Рішення

від 17.05.2021 по справі 757/8105/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8105/19-ц

Категорія 57

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Новака Р.В.

при секретарі - Талдоновій М.Є.,

справа № 757/8105/19-ц

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи , інформаційне агентство Главком , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

вимоги позивачів: захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи , інформаційне агентство Главком , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 через мережу Інтернет, а саме сторінку Інтернет-сайту Главком за електронною адресою сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_5 було поширено статтю наступного змісту: Зокрема, правозахисник з Броварів ОСОБА_1 не декларував цінні папери, автотранспорт чи ювілейні вироби Правозахисник з Броварів ОСОБА_1 , який подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на посаду президента на виборах 31 березня, судячи з декларації за 2017 рік, не володіє нерухомістю, автотранспортом чи цінними паперами. Зокрема, згідно з інформацією у Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_1 не володіє такими об`єктами нерухомості, як земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж тощо. Також ОСОБА_1 не декларував цінні папери, автотранспорт, ювілейні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, твори мистецтва, антикваріат чи грошові активи .

Вважає, що поширена інформація містить недостовірні відомості, які ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача. Крім того, поширена інформація носить стверджувальний характер, викладена у формі фактичних тверджень та є негативною, оскільки створює негативну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих та зазначеною інформацією порушено презумпцію невинуватості особи. Також зазначив, що при розрахунку моральної шкоди, ним було враховано масштабність розповсюдження зазначеної неправдивої інформації мережею Інтернет, що негативно вплинуло на його ділову репутацію, принизило та продовжує принижувати його честь та гідність.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Печерського районний суду м. Києва від 04.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії не вчинялись, оскільки відповідних клопотань заявлено не було.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, згідно наведених у позові обставин.

Представник відповідача ТОВ Українські медійні системи , інформаційного агентства Главком в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду не з`явились з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у їх відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. 3, 28).

Водночас, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За положеннями ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію , під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до ст. 28 ЦК України, фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по-батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії, суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Верховний Суд України у п. 18 вказаної вище Постанови Пленуму роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У позовній заяві, позивач акцентує увагу на тому, що своїми діями відповідачі розголосили інформацію, яка становить громадський інтерес, діючи не сумлінно та використовуючи не перевірену іншими джерелами фактичну базу. Така позиція, на думку позивача, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, порушує його особисті немайнові права, до яких Конституцією України передбачено обов`язок ставитись з повагою, обґрунтовується тим, що жодній нормальній цивілізованій людині неприємно чути (дізнаватись) про себе безпідставні звинувачення та інші протиправні вчинки з точки зору моралі та порядності.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

В ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Визначення поняття недостовірна інформація дано у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , якою вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто: містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Отже, предметом доказування у справах про захист честі, гідності та ділової репутації особи є доведення суду наявності в сукупності всіх зазначених обставин, а відповідно і складу правопорушення у діях відповідача, що дає підстави для задоволення позову.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення призводить як до відсутності самого правопорушення, так і до відмови в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 18 Постанови № 1, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Такими особами позивач вважає відповідачів.

Однак, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи : належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Крім того, чинне законодавство України не містить ані визначення поняття засобу масової інформації в мережі Інтернет, ані спеціального нормативно-правового акту, який би визначав їх статус, порядок створення, засади діяльності тощо. Тобто, на сьогоднішній день законодавством чітко не встановлено, чи є веб-сайти та інші інформативні джерела в мережі Інтернет засобами масової інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Частина 2 ст. 83 ЦПК України прямо передбачає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Водночас з тим в ч. 4 даної статті встановлено, що при неможливості своєчасно подати доказ з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд. У матеріалах справи відсутні будь-які письмові заяви від позивача щодо таких обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також і відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не було доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме, що: оспорювана інформація була розповсюджена у спосіб, який був зазначений у позовній заяві; оспорювана інформація порушує особисті немайнові права позивача; поширена інформація є недостовірною.

До того ж, надані позивачем роздруківки із сторінки в мережі інтернет, не є допустимими доказами, оскільки їх дійсність неможливо перевірити.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до суду з позовними вимогами, не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачі поширили щодо нього недостовірну інформацію, та, як наслідок, порушує його особисті немайнові права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь та гідність позивача.

Також суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача 2500000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факт порушення особистого немайнового права позивача відповідно до ст. 280 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , ст. 32 Конституції України, Законом України Про інформацію , ст.ст. 275, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальність Українські медійні системи , інформаційного агентства Главком , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

відповідач: товариство з обмеженою відповідальність Українські медійні системи (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 36677393)

відповідач: інформаційне агентство Главком (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 8/20, код ЄДРПОУ 04713033)

відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , інформація про ідентифікаційний номер відсутня)

відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , інформація про ідентифікаційний номер відсутня)

Суддя Р.В. Новак