Рішення

від 04.11.2021 по справі 120/7446/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 листопада 2021 р. Справа № 120/7446/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Сокілець" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Сокілець" (далі - СОК "Сокілець", відповідач).

За змістом позовних вимог позивач просить суд: стягнути з рахунків у банках, що обслуговують СОК "Сокілець" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 13 521 899,51 грн.; постановити судове рішення, яким накласти арешт на кошти та інші цінності СОК "Сокілець", що відкриті в установах банків на суму податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі - 9 799 158,94 грн., з яких 6 508 229,66 грн. - основний платіж, 1 623 431,75 гри. - штрафні санкції, 1 667 479,53 грн. - пеня.; з податку на прибуток - 3 722 230,57 грн., з яких 2 640 709,12 грн. - основний платіж, 654 294,50 гри.- штрафні санкції, 427 226,95 грн. - пеня; з податку на доходи фізичних осіб - 510,00 грн., з яких 0,00 грн. - основний платіж, 510,00 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня. Окрім того, ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що ним здійснено ряд заходів з метою встановлення наявності майна СОК "Сокілець", за результатами яких було встановлено його відсутність, тому з метою стягнення податкового боргу позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.08.2021.

04.08.2021 позивачем подано заяву про відкладення розгляду справи, у якій представник ГУ ДПС у Вінницькій області просить відкласти розгляд справи у зв`язку з першою неявкою відповідача.

Ухвалою від 04.08.2021 задоволено вищезазначену заяву позивача та відкладено підготовче судове засідання на 06.09.2021.

03.09.2021 до суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи без участі представника позивача. У свою чергу, представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи, з метою залучення до участі у справі адвоката.

Ухвалою суду від 06.09.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 23.09.2021.

22.09.2021 на електронну адресу суду надійшла заяву представника СОК Сокілець про відкладення розгляду справи. У свою чергу, представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі останнього.

Ухвалою від 23.09.2021 відкладено підготовче судове засідання на 18.10.2021.

18.10.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у якому представник, серед іншого, просив перейти до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 18.10.2021 вирішено задовольнити вищезазначене клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області та закрити підготовче провадження, справу призначити до судового розгляду по суті на 04.11.2021.

Правом на подачу відзиву сторона відповідача не скористалась.

04.11.2021 сторони у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими дату, час та місце розгляду справи. У свою чергу, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Крім того, за змістом ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та беручи до уваги достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що СОК Сокілець , як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстроване 22.01.2008, перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно з розрахунком суми позову по підприємству СОК Сокілець станом на 01.07.2021 за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 9 799 158,94 грн., з яких 6 508 229,66 грн. - основний платіж, 1 623 431,75 гри. - штрафні санкції, 1 667 479,53 грн. - пеня.; з податку на прибуток - 3 722 230,57 грн., з яких 2 640 709,12 грн. - основний платіж, 654 294,50 грн. - штрафні санкції, 427 226,95 грн. - пеня; з податку на доходи фізичних осіб - 510,00 грн., з яких 0,00 грн. - основний платіж, 510,00 грн.- штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня.

Окрім того, наявність зазначеної заборгованості підтверджується інтегрованою карткою платника податків, однак самостійно СОК Сокілець податковий борг не погашено.

Відтак, з метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відтак, податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 9 799 158,94 грн. виник 31.08.2020 на підставі:

- податкових повідомлень-рішень №0002990501 від 27.03.2020, №0046540411 від 27.10.2020, №0046530411 від 27.10.2020;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.08.2020.

Податковий борг з податку на прибуток в загальній сумі 3 722 230,57 грн. виник 20.05.2020 на підставі:

- податкових повідомлень-рішень № 0002980501 від 27.03.2020, №0027530411 від 08.12.2020;

- податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 12.05.2020 та від 10.08.2020.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. виник 27.04.2021 на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0009963306 від 27.03.2020.

Окрім того, суд враховує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №120/3875/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, у задоволенні позову СОК Сокілець до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено. Так, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень рішень від 27.03.2020 № 0002990501, яким збільшено суму грошового зобов`язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість на 8 160 613 грн., з них 6 493 320 грн. - сума грошового зобов`язання та 1 623 323 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0002980501, яким збільшено суму грошового зобов`язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток на 3 270 970 грн., з них 2 616 776 грн. - сума грошового зобов`язання та 654 194 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0003000501, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 35913 грн.; № 0009963306, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 510 грн.

СОК Сокілець податковий борг за вищезазначеними податковими-повідомленнями рішеннями не погашено, відтак, податкова заборгованості відповідача продовжувала зростати.

Окрім того, до складу суми податкового боргу належать самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язання, відповідно до поданої податкової декларації від 19.08.2020 з податку на додану вартість та податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 12.05.2020 та від 10.08.2020.

Так, приписами пункту 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Однак, СОК Сокілець не сплатив визначену суму грошового зобов`язання відповідно до поданих податкових декларацій, в результаті чого виник податковий борг.

Згідно зі статтею 129 ПК України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до приписів пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з вимогами пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про необхідність стягнути з рахунків у банку, що обслуговують СОК Сокілець кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 13 521 899,51 грн.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Дані види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, суд вважає, що такі норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим.

Вказана норма та пункт 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, в специфічній ситуації, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Визначений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України механізм реалізовується постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22, якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Як вбачається із матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Відповідно до довідки №253632236 від 21.04.2021 про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта СОК Сокілець - майно відсутнє.

Згідно з відомостями листа Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 15.02.2021 №6114/5 за СОК Сокілець в реєстрі машин (сільськогосподарська техніка) ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області транспортні засоби не зареєстровані.

Крім того, відсутність зареєстрованих транспортних засобів за відповідачем підтверджується листом Територіального сервісного центру МВС №0541 від 28.04.2021 №31/2-943.

Отже, у відповідача відсутнє будь-яке майно, на яке можна було б звернути стягнення у погашення податкового боргу.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу в сумі 13 521 899,51 грн., а позивачем було дотримано усіх вимог чинного законодавства України для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності СОК Сокілець у відкритих рахунках у банках, в межах суми податкового боргу.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди" застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Вінницькій області дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати судом не встановлено, то останні з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Сокілець" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 13 521 899,51 грн. (тринадцять мільйонів п`ятсот двадцять одна тисяча вісімсот дев`яності дев`ять гривень п`ятдесят одна копійка)

Накласти арешт на кошти та інші цінності, які перебувають на рахунках сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Сокілець", відкритих в банківських установах, на суму податкового боргу 13 521 899,51 грн. (тринадцять мільйонів п`ятсот двадцять одна тисяча вісімсот дев`яності дев`ять гривень п`ятдесят одна копійка).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Відповідач: сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Сокілець" (вул. Гагаріна, 33 Б, с. Гавришівка, Вінницький район, Вінницька область, 23202; код ЄДРПОУ 35558603).

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна