Ухвала

від 11.11.2021 по справі 640/25957/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

11 листопада 2021 року м. Київ № 640/25957/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду у встановлений законом строк питання про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0728 га (кадастровий номер 8000000000:79:324:0112) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути питання про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0.0728 га (кадастровий номер 8000000000:79:324:0112) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до вимог ч.9 ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вказує зміст позовної заяви, предметом спору у цій справі є правомірність бездіяльності Київської міської ради щодо не розгляду у встановлений законом строк питання про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0728 га (кадастровий номер 8000000000:79:324:0112) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 .

Матеріали справи свідчать, що 06.12.2006 позивач звернувся до Київського міського голови із заявою про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

За результатами зверненням позивача №ЗФ-0018 від 10.03.2013 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у власність. Департаментом земельних ресурсів КМДА у листі №0570202/1-5079 від 05.03.2021 повідомлено, що Департаментом підготовлено проект рішення Київської міської ради Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (справа А-16657), який 20.04.2015 було передано на розгляд до Київської міської ради.

Позивач стверджує, що на момент звернення його до суду зазначений проект рішення Київською міською радою не розглянуто.

02.09.2013 було сформовано та зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:79:324:0112 загальною площею 0,0728 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

01.07.2015 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування проект рішення до справи А-16657 Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 було ухвалено повернути до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку відсутній план зонування або детальний план території, розроблені та затверджені, відповідно до статей 18, 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв`язку з чим справу А-16657 передано до сектору збереження документації Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради.

Позивач стверджує, що про вказане рішення від 01.07 2015 №16 постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування його не було повідомлено жодним чином.

Зазначену інформацію він дізнався 11.03.2021 після надання Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради відповіді на адвокатський запит від 25.02.2021 № 25/02-01.

Позивач стверджує, що станом на 11.09.2021 жодних рішень Київською міською радою щодо розгляду заяви Позивача про надання у приватну власність земельної ділянки не приймалось.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до теорії права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної особи чи прав та інтересів юридичної особи, або нездійснення суб`єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи, інтереси фізичної особи чи права та інтереси юридичної особи.

Обов`язковою умовою для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є встановлення судом факту ухилення цього суб`єкта від виконання закріпленого на законодавчому рівні обов`язку щодо вчинення певних дій або прийняття рішення .

Бездіяльність може вважатися вчиненою в останній день строку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія.

Підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (п.1 ст.244 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону , фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Конкретне визначення предмета оскарження у судовому порядку, а саме, у чому саме полягала бездіяльність позивача, має суттєве значення не тільки при вирішенні спору по суті, але і для вирішення судом питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із такими вимогами.

У зв`язку з наведеним, позивачам необхідно навести конкретні дії, обов`язок по здійсненню яких покладено на відповідача законодавством, ним не вчинені та є предметом оскарження у цій справі або уточнити позовні вимоги в частині предмета оскарження у вказаній справі.

Відсутність наведених даних не тільки перешкоджає реалізації права відповідача навести свої доводи з приводу спірних обставин, а також унеможливлює вирішення судом питання щодо дотримання строку звернення до суду.

При цьому, судом наголошується увага позивачів на тому, що позовна заява має містити конкретні аргументи щодо тих дій, які, на їх переконання, мав вчинити саме визначений ними відповідач у справі, з посиланням на положення законодавства, які у спірних правовідносинах закріплюють обов`язок відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити саме такі дії. Натомість, наведені в позовній заяві доводи, які ґрунтуються на власних припущеннях щодо наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого обов`язку, не тільки перешкоджає відповідачу у наданні ним своїх пояснень/заперечень на такі доводи, а і унеможливлює оцінку судом рішень, дій чи бездіяльності у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України.

Також, у ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, у ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Маеріали справи свідчать, Товариство з обмеженою відповідальністю Головинський гранітний кар`єр оскаржує бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду у встановлений законом строк питання про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0728 га (кадастровий номер 8000000000:79:324:0112) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ..

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено, 01.07.2015 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування проект рішення до справи А-16657 Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 було ухвалено повернути до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку відсутній план зонування або детальний план території, розроблені та затверджені, відповідно до статей 18, 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв`язку з чим справу А-16657 передано до сектору збереження документації Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради.

Позивач стверджує, що про вказане рішення від 01.07 2015 №16 постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування його не було повідомлено жодним чином.

Зазначену інформацію він дізнався лише 11.03.2021 після надання Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради відповіді на адвокатський запит від 25.02.2021 № 25/02-01.

Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на тривалий термін такого пропуску, а саме: період з 01.07.2015 по 11.09.2021 (день звернення до суду), а також відсутність жодного доказу на підтвердження того, що за такий тривалий термін позивач не міг дізнатись про порушення свої прав, свобод та інтересів, з огляду на зацікавленість позивача у вирішенні питань щодо зазначеної земельної ділянки.

Цю позовну заяву направлено через поштове відділення до суду 11.09.2021.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 11.09.2019 (направлено через поштове відділення), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачам строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам); заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська