Рішення

від 10.11.2021 по справі 640/20054/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року м. Київ № 640/20054/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД до 1) Державної податкової служби України, 2) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛБУД (далі по тексту - позивач, ТОВ МІЛБУД ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 травня 2020 року №1564182/40263871 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 січня 2020 року №25;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2020 року №25, датою її фактичного отримання, а саме: 12 лютого 2020 року;

3) визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ МІЛБУД критеріям ризиковості платника податку від 11 лютого 2020 року №30958, від 11 березня 2020 року №42028, від 29 квітня 2020 року №53433;

4) зобов`язати комісію регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ МІЛБУД з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/20054/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

19 жовтня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від представника ГУ ДПС у м.Києві надійшов відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06 листопада 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі та зазначено, що відзив є необґрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки ТОВ МІЛБУД направило до контролюючого органу всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, для повного та всебічного встановлення обставин справи, призначено розгляд адміністративної справи №640/20054/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання, призначене на 27.09.2021 з`явилася представник позивача - Сербінова А.А. Інші сторони в судове засідання не з`явились.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 оголошено про відкладення розгляду справи на 04.10.2021.

04 жовтня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано додаткові письмові пояснення по справі №640/20054/20.

У судове засідання, призначене на 04.10.2021 з`явилися представник позивача - Сербінова А.А. та представник ГУ ДПС у м. Києві - Прокошин М.С.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 оголошено про відкладення розгляду справи на 26.10.2021.

У судове засідання, призначене на 26.10.2021 з`явилися представник позивача - Сербінова А.А. та представник ГУ ДПС у м. Києві - Зайкіна К.В.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 оголошено про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.11.2021.

У судове засідання, призначене на 10.11.2021 з`явилися представник позивача - Сербінова А.А. та представник ГУ ДПС у м. Києві - Бурдейна В.В.

У судовому засіданні представник позивача Сербінова А.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник ГУ ДПС у м. Києві - Бурдейна В.В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2021 оголошено про подальший розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідач-1 - Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

За таких обставин суд завершує розгляд справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд -

У С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №30958 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 включено Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛБУД до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку: В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що підприємство ТОВ МІЛБУД здійснює придбання товарів, які не використовуються в господарській діяльності платника та не реалізуються, а саме: унітази (код УКТ ЗЕД 6910) в кількості 6905 шт., душові кабіни (код УКТ ЗЕД 7020) в кількості 138 шт., котли опалювальні (код УКТ ЗЕД 8403) в кількості 40 шт., шафи витяжні кухонні (код УКТ ЗЕД 8414) в кількості 351 шт., кондиціонери (код УКТ ЗЕД 8415) в кількості 396 шт., холодильники (код УКТ ЗЕД 8418) в кількості 14 шт., водонагрівачі (код УКТ ЗЕД 8419) в кількості 5 шт., посудомийні машини (код УКТ ЗЕД 8422) в кількості 44 шт., меблі, матраци (код УКТ ЗЕД 9401, 9403, 9404) в кількості 8131 шт., 444 комплекта, 38 м2 на загальну суму ПДВ 3,2 млн. Податковий кредит сформований від придбання зазначених ТМЦ використано СГ при реалізації послуг з загальнобудівельних робіт, капітального ремонту будівлі, робіт з благоустрою території, капітального ремонту асфальтного покриття та інших будівельних робіт .

Позивач 02.03.2020, на підставі пункту 6 Порядку №1165, через електронний кабінет платника податків, з метою виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку направив відповідачу-2 повідомлення від 20.02.2020 №1 про надання інформації та копій документів, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №42028 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 включено Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛБУД до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку: Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ МІЛБУД в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів, які не використовуються в господарській діяльності платника та не реалізуються, а саме: унітази (код УКТ ЗЕД 6910) в кількості 6905 шт., душові кабіни (код УКТ ЗЕД 7020) в кількості 138 шт., котли опалювальні (код УКТ ЗЕД 8403) в кількості 40 шт., шафи витяжні кухонні (код УКТ ЗЕД 8414) в кількості 351 шт., кондиціонери (код УКТ ЗЕД 8415) в кількості 396 шт., холодильники (код УКТ ЗЕД 8418) в кількості 14 шт., водонагрівачі (код УКТ ЗЕД 8419) в кількості 5 шт., посудомийні машини (код УКТ ЗЕД 8422) в кількості 44 шт., меблі, матраци (код УКТ ЗЕД 9401, 9403, 9404) в кількості 8131 шт., 444 комплекта, 38 м2 на загальну суму ПДВ 3,2 млн. Придбані товари не приймають участь в ремонтно-будівельних роботах (влаштування покрівлі, кап.ремонт будівлі, штукатурні роботи, благоустрій території та інше). .

Позивач 21.04.2020, на підставі пункту 6 Порядку №1165, через електронний кабінет платника податків, з метою виключення платника податку направив відповідачу-2 повідомлення №2 про надання інформації та копій документів, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

29.04.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийнято рішення прийнято втретє рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №53433 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 включено Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛБУД до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку: Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ МІЛБУД в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів, які в подальшому не реалізуються, а саме: унітази (код УКТ ЗЕД 6910) в кількості 6905 шт., душові кабіни (код УКТ ЗЕД 7020) в кількості 138 шт., котли опалювальні (код УКТ ЗЕД 8403) в кількості 40 шт., шафи витяжні кухонні (код УКТ ЗЕД 8414) в кількості 351 шт., кондиціонери (код УКТ ЗЕД 8415) в кількості 396 шт., холодильники (код УКТ ЗЕД 8418) в кількості 14 шт., водонагрівачі (код УКТ ЗЕД 8419) в кількості 5 шт., посудомийні машини (код УКТ ЗЕД 8422) в кількості 44 шт., меблі, матраци (код УКТ ЗЕД 9401, 9403, 9404) в кількості 8131 шт., 444 комплекта, 38 м2 на загальну суму ПДВ 3,2 млн. Підприємство здійснює будівельно-монтажні роботи. До повідомлення не надано копій документів відповідно до вимог Постанови КМУ №1165, якими було б підтверджено використання таких ТМЦ в ремонтно-будівельних роботах (договори з замовниками робіт, акти виконаних робіт, КБ-2, КБ-3 та інше). .

Крім того, 31.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю МІЛБУД подано на реєстрацію податкову накладну №25 (на загальну суму 249 610,31 грн., у т.ч. ПДВ 20% 41 601,72 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанцією від 12.02.2020 №9022670792 позивача повідомлено, що реєстрацію податкової накладної зупинено на підставі того, що Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Товариством з обмеженою відповідальністю МІЛБУД на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПІ у Дніпровському районі було подано повідомлення від 07.05.2020 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Рішеннями Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.05.2020 №1564182/40263871 відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 31.01.2020. Підставою даного рішення зазначено, зокрема, ненадання платником податку копії документів: первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки - фактури /інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач, не погоджуючись з рішенням Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подав скаргу на рішення від 14.05.2020 №1564182/40263871 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 31.01.2020.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 №20733/40263871/2 скаргу Товариства залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2020 №1564182/40263871 без змін.

Не погоджуючись зі спірними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Насамперед, суд зауважує, що посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 в межах розгляду даної справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який втратив чинність 01.02.2020.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, в даному випадку не може бути врахований судом під час розгляду даної справи, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У цьому випадку, на підставі оскаржуваних рішень позивача вносять до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим усі податкові накладні, що направляються позивачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично блокуються, а їх реєстрація зупиняється, що безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту рішення та з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Крім того, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 11.02.2020 №30958 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № .

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення відповідачем документально обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

З оскаржуваних рішень від 11.03.2020 №42028 та від 29.04.2020 №53433 вбачається, що вони прийняті з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20.02.2020 №1 та від 17.04.2020 №2.

В той же час, у спірних рішеннях відповідачем в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та наведено перелік придбання товарів, які на думку податкового органу в подальшому не реалізуються ТОВ МІЛБУД .

Всупереч вимогам статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у м. Києві в ході розгляду даної справи у суді не зазначило у тексті свого відзиву на позов та не подало до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 11.03.2020 №42028 та від 29.04.2020 №53433 також не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення контролюючим органом документально обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій таким платником.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2020 №30958, 11.03.2020 №42028 та від 29.04.2020 №53433 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛБУД з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 14 травня 2020 року №1564182/40263871 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 січня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):

після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 12);

за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (квитанція) (пункт 13).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: порядковий номер та дату складення податкової накладної; конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, якою затвердженні порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520.

Згідно з вказаним Порядком:

у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (пункт 5).

комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11).

рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані (пункт 12).

Як встановлено судом з метою реєстрації податкових накладних позивач надіслав повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено від 07.05.2020 №1 з додатками до кожного з пояснень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 14 травня 2020 року №1564182/40263871 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 січня 2020 року платником податків не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, що спростовується первинними документами поданими до позовної заяви які надавались разом з поясненнями.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем для реєстрації податкової накладної надіслано до ГУ ДПС у м.Києві, ДПІ у Дніпровському районі повідомлення з поясненнями, первинні документи, зокрема, договір підряду №Ш19-09-Б1, Додаток до договору №Ш19-09-Б1 від 19.09.2019 Договірна ціна на комплекс земляних робіт від 03.02.2020, Додаток 1 до додаткової угоди №1 від 03.02.2020, Акт від 31.01.2020, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3 від 31.01.2020, рахунок фактуру №0702 від 07.02.2020, платіжне доручення №2157 від 12.02.2020.

У відзиві відповідача-2 відсутнє обґрунтування чому не були враховані подані позивачем первинні документи, яких саме документів не вистачало для реєстрації податкових накладних або які документи були складені з дефектами та не могли бути враховані контролюючим органом. Відсутність в оскаржуваних рішень підстав їх прийняття є підставою для висновку про їх необґрунтованість (наприклад, постанови Верховним Судом від 23.10.2018 справа №822/1817/18, від 21.05.2019 справа №0940/1240/18, від 02.07.2019 справа №140/2160/18).

Не зазначення контролюючим органом конкретних документів, які мають бути подані платником податків з метою підтвердження достатності підстав для реєстрації податкової накладної унеможливлює реалізацію платником податків права надати обґрунтовані пояснення та необхідні первинні документи.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості (наприклад, постанова Верховного Судому від 16.04.2019 справа №826/10649/17, від 28.10.2019 справа №640/983/19). При цьому суд враховує, що позивачем на підтвердження підстав реєстрації податкових накладних надано до контролюючого органу і договори, рахунки на оплату, рахунки-фактури та ін.

Під час розгляду справи Головне управління ДПС у м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надало суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено мотивів прийняття рішення від 14 травня 2020 року №1564182/40263871 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 січня 2020 року, не зазначено, яких первинних документів не достатньо або які документи складені з порушеннями та не можуть бути взяті до уваги.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Відтак, підлягає задоволенню вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 травня 2020 року №1564182/40263871.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.01.2020 №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Проте, встановлена протиправність рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних сама по собі не свідчить про наявність законних підстав для зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні ТОВ ТТрейд № 1 від 26.06.2020; № 2 від 26.06.2020; № 1 від 27.07.2020; № 2 від 27.07.2020 ТОВ ВЕСТАБУД УКРАЇНА в ЄРПН, так як такій реєстрації має передувати проведення належної перевірки наданих первинних документів, що не входять до предмету судового дослідження в межах розгляду даної справи.

За наведених обставин позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ВЕСТАБУД УКРАЇНА № 1 від 26.06.2020; № 2 від 26.06.2020; № 1 від 27.07.2020; № 2 від 27.07.2020 задоволенню не підлягають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Згідно частини третьої зазначеної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД (адреса: 61106, м.Харків, проспект Московський, буд 273, код ЄДРПОУ 40263871) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2020 №30958.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД критеріям ризиковості платника податку від 11.03.2020 №42028.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД критеріям ризиковості платника податку від 29.04.2020 №53433.

5. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛБУД (адреса: 61106, м.Харків, проспект Московський, буд 273, код ЄДРПОУ 40263871) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 травня 2020 року №1564182/40263871 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 31 січня 2020 року.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

8. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛБУД (адреса: 61106, м.Харків, проспект Московський, буд 273, код ЄДРПОУ 40263871) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов