Ухвала

від 10.11.2021 по справі 203/540/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/540/19

Провадження № 1-кп/0203/172/2021

УХВАЛА

10 листопада 2021 року колегія суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ;

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

при секретарі ОСОБА_4 ;

за участю:

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції);

обвинуваченої ОСОБА_6 ;

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 ;

потерпілого ОСОБА_6 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018050000000330 від 11червня 2018року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

До суду від потерпілого ОСОБА_6 надійшло клопотання про накладення арешту на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 ; квартиру № 5 по алеї Героїв Небесної Сотні (вул. Інститутська), 27/6 у м. Києві; квартиру АДРЕСА_3 ; нежитлові приміщення № 73 загальною площею 242,1 кв.м, та АДРЕСА_4 ; будинок АДРЕСА_5 ; земельні ділянки по АДРЕСА_5 , площею 0,0906 га, кадастровий номер 1210100000:06:040:0015, та площею 0,0078 га, кадастровий номер 1210100000:06:040:0038; земельну ділянку по АДРЕСА_6 , площею 0,0444 га, кадастровий номер 1210100000:06:040:0034; земельні ділянки по АДРЕСА_7 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:06:038:016, та площею 0,0650 га, кадастровий номер 1210100000:06:038:0017; магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями, розташований по пр. О. Поля (пр. Кірова), 46А у м. Дніпрі; гараж № НОМЕР_2 по пр. О. Поля (пр. Кірова), 14 у м. Дніпрі; квартиру № 68 по пр. О. Поля (пр. Кірова), 10/12 у м. Дніпрі; квартиру № 47 по алеї Героїв Небесної Сотні (вул. Інститутська), 27/6 у м. Києві; корпоративні права Приватного підприємства «Восток-2» (ЄДРПОУ 20258290); все майно, належне Приватному підприємству «Восток-2» (ЄДРПОУ 20258290).

Клопотання обґрунтовано тим, що існують підстави вважати, що третіми особами вчиняються дії щодо можливого подальшого відчуження зазначеного майна. Крім того, оскільки вказане майно визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, тому з метою забезпечення збереження даних речових доказів, запобіганню можливості їх відчуження, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, враховуючи, що винесення арешту на вказане майно має суттєве значення як для кримінального провадження, так і для відновлення порушених прав потерпілого, ураховуючи, що існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до відчуження майна.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення поданого потерпілим клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Частиною 5 ст. 132 КПК України визначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Українивстановлено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

До поданого суду потерпілим клопотання не додано будь-яких доказів, які б підтверджували дані щодо вжиття третіми особами заходів, спрямованих на відчуження зазначеного у клопотанні майна.

Під час розгляду даного клопотання таких доказів суду не надано також і іншими учасниками судового провадження.

Не містять таких даних і матеріали судового провадження.

До клопотання долучено лише ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2020 року про забезпечення позову у цивільній справі, яка у відповідності до чинного законодавства належним чином не завірена. Крім того, вказана ухвала має ознаки знеособлення даних, що позбавляє суд можливості встановити обставини по справі, які мають відношення саме до вказаного кримінального провадження. Отже, зазначену ухвалу суд не може вважати належним доказом на підтвердження вимог, заявлених потерпілим у клопотанні про можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, зазначеного у ньому.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені клопотання потерпілого, оскільки не доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 174 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 42018050000000330, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3