Постанова
від 03.11.2021 по справі 420/10719/20
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10719/20 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Лех А.О.,

представника позивача - Морякова К.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження в м. Одесі, по справі за позовною заявою ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТІС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області про визнання протиправними дій, стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення контролю (перевірки) т/х « Harvest Peace» (ІМО 9267211), відбору проб вод ізольованого баласту та проведення їх аналізу, розрахунку збитків та пред`явлення претензії №100020 від 19.04.2019 року у розмірі 28917,25 доларів США;

- стягнення на користь компанії ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД в особі ТОВ «АТІС» за рахунок Державного бюджету України грошових коштів в сумі 776071,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час перебування судна т/х « Harvest Peace» (ІМО 9267211) у квітні 2019 року у морському порту Южний для здійснення вантажних операцій, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу здійснено відбір залишків баластних вод, про що складено відповідний акт відбору проб №215 від 16.04.2019 року. Згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб вод №219 від 17.04.2019 року у пробах баластної води з баластної системи т/х « Harvest Peace» встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій завислих речовин та заліза. Зазначені обставини стали підставою для складання відносно капітана Судна протоколу про адміністративне правопорушення за забруднення води внаслідок скиду баластних вод з перевищенням рівнів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а також видання Претензії. Враховуючи значні комерційні ризики та збитки з підстав затримки судна, позивачем були сплачені кошти за Претензією в повному обсязі без визнання фактів забруднення навколишнього середовища та оскаржена в судовому порядку постанова про накладення адміністративного стягнення. За результатами розгляду справи Приморським районним судом м. Одеси визнана протиправною та скасована постанова про накладення адміністративного стягнення на капітана Судна та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначає в позові, що « Harvest Peace» мав на борту виключно ізольований баласт, прийнятий до баластних танків у відкритому морі, який може скидатися без обмежень та контролю з боку державних органів, баласт не мав видимих плачучих часток, слідів нафти, тощо в районі скидання, а тому претензія є протиправною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року позовну заяву задоволено.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року заяву представника компанії ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) про стягнення судових витрат, фактично понесених у зв`язку із розглядом справи №420/10719/20 - задоволено частково. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр-т. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 42335172) на користь ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) ((Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) в особі ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 20027449) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56000 грн. В задоволенні іншої частини заяви представника компанії ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області надали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводами апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) зазначено, що оскаржувана претензія не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.. 17 КАС України, оскільки не містить приписів обов`язкових до виконання та не породжує юридичних наслідків для позивача. Що стосується стягнення грошових коштів в сумі 776071,18 грн. апелянт вказує, що порядок повернення зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів чітко визначений чинним законодавством та не може бути замінений на судове рішення.

Доводами апеляційної скарги Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області зазначено, що згідно платіжного доручення ТОВ Атіс від 19.04.2019 №4340, кошти у розмірі 776071,17 грн були сплачені на рахунок: Казначейство України (електронний адміністративний податок), МФО 899998, код 37894235, р/р 33114331015021, отримувач УК в м. Южне. Тобто, кошти були перераховані до Державного бюджету України. Оскільки порядок повернення зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів чітко визначений чинним законодавством та не може бути замінений на судове рішення, тому Управління Державної казначейської служби у м. Южному Одеської області вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду щодо стягнення з Державного бюджету України на користь компанії ЕЙЧ Пі І ШИПШНГ КОМПАШ ЛТД в особі ТОВ АТІС за рахунок Державного бюджету України грошових коштів в сумі 776071,18 грн є незаконним та необгрунтованим та підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС" зазначає, що оплата претензії ні в якому разі не може розцінюватись як визнання будь-якої вини чи факту забруднення навколишнього природного середовища, адже була вимушеним кроком, спрямованим на забезпечення якнайшвидшого виходу судна з порту. З огляду на зазначене, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІС" просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) представник ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) зазначає, що претензія у цій справі мала наслідком заборону виходу судна з порту. А це, в свою чергу, призводить до збитків від простою та низки інших негатитвників наслідків, а тому сплату претензійної суми за таких вимушених для позивача обставин не ожна назвати добровільною або такою, що свідчить про згоду із претензією. Сплата суми претензії зовсім не свідчить про визнання претензії. Позивач вказує, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. З огляду на зазначене, представник ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В поясненнях начальник Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області зазначає, що вони підтримують вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), викладені в прохальній частині апеляційної скарги. Оскільки порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету чітко визначений чинним законодавством та не може бути замінений на судове рішення, тому управління Державної казначейської служби у м. Южному Одеської області вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду щодо стягнення з Державного бюджету України на користь компанії ЕИЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАШ ЛТД в особі TOB АТІС за рахунок Державного бюджету України грошових коштів в сумі 776071,18 грн є незаконним та необгрунтованим та підлягає скасуванню. З огляду на зазначене, начальник Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області просить задовольнити апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області представник ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. З огляду на зазначене, представник ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) просить апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником судна т/х « Harvest Peace» (ІМО 9267211), яке у квітня 2019 року прибуло у морський порт Южний (нині «Південний» ) для здійснення вантажних операцій.

Згідно листа Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №1495/08 від 16.04.2019 року на адресу агента судна « Harvest Peace» та капітана судна « Harvest Peace» , 15.04.2019 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу виявлено, що в районі причалу №21 ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» , в районі корми судна « Harvest Peace» , ІМО 9267211, здійснюється скид вод в акваторію Аджалицького лиману. Під час вищезазначеного скиду спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження. Вказані факти зафіксовані засобами відео фіксації. Крім того, проінформовано, що з 16.04.2019 року держінспекторами Інспекції будуть проводитись заходи, пов`язані зі збором інформації, метою яких є отримання відомостей про масові явища та процеси (забруднення акваторії Южненської філії ДП «АМПУ» ) у тому числі опитування членів екіпажу судна « Harvest Peace» , ІМО 9267211, огляд суднового природоохоронного обладнання, огляд судна щодо наявності слідів підтікань забруднюючих речовин, з`ясування характеру скидів з судна тощо (аркуш справи 27).

Так, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу здійснено відбір залишків баластних вод, про що складено відповідний акт відбору проб №215 від 16.04.2019 року (аркуш справи 37).

Згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб вод №219 від 17.04.2019 року у пробах баластної води з баластної системи т/х « Harvest Peace» встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 6 разів та заліза у 1,8 разів (аркуші справи 39-40).

До цього, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу здійснений відбір проб морських вод в районі причалу №21 ТОВ «ТІС -Контейнерний термінал» , біля корми судна « Harvest Peace» та встановлено перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 2,5 рази.

За таких обставин, 18.04.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу складений протокол №000035 про адміністративне правопорушення на капітана судна т/х « Harvest Peace» за забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджалицького лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам та залізу, що є порушенням ст. 102 Водного кодексу України (аркуші справи 33-35), а 19.04.2019 року винесена постанова №000035 про накладення адміністративного стягнення на капітана судна т/х « Harvest Peace» за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. (аркуш справи 35, оборотна сторона).

На підставі розрахунку збитків, Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу позивачу видана Претензія №100020 від 19.04.2019 року на суму 28917,25 доларів США (аркуш справи 36).

ТОВ «АТІС» , яке є агентом т/х « Harvest Peace» за дорученням судновласника ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД сплатило кошти за Претензією на суму 776071,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4340 від 19.04.2019 року та повідомив про це відповідача (аркуш справи 41).

Крім того, капітан судна т/х « Harvest Peace» оскаржив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в судовому порядку та рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, постанова №000035 від 19.04.2019 року визнана протиправною та скасована, а справа за адміністративним правопорушенням відносно капітана судна закрита в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (аркуші справи 97-107).

Позивач вважає дії екологічної інспекції щодо відбору проб від ізольованого баласту та проведення їх аналізу, розрахунку збитків та пред`явлення претензії протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом про стягнення на його користь коштів, сплачених за незаконно виставленою Претензією.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу допустила протиправні дії, які призвели до безпідставного відбору проб вод ізольованого баласту та проведення їх аналізу, розрахунку збитків та пред`явлення позивачу претензії на суму 28917,25 доларів США, а тому такі дії підлягають визнанню протиправними судом та як наслідок задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення на користь компанії ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) ((Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) в особі ТОВ «АТІС» (Причал 16,17, порт Южний, с. Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543, код ЄДРПОУ 31432532) за рахунок Державного бюджету України грошові коштів в сумі 776071,18 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 14 Закону України Про морські порти України нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України, до функцій капітана морського порту належить, зокрема, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Частиною 1 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Згідно з ч.2 ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема, рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби) (пп. г ).

Згідно з положеннями ст. 20-2, 68, 72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; порушенні норм екологічної безпеки; допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище, тощо.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Іноземні юридичні особи зобов`язані на території України додержувати вимог цього Закону, інших законодавчих актів у галузі охорони навколишнього природного середовища та несуть відповідальність за їх порушення відповідно до законодавства України.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про екологічну безпеку; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; зупинка транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду; виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських.

Статтею 102 Водного кодексу України встановлено, що у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Відповідно до п. 7 «Положення про Державну екологічну інспекцію України» , затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 року, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Розділу І, п. 3 Розділу ІІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу» , затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 256 від 27.11.2018 року, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу є міжрегіональним територіальним підрозділом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Інспекція має повноваження здійснювати свою діяльність у таких межах: усі об`єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції, та всі українські й іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти та засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що у внутрішні морські води та територіальне море України забороняється скидати з суден шкідливі речовини, які можуть спричинити забруднення моря, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу наділена повноваженнями щодо нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про екологічну безпеку, а порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою відповідальність, в тому числі, іноземних компаній, однак такий нагляд має здійснюватися у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.1995 року «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) екологічний контроль водних транспортних засобів здійснюється у разі, коли із судна скидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування.

Згідно з п.1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269 (далі-Правила №269) ці Правила встановлюють вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, українськими та іноземними суднами, які перебувають у цих водах.

Згідно з п.6 Правил перед заходженням суден у внутрішні морські води та територіальне море України всі запірні пристрої, призначені для скидання забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, повинні бути закриті та опломбовані адміністрацією судна у порядку, визначеному Мінінфраструктури.

Відповідно до п.4 Правил №269 заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України: вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані; твердих забруднюючих речовин (відходів); вод, які містять забруднюючі речовини, зазначені в додатку1 до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів, стічних вод, скидання яких здійснюється згідно з п.5 цих Правил.

Операції з ізольованим баластом здійснюються відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019 року були внесені зміни в Правила №269 та п.5-1 викладений у новій редакції, відповідно до якої скидання ізольованого баласту в територіальному морі, на внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води.

Згідно з Правилами № 269, ізольованим баластом вважається баласт який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами.

Колегія суддів звертає увагу, що Конвенція МАРПОЛ 73/78 поділяє баласт (баластні води) на чистий, брудний та ізольований.

Згідно з правилом 1 Додатку І до Конвенції МАРПОЛ 73/78 чистий баласт означає баласт в танку, який після останньої перевезення в ньому нафти, був очищений таким чином, що стік з цього танка, скинутий з нерухомого судна в чисту спокійну воду при ясній погоді, не викликає появи видимих слідів нафти на поверхні води або на прилеглому узбережжі або появи нафтовмісних осадів або емульсії під поверхнею води або на прилеглому узбережжі. Якщо скидання баласту проводиться через схвалену Адміністрацією систему автоматичного виміру, реєстрації і управління скиданням нафти, то свідчення такої системи про те, що зміст нафти в стоків, що скидаються не перевищує 15 мільйонних часток, приймаються як доказ чистоти баласту незалежно від наявності видимих слідів.

Ізольований баласт означає водяний баласт, прийнятий у танк, який повністю відділений від нафтової вантажної і нафтової паливної систем і призначений тільки для перевезення баласту або баласту або вантажів, які не є нафтою або шкідливими рідкими речовинами, які визначені по-різному в Додатках до цієї Конвенції.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, Правила № 269 в п. 3 дають такі визначення:

- баласт брудний - баластні води (з нафтою або іншими забруднюючими речовинами), які утворюються в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту;

- баласт чистий - баластні води у танку, призначені тільки для цих цілей, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Пункт 2.3 ДСанПІН 199-97 визначає чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води; ізольований баласт - баластні води, прийняті в танк, який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами, які визначені у Додатках до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

Відповідно до п.5-1 Правил №269, морські екологічні інспекції Держекоінспекції проводять перевірки у місцях стоку лояльних, стічних та баластних вод (крім ізольованого баласту), скидання яких здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, на відповідність вимогам, зазначеним у додатку 1 до цих Правил, у морському порту виключно у разі виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі імовірного скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води. Отже, екологічний контроль судна є можливим за наявності сукупності двох обставин: 1) виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднювальних речовин у районі імовірного скидання; 2) фактичного погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Судом першої інстанції встановлено, що судно т/х « Harvest Peace» зайшло до порту порожнім у баласті під завантаження, баласт був прийнятий судном напередодні суднозаходу у відкритому морі (чиста морська вода) та закачаний у відповідні баластні танки ізольованої системи згідно вимог Конвенції МАРПОЛ 73/78 та по мірі завантаження баластна вода з ізольованої баластної системи поступово відкачувалася до акваторії порту.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про морські порти» на адміністрацію морських портів України покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту.

В матеріалах справи наявний лист Південної філії ДП «АМПУ» №2351/27-01-05/Вих/27 від 01.07.2019 року, з якого вбачається, що відділом екологічної безпеки та іншими структурними підрозділами адміністрації морського порту Південний не зафіксовано фактів скидання забруднюючих речовин т/х « Harvest Peace» у квітні 2019 року, також, 16.04.2019 року провідним інженером відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту Південний здійснено візуальне обстеження акваторії в районі причалу №21, біля якого було ошвартоване т/х « Harvest Peace» та складений відповідний акт від 16.04.2019 року відповідно якого під час обстеження забруднення водного середовища, в тому числі біля причалу №21, не виявлено (аркуші справи 45-48), а з листів Державної служби морського та річкового транспорту України не вбачається отримання інформації капітаном морського порту «Южний» від будь-яких осіб про забруднення довкілля судном т/х « Harvest Peace» або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів під час судно заходу до морського порту «Южний» 14-21 квітня 2019 року. Крім того, у ході перевірки судна т/х « Harvest Peace» , яка відбулася 14 квітня 2019 року, фактів скидання шкідливих речовин у акваторію морського порту «Южний» не виявлено (аркуші справи 52-53, 61).

Позивач надав до суду журнали операцій з баластовими водами, міжнародний сертифікат управління баластними водами, заяву, надану капітаном судна т/х « Harvest Peace» , які свідчать про операції з баластом, його ізольованість ( аркуші справи 68-96), а відповідачем не доведено зворотне.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність видимих забруднень води та скидання т/х « Harvest Peace» ізольованого баласту будь-яких підстав для здійснення екологічного контролю стосовно цього судна у відповідача не було.

Крім того, факт погіршення якості води в районі імовірного скидання встановлюється шляхом порівняння показників якості води, відібраної в районі імовірного скидання, з фоновими показниками якості води.

Відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту та забезпечення проведення їх аналізу здійснюється адміністрацією відповідного морського порту.

Перевірка вод здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.

Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З огляду на відсутність обставин на можливість здійснення екологічного контролю судна, відсутність порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, дії відповідача 1 щодо відбору проб баласту судна є протиправними.

Крім того, оскільки саме адміністрацією відповідного морського порту, а не Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, здійснюється відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту, на час спірних правовідносин вказаний порядок затверджений не був, дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо відбору проб поверхових вод Чорного моря акваторії Аджалицького лиману та застосування виявлених фонових показників, також не є правомірними.

Наведені обставини свідчать про відсутність достовірних та належних доказів щодо правомірності відбору зразків води та їх обстеження.

Відповідно до положень «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення» порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України, однак «Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №828, набрав чинності тільки 05.09.2019 року, а тому станом на квітень 2019 року відповідач діяв за відсутності нормативного регулювання процедури відбору проб баластних вод та проведення їх аналізу, тобто, не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Як встановлено судом першої інстанції, всі ці обставини досліджувалися при оскарженні капітаном т/х « Harvest Peace» постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 06 липня 2020 року, яке набрало законної сили, закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутність події та складу адміністративного правопорушення, що свідчить про відсутність факту забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил у відповідності до положень ст. 78 КАС України.

Всі вище перелічені обставини свідчать про те, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу допустила протиправні дії, яки призвели до безпідставного відбору проб вод ізольованого баласту та проведення їх аналізу, розрахунку збитків та пред`явлення позивачу претензії на суму 28917,25 доларів США, а тому такі дії підлягають визнанню протиправними судом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини національні суди при розгляді справ зобов`язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалось, що будь-яка норма не може вважатися законом , якщо вона не сформульована з достатньою точністю. Фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але і має на увазі якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішнім праві повинні існувати визначені заходи захисту проти довільного втручання публічної влади у здійсненні прав

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України зазначено, що принцип належного врядування , передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникнути виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянтів про те, що сплата суми претензії фактично свідчить про визнання вини позивачем, оскільки, сплата визначеної відповідачем суми здійснена без визнання будь-якої вини і відбулась виключно з метою отримання дозволу на вихід судна та уникнення відповідних збитків судновласником.

Стаття 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує, щоб кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мав право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, якщо права порушено і наявний юридичний спір, має застосовуватися ефективний засіб захисту. Тим більше, якщо цим порушником є державний орган. В іншому випадку виникає ефект влади, від якої неможливо захиститися .

У даній справі колегія суддів оцінює правомірність підстав, порядку екологічного контролю судна та рішення про заборону на вихід судна з порту, тобто тих реальних дій суб`єкта владних повноважень, які призвели до стверджуваних порушень прав позивача.

Метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізуючи мету судочинства та з урахуванням принципу офіційності, суди мають самостійно визначати відносини, що зумовили порушення прав, з`ясовувати всі обставини, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів із власної ініціативи, і застосовувати способи захисту, які у найбільшій мірі здатні їх відновити.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «АТІС» є морським агентом, який 19.04.2019 року, діючи в якості морського агента від імені та за рахунок судновласника, тобто, позивача, здійснив оплату 776071,18 грн. за Претензією №100020 від 19.04.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №4340 від 19.04.2019 року, а оскільки судами визнано протиправним нарахування цієї суми за Претензією, тому вірним є висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача буде стягнення на користь компанії ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД в особі ТОВ «АТІС» за рахунок Державного бюджету України грошових коштів в сумі 776071,18 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр-т. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 42335172) на користь компанії ЕЙЧ Пі І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HPE SHIPPING COMPANY LTD) ((Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) в особі ТОВ «АТІС» (Причал 16,17, порт Южний, с. Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543, код ЄДРПОУ 31432532) сплачений судовий збір у розмірі 13743,07 грн.

Що стосується доводів апелянта про те, що спір є таким, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

За приписами ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється Державною екологічною інспекцією України - центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля.

Відповідно до п. ґ ч. 1 ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища (Державної екологічної інспекції України) належить пред`явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивач сплатив суму претензії.

Правовий алгоритм стягнення збитків, завданих навколишньому середовищу, передбачає, що у разі відхилення претензії, органи Державної екологічної інспекції України звертаються до суду з відповідним позовом до власника судна про стягнення збитків. Під час розгляду справи за таким позовом суд перевіряє, зокрема, чи було вчинено правопорушення, чи завдано збитки та який їх розмір. Судовий порядок стягнення збитків дає можливість суб`єкту господарювання захиститися від необґрунтованих вимог.

На стадії оформлення та пред`явлення претензії у адресата претензії не виникають обмеження або перешкоди у здійсненні своєї нормальної господарської діяльності.

Однак у ситуації позивача, а вона загалом є типовою для портів України через наявність законодавчих прогалин, цей алгоритм не працює. Заборона виходу судна з порту у зв`язку із несплатою суми збитків вимушує судновласника сплатити суму претензії. Після сплати суми, зазначеної у претензії, у Інспекції відпадає необхідність звертатися до суду. Де-юре Інспекція реалізувала свої повноваження повною мірою: виявила порушення, зафіксувала, пред`явила претензію, стягнула збитки.

Зазвичай, добровільна сплата претензійної суми свідчить про згоду з претензією. Судновласник міг би відхилити претензію, якщо вважав її безпідставною. Однак претензія у цій справі мала б наслідком заборону виходу судна з порту. А це, своєю чергою, призводить до збитків від простою та низки інших негативних наслідків. Тому сплату претензійної суми за таких вимушених для позивача обставин не можна назвати добровільною або такою, що свідчить про згоду із претензією.

Зважаючи на зазначені чинники, судновласник сплатив суму претензії як певну заставу (гарантію). Така поведінка має раціональні причини і захищає інтереси не лише судновласника, але й державу, до якої згодом може бути пред`явлено позов про відшкодування шкоди у зв`язку із незаконною затримкою судна.

Якщо оцінювати контекст цієї справи, то сплата суми претензії зовсім не свідчить про визнання претензії. Спір щодо наявності правопорушення, за яке пред`явлено претензію, залишається. Судновласник і далі вважає, що його права було порушено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що сама собою претензія безпосередньо не породжує негативних наслідків для юридичної особи. Однак такі наслідки (у вигляді обмеження господарської діяльності) породжують рішення про заборону судна на вихід з порту, яке ґрунтується на претензії.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 420/4129/19.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2021 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Дата ухвалення рішення03.11.2021
Оприлюднено15.11.2021
Номер документу101035484
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/10719/20

Ухвала від 28.06.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Свида Л.І.

Ухвала від 26.01.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Свида Л.І.

Ухвала від 07.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 27.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 23.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мороз Л.Л.

Ухвала від 23.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мороз Л.Л.

Постанова від 15.12.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 12.11.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Постанова від 03.11.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Постанова від 03.11.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні