Постанова

від 04.11.2021 по справі 909/1122/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2021 р. Справа №909/1122/18

М.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.

суддів: БОНК Т.

ЯКІМЕЦЬ Г.

За участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

За участю представників учасників у справі :

від апелянта: Клебан М.А. (самопредставництво) - в режимі відеоконференції;

арбітражний керуючий Сидорак О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано- Франківській області, м.Івано-Франківськ б/н б/д (вх.ЗАГС №01-05/2763/21 від 13.08.2021)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2021 (повний текст - 20.07.2021, суддя Шкіндер П.А.)

у справі № 909/1122/18

за заявою Головного управління ДПС в Івано- Франківській області, м. Івано-Франківськ

до Приватного підприємтсва «Міськдорбуд» , м.Івано-Франківськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Суть спору та фактичні обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2019 відкрито провадження у справі № 909/1122/18 про банкрутство ПП "Міськдорбуд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сидорака Олексія Олексійовича.

Постановою суду від 17.09.2019 у справі № 909/1122/18 припинено процедуру розпорядження майном боржника, ПП "Міськдорбуд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Сидорака О.О.

20.09.2019 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення №62608 про визнання ПП "Міськдорбуд" банкрутом.

Суд першої інстанції неодноразово продовжував строк ліквідаційної процедури ПП "Міськдорбуд" та строк повноважень ліквідатора Сидорака О.О.

Ухвалою суду від 13.04.2021 суд постановив продовжити строк ліквідаційної процедури ПП "Міськдорбуд" та строк повноважень ліквідатора Сидорака О.О. на 3 місяця до 13.07.2021, зобов`язано ліквідатора по завершенні строку ліквідаційної процедури подати суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута.

15.07.2021на адресу суду від ліквідатора надійшов звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою суду від 15.07.2021 суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника; закрив провадження у справі про банкрутство ПП "Міськдорбуд".

Разом з ліквідаційним звітом, арбітражним керуючим подано звіт про грошову винагороду арбітражному керуючому Сидораку О.О. за проведення ліквідаційної процедури ПП "Міськдорбуд" та звіт про витрати грошових коштів арбітражного керуючого на проведення ліквідаційної процедури за період з 17.09.2019 по 15.07.2021.

У поданому звіті просив затвердити грошову винагороду на загальну суму 327 636, 00 грн та витрати грошових коштів арбітражного керуючого на проведення ліквідаційної процедури у розмірі 6 750, 67 грн. Вказані кошти просив стягнути з ініціюючого кредитора - ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2021 частково задоволено клопотання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сидорака О.О. про затвердження звіту про нарахування винагороди та понесених витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора; стягнуто з ГУ ДПС в Івано-Франківській області на користь арбітражного керуючого Сидорака О.О. - 327 636,00 грн основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПП "Міськдорбуд" (за період з 17.09.2019 по 15.07.2021); в частині затвердження та стягнення понесених витрат за результатами процедури ліквідації боржника на суму 6 750,67 грн - відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивована тим, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. При затвердженні розміру грошової винагороди арбітражному керуючому, суд не обмежений наявністю чи відсутністю погодження такої суми комітетом кредиторів. Суд першої інстанції вказав, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство дії або бездіяльність арбітражного керуючого Сидорака О.О. жодного разу кредитором не оскаржувалися, а тому вказані послуги підлягають оплаті у повному розмірі. При цьому, оскільки фонд авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався, а у боржника відсутні кошти та/або майно, яке підлягає продажу, то вказані кошти підлягають стягненню з єдиного кредитора у справі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

В частині відмови у стягненні 6 750,67 грн, суд зазначив, що вказані витрати не підтвердженні належними та допустимими доказами їх понесення.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 15.07.2021 в частині стягнення з апелянта 327 636,00 грн основної винагороди на користь арбітражного керуючого Сидорака О.О. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що комітетом кредиторів було затверджено звіт ліквідатора про виплату основної грошової винагороди частково на суму 171 960 грн, оскільки ліквідатор протягом березня-червня, жовтня-грудня 2020 року та лютого, квітня, травня 2021 року не вчиняв жодних дій у ліквідаційній процедурі, а тому надання послуг арбітражного керуючого за вказані місяці не підлягає оплаті. З огляду на зазначене, звіт ліквідатора про виплату грошової винагороди підлягає затвердженню у сумі 171 960 грн.

Арбітражним керуючим Сидораком О.О. подано відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Покликається на безпідставність доводів апеляційної скарги та зазначає, що доводи апелянта про не здійснення ліквідатором жодних дій протягом вказаних місяців спростовуються долученими до матеріалів справи документами. Послуги арбітражного керуючого здійснюються виключно на платній основі, а зменшення її розміру чи невиплата чинним законодавством не передбачена, а також суперечитиме ст. 43 Конституції України та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ). Жодних скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора протягом провадження у справі про банкрутство кредитором не подавалися.

Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі заявлено не було.

04.11.2021 в судове засідання з`явився ліквідатор Сидорак О.О. та в судовому засідання взяв участь представник апелянта в режимі відеоконференції, які навели свої доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції лише в частині затвердження звіту ліквідатора про виплату грошової винагороди, суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання судом першої інстанції норм процесуального та правильне застосування норм матеріального права лише у цій частині.

Судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційним господарським судом, що арбітражний керуючий Сидорак О.О. виконував повноваження ліквідатора боржника у період із 17.09.2019 по 15.07.2021.

Так, Конституцією України (ч. 4, 7 ст. 43) визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

З огляду на зазначене, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18).

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що комітетом кредиторів (протокол № 9 від 14.07.2021) за підсумками ліквідаційної процедури схвалено звіт ліквідатора та дії ліквідатора по забезпеченню проведення ліквідаційної процедури ПП "Міськдорбуд".

За підсумками цього засідання комітетом кредиторів прийнято рішення, зокрема, про схвалення звіту ліквідатора про грошову винагороду арбітражного керуючого Сидорака О.О. на проведення ліквідаційної процедури ПП "Міськдорбуд" за період з 17.09.2019 по 15.07.2021 у розмірі 171 960 грн.

Таким чином, грошову винагороду арбітражного керуючого у повному розмірі комітетом кредиторів схвалено не було.

Враховуючи зацікавленість у прийнятті такого рішення та те, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області є єдиним кредитором у справі та членом комітету кредиторів, наявність або відсутність погодження комітетом кредиторів звіту про виплату грошової винагороди ліквідатору не є визначальним для суду, оскільки суд керується виключно чинним законодавством України та у визначених законодавством межах.

Так, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, що стосуються невиплати частини грошової винагороди, у зв`язку із, на думку апелянта, невиконанням ліквідатором покладених на нього повноважень протягом визначених місяців з огляду на таке.

Статтею 25 КУзПБ передбачено відповідальність арбітражного керуючого за неналежне виконання покладених на нього обов`язків. Так, шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.

Отже, законодавство з процедур банкрутства передбачає відповідальність арбітражного керуючого за завдану шкоду, спричинену діями або бездіяльністю, в той час як право на оплату праці гарантується.

Окрім цього, при здійсненні провадження у справі про банкрутство передбачено право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого при здійсненні ліквідаційної процедури шляхом подання скарг на дії ліквідатора. Однак, з матеріалів справи вбачається, що скарги чи заперечення щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Сидорака О.О. не надходили, інші обставини, які б свідчили про неналежне виконання керуючим реструктуризацією своїх повноважень, відсутні. З огляду на це, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Сидорак О.О. належно виконував повноваження, визначені КУзПБ, враховуючи відсутність протилежного, а тому має право на оплату послуг, наданих в межах цієї справи.

Судова колегія зазначає, що чинним законодавством не передбачено алгоритму зменшення чи невиплати грошової винагороди в залежності від повноти вчинення арбітражним керуючим дій при виконанні ним повноважень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова ж від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10 серпня 1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05 жовтня 2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 5011-15/2551-2012).

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому Сидораку О.О. за виконання повноважень ліквідатора за період із 17.09.2019 по 15.07.2021 на суму 327 636,00 грн.

КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого ліквідатора не створювався.

Оскільки у боржника відсутні грошові кошти та майно, яке б підлягало продажу, грошова винагорода в сумі 327 636, 00 грн гривні залишається невиплаченою.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15).

З огляду на викладене, оскільки у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку із чим неможливе здійснення оплати послуг ліквідатора за рахунок майна боржника, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) Сидорака О.О. за рахунок єдиного кредитора у справі - ініціюючого кредитора ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Враховуючи викладене вище, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України).

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2021 у справі №909/1122/18 - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови підписано 15.11.2021.

Головуючий суддя О МАТУЩАК

Судді: Т. БОНК

Г. ЯКІМЕЦЬ