Рішення

від 15.11.2021 по справі 120/6226/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 листопада 2021 р. Справа № 120/6226/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Земля Подільська" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Земля Подільська" до Державної фіскальної служби України, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

- визнати протиправними дії ДФС України щодо не реєстрації в ЄРПН, поданої ПП "Земля Подільська" податкової накладної №3 від 27.10.2020;

- скасувати рішення комісії ДФС від 15.12.2020 №68477/32861116/2;

- зобов`язати ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкову накладну №3 від 27.10.2020 у ЄРПН.

Ухвалою суду від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення недоліків шляхом уточнення складу відповідачів за даним адміністративним позовом.

15.07.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву. Відповідно до уточненої заяви відповідачем визначено - Державну податкову службу України, втім позовні вимоги адресовані ДФС України.

Ухвалою суду від 21.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення недоліків у спосіб: уточнення прохальної частини заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до визначеного відповідача; надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду 03.08.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення про доплату судового збору та уточнена позовна заява. В уточненій позовній заяві позивачем визначено двох відповідачів: Головне управління ДПС у Вінницькій області та ДПС України.

Також, згідно із прохальної частини уточненої заяви остаточними вимогами позивача є:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Вінницькій області №68477/32861116/2 від 15.12.2020 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 27.10.2020;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №3 від 27.10.2020 в ЄРПН датою її фактичного отримання.

Ухвалою суду від 09.08.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

27.08.2021 на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропущення строків звернення до суду.

28.08.2021 на адресу суду від представника відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі зазначають, що спірним є рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 15.12.2020 за №68477/32861116/2, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.12.2020 за №2186449/32861116 залишено без змін.

Зазначено, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року по справі №640/16169/20 колегія суддів звертає увагу, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Запроваджені Порядком розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право. При цьому, за механізмом їх реалізації вони не є тотожними.

На думку відповідачів, рішення, прийняте за результатами досудового врегулювання, не порушує права та інтереси позивача, а тому підстави для його скасування відсутні.

Одночасно із відзивом представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано клопотання про заміну відповідача правонаступником.

01.09.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку.

Розглянувши клопотання позивача, суд зважає на таке.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач оскаржує рішення від 15.12.2020 за №68477/32861116/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.12.2020 за №2186449/32861116 - без змін.

При цьому, до суду адміністративний позов надійшов 15.06.2021.

Наведене свідчить про те, що строк звернення до суду не пропущено, адже позовна заява подана до суду протягом шестимісячного строку з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення позовної заяви.

Отже, клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку задоволенню не підлягає, адже такий строк не пропущено.

Також, 01.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній відхиляє наведені відповідачами заперечення.

06.10.2021 на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява про відкликання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Тому, клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду не розглядається судом.

Ухвалою суду від 12.11.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну відповідача правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, як відокремленим підрозділом ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Земля Подільська" (код ЄДРПОУ-32861116) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 09.03.2004.

Основними видами економічної діяльності є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

27.10.2020 позивачем було складено податкову накладну № 3 та надіслано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Згідно результатів обробки квитанцією від 12.11.2020 позивача повідомлено, що податку накладну № 3 від 27.10.2020, прийнято але реєстрація зупинена.

Позивачем, на виконання вимоги, яка вказана в квитанції від 12.11.2020 надано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с. 10).

Однак, 01.12.2020 рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2186449/32861116 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 27.10.2020 (а.с. 11).

Не погоджуючись із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 №2186449/32861116 позивачем було подано скаргу до ДПС України (а.с. 12).

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 15.12.2020 за №68477/32861116/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.12.2020 за №2186449/32861116 - без змін (а.с. 13).

Позивач вважає рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2020 за №68477/32861116/2 протиправним, а тому з метою його скасування та зобов`язання зареєструвати накладну № 3 від 27.10.2020, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Так предметом оскарження є рішення від 15.12.2020 за №68477/32861116/2, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.12.2020 за №2186449/32861116.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Порядок та строки оскарження в адміністративному порядку рішень податкового органу регламентовано ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до приписів п. п. 56.1, 56.2 та 56.10 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, за результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

- залишає скаргу без розгляду.

Згідно п. 18 вказаного Порядку, рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податковим законодавством передбачено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результат розгляду скарги.

Проте суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Згідно п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Суд зазначає, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення Державної податкової служби України від 15.12.2020 за №68477/32861116/2, яким відмовлено в задоволенні скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.12.2020 за №2186449/32861116, саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.08.2021 по справі 120/260/21-а та Верховний Суд у постановах від 11.06.2019 по справі № 826/24656/15, від 18.06.2019 по справі № 826/7961/16, від 24.06.2019 по справі № 826/11001/15, від 06.02.2020 по справі № 810/101/16.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 15.12.2020 за №68477/32861116/2, оскільки останнє не створює жодних правових наслідків для позивача, на відміну від рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.12.2020 за №2186449/32861116, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 27.10.2020.

Висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 27.04.2020 (справа № 360/1050/19).

Згідно ч. 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Судом встановлено, що рішення комісії регіонального рівня від 01.12.2020 за №2186449/32861116, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 3 від 27.10.2020, в межах позовних вимог не є предметом оскарження та є чинним, а тому позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 27.10.2020 є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів суд дійшов висновку про те, що в спірних правовідносинах позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскаржив рішення яке безпосередньо не порушує його права. Тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Земля Подільська" - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Приватне підприємство "Земля Подільська" (Мурафське шосе, буд. 75, с. Гибалівка, Шаргородський район, Вінницька область, 23507, код ЄДРПОУ - 32861116); Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393); Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ - 44069150).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна