Рішення

від 12.11.2021 по справі 388/926/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/926/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2021 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідача та просить визначити йому додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що в березні 2021 року дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 з якою раніше позивач був знайомий. ОСОБА_3 раніше виявляла бажання скласти на користь позивача заповіт щодо належної їй земельної ділянки.

Про смерть ОСОБА_3 та про заповіт на його користь позивач дізнався від третіх осіб у 2021 році.

Нотаріусом позивачу було відмовлено в наданні інформації про заведену спадкову справу, оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини.

ОСОБА_2 нотаріусом було надано дублікат заповіту спадкодавця.

На думку позивача ці обставини свідчать про те, що йому не було відомо про факт існування заповіту та про смерть спадкодавця. ОСОБА_3 не є членом його родини, вони не підтримували відносини, у країні були запровадженні карантинні заходи.

Позивач також стверджує, що йому невідомо про інших спадкоємців спадкодавця, чи є чинним заповіт, а тому просить витребувати матеріали спадкової справи, а після ознайомлення з її змістом він подасть уточнену позовну заяву.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Долинської міської ради в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву в якій позов визнає у разі, якщо суд знайде правові підстави для його задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 у судове засідання для розгляду справи по суті не з`явився, письмових пояснень щодо позову не надіслав, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав. Будучи присутнім під час підготовчого судового засідання висловлював заперечення проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких з таких підстав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 1 ст. 76 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216-1218 ЦК України).

Згідно з чч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ст. 1222 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

За ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7).

21 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком С.О. посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 , зареєстрований у реєстрі за № 911, за яким вона на випадок своєї смерті належну їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 004312, виданого Березівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області 12 лютого 2002 року на підставі рішення сесії Березівської сільської ради від 13 березня 2001 року № 77, земельну ділянку (пай), що розташована на території Березівської сільської ради під № 422, кадастровий номер: 3521987600:02:000:0422, загальною площею 6,41 га, заповіла ОСОБА_1 , 1976 року народження (а. с. 8).

Постановою приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величка С.О. від 15 березня 2021 року № 22/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а. с. 6).

За матеріалами спадкової справи № 78/2020, розпочатої 25 листопада 2020 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком С.О. слідує, що 25 листопада 2020 року після смерті ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини її сином ОСОБА_2 (а. с. 31).

Згідно з довідкою Молодіжненської селищної ради Долинського району Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року № 119, що міститься в матеріалах спадкової справи, відомо, що спадкодавець ОСОБА_3 на момент смерті проживала та була зареєстрована одиноко за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 33).

25 листопада 2020 року спадкоємець ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 подав заяву про відмову від спадщини (а. с. 33).

8 квітня 2021 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Величком С.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 383, за яким спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син - ОСОБА_2 . Спадщина складається із земельної ділянки площею 1,9871 га, кадастровий номер: 3521984900:02:000:2196, що розташована на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 30 січня 2020 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко І.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 44 (а. с. 48).

За змістом п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, відповідачами у такій справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У цій справі ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Долинської міської ради, тобто до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_2 до якого позивачем позовні вимоги не пред`являлись, а він був залучений до справи за ініціативою суду та брав участь у ній як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки позивачем у цій справі пред`явлено вимоги до неналежного відповідача, відповідно це є самостійною підставою для відмови у позову.

До такого по суті висновку неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року (справа № 523/9076/16-ц), від 19 травня 2020 року (справа № 916/1608/18).

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість та відмову в задоволенні цього позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Долинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський