення до суду Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" додано не було.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" не підтвердило належними доказами, що підставою пропуску ним строку звернення до суду було перебування голови правління Колесник Ірини Михайлівни в період з 02.11.2020 по 16.11.2020 на самоізоляції.

Інших причин пропуску строку звернення до суду Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" в заяві про їх поновлення не зазначено.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Положеннями пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що жодних належних доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду з позовом Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" не надано, підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлені строки не встановлено.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи вимоги частини 3 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2020 №0008333201.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Залишити без розгляду позовну заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ -С" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович