Рішення

від 15.11.2021 по справі 907/644/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/644/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспоживспілки , м. Ужгород

про стягнення 252 438,04 грн,

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

представники сторін не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспоживспілки заборгованість по орендній платі за землю, яка виникла внаслідок невиконання останнім своїх зобов`язань за Договором оренди землі №2042 від 27.02.2020.

Позов заявлено з посиланням на статті 11, 509, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,174,175,193,230,231 Господарського кодексу України, ст.206 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 15, 21 Закону України Про оренду землі .

Ухвалою суду від 13.08.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 3571,27 грн сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору оренди землі №2042 від 27.02.2020, не сплачував орендну плату в період з лютого 2020 року по липень 2021 року, внаслідок чого станом на серпень 2021 року за ним рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 252 438,04 грн. Позивач стверджує, що на орендованій земельній ділянці у власності у Відповідача є нерухомість, що свідчить про те, що він використовує дану земельну ділянку для своєї підприємницької діяльності, що в свою чергу встановлює обов`язок відповідача сплачувати орендну плату за земельну ділянку, оскільки вона перебуває в нього в користуванні.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

27.02.2020 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (Орендодавцем, позивачем у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспоживспілки (Орендарем, відповідачем у справі) був укладений договір оренди землі № 2042, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 2110100000:65:001:0081, площею 0,8324 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного та дорожнього господарства по вул. Юрія Гагаріна, 36 Б , в м. Ужгород.

Відповідно до акту приймання-передачі департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а ТзОВ "ВАТО ОСС" прийняло в оренду земельну ділянку площею 0,8324 га за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна в 36 Б .

Договір укладено до 13.02.2025 (пункт 8 договору).

Державну реєстрацію договору здійснено у виконавчому комітеті Ужгородської міської ради 14.07.2020, про що зазначено в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За умовами договору, виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 5 741 728,72 грн, сторони узгодили щомісячну вартість орендної плати в розмірі 14354,32 грн.

Відповідно пункту 10 договору оренди земельної ділянки, орендна плата за землю вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі щорічно, що складає 172 251,86 грн на рік.

Згідно з пунктом 11 зазначеної угоди, орендна плата вноситься Орендарем, щомісячно протягом 30 календарних днів, за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 14 354,32 грн на рахунок орендодавця.

Згідно п. 30 розділу Інші права та обов`язки сторін Договору, Орендар земельної ділянки зобов`язаний: своєчасно сплачувати орендну плату; виконувати інші обов`язки передбачені ст. 96 ЗК України.

Пунктом 40 договору сторони дійшли згоди, що дія договору від 27.02.2020 розповсюджується на період від 13.02.2020 р. до завершення строку його дії, визначеного п. 1.25. рішенням Ужгородської міської ради №1903 від 13.02.2020.

Так, орендар зобов`язався сплатити плату за фактичне використання землі у період з 13.02.2020 до моменту державної реєстрації права оренди землі.

Оскільки за Договором оренди землі ТзОВ ВАТО ОСС прийняло в строкове платне користування зазначену вище земельну ділянку, то відповідно до договору Відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі вносити готівкою або без готівкою на рахунок місцевого бюджету орендну плату.

ТзОВ "ВАТО ОСС" є власником нерухомого майна (КПП літ. А, частина адмінбудинку літ. Ж, склад літ. К, склад літ. Л, котельня літ. М, гараж літ. Н, та гараж лію О), що знаходиться на орендованій земельній ділянці.

Наявність власності Відповідача, свідчить про те, що він використовує дану земельну ділянку для своєї підприємницької діяльності, що в свою чергу встановлює обов`язок Відповідача сплачувати орендну плату за земельну ділянку, оскільки вона перебуває в користуванні ТзОВ "ВАТО ОСС".

Однак, орендар в строки, в порядку та на умовах, що передбачені договором оренди землі не виконував своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати згідно розділу Орендна плата даного договору, в результаті чого виникла значна заборгованість в сумі 252438,04 грн.

За положенням п. 30 Договору, орендар взяв на себе зобов`язання своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.

Як стверджує позивач, орендар взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого його борг за долученим до позовної заяви розрахунком на день звернення до суду склав суму 252 438,04 грн за період лютий 2020 року по липень 2021.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що відносини між сторонами у спорі врегулювано договором оренди землі № 2042, предметом якого є передача орендодавцем у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,8324 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного та дорожнього господарства по вул. Юрія Гагаріна, 36 Б , в м. Ужгород.

Як вбачається з матеріалів справи 29.04.2021 з метою вирішення справи у позасудовому порядку, позивач направив відповідачу претензію №32.01-13/73 з вимогою погашення заборгованості по орендній платі, що виникла внаслідок порушення умов договору. Однак, відповідач жодним чином не відреагував на вимогу позивача.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За положенням пункту в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 252 438,04 грн.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 3 571,27 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспоживспілки (код ЄДРПОУ 40413075, м. Ужгород вул. Гагаріна, буд. 36, корп. Б) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3) суму 252 438,04 грн (двісті п`ятдесят дві тисячі чотириста тридцять вісім гривень 04 коп.) заборгованості по сплаті орендної плати, а також суму 3 571,27 грн (три тисячі п`ятсот сімдесят одна гривня 27 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua .

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук