Ухвала

від 02.11.2021 по справі 757/2091/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 757/2091/20 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4578/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року задоволено клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке зареєстровано за ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 ) з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, заборонивши відчужувати наступне нерухоме майно:

- квартиру, загальною площею 88 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1729233118244);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:033:0074, загальною площею 0,0708 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576883832210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085500:07:001:0036, загальною площею 0,15 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с/рада Микулицька (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012986332210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:012:0036, загальною площею 0,1319 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вулиця Щастя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012799432210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:026:0078, загальною площею 0,5994 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032698021224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:012:0054, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033685721224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:012:0055, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032671921224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122484401:01:011:0023, загальною площею 0,1 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032659021224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:026:0081, загальною площею 0,6 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032634421224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:001:0031, загальною площею 0,25 га, розташованій у с. Микуличі, Бородянського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2031767932210).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та ухвалити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 ) з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, заборонивши відчужувати нерухоме майно:

- квартиру, загальною площею 88 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1729233118244);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:033:0074, загальною площею 0,0708 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576883832210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085500:07:001:0036, загальною площею 0,15 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с/рада Микулицька (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012986332210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:012:0036, загальною площею 0,1319 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вулиця Щастя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012799432210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:026:0078, загальною площею 0,5994 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032698021224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:012:0054, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033685721224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:012:0055, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032671921224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122484401:01:011:0023, загальною площею 0,1 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032659021224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:026:0081, загальною площею 0,6 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032634421224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:001:0031, загальною площею 0,25 га, розташованій у с. Микуличі, Бородянського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2031767932210).

В разі задоволення апеляційної скарги та ухвалення нової ухвали, апелянт просить направити її до Офісу Генерального прокурора та Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, для відома і виконання.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судовий розгляд клопотання прокурора про арешт майна був неповним та формальним, висновки слідчого судді викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, що згідно до положень ст. 409 КПК України,є підставами для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, оскільки такі порушення призвели до ухвалення необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_6 немає жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого був накладений арешт на її майно. Прокурором не обґрунтовано, а слідчим суддею не досліджено мету та потребу в арешті нерухомого майна, чим порушено вимоги КПК України, права та законні інтереси власника майна.

Також апелянт зазначає, що в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах відсутні конкретні аргументи стосовно того, що квартира та земельні ділянки є майном підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адже як зазначалось, вказане нерухоме майно належать ОСОБА_6 , яка не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, а також вона не несе жодної цивільної відповідальності за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) будь-кого з підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Також апелянт звертає увагу на те, що переважна більшість нерухомого майна ОСОБА_6 була набута у власність на підставі договору про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020 року. Крім того рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.04.2020 року у справі № 367/1522/20 було розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . А отже арештоване нерухоме майно належить виключного ОСОБА_6 , а тому застосування такого заходу забезпечення відносно третьої особи суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Враховуючи зазначене апелянт вважає, що накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 62019000000001202 від 02.08.2019 року, є необґрунтованим, що порушує принцип пропорційності, «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, що передбачені ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, та становить особистий і надмірний тягар для особи.

Необґрунтований арешт майна ОСОБА_6 створює суттєві перешкоди для реалізації нею свого, гарантованого Конституцією України та міжнародно-правовими актами, непорушного права власності.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що інформація про арешт майна стала відома лише 12.07.2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 757/2091/21-к у Печерському районному суді м. Києва.

В судове засідання прокурор, власник майна та її представник не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року було постановлено без виклику власника майна та його представника, про її існування стало їм відомо 12.07.2021 року, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин, з урахуванням також того, що даних, які підтверджували отримання власником майна та її представником копії оскаржуваного рішення зазначеної дати матеріали судового провадження не містять.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000001202 від 02.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 366 КК України.

У невстановлений в ході досудового розслідування час у директора ДП «Олевське лісове господарство» ОСОБА_9 , не дивлячись на законодавчо закріплений порядок спеціального лісокористування та покладення забезпечення охорони і захисту лісів на постійних лісокористувачів, виник злочинний умисел на проведення незаконних порубок дерев на території Покровського лісництва при проведенні рубок формування і оздоровлення лісів та подальшу реалізацію незаконно зрублених державних лісових ресурсів поза обліком.

Протягом 2019 року, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що через чіткі межі функціональних обов`язків й закріплений порядок діяльності державного лісогосподарського підприємства під час здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не зможе, розуміючи, що для виконання свого злочинного плану необхідно знайти інших співучасників (виконавців, співвиконавців, пособників) у вчиненні злочинів, створив та очолив організовану злочинну групу, до складу якої у різний період часу увійшли: т.в.о. головного лісничого ОСОБА_10 , інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_11 , провідний інженер-лісопатолог ДСЛП «Вінницялісозахист» ОСОБА_12 , в.о. лісничого Покровського лісництва ОСОБА_13 , старший майстер лісу (т.в.о. лісничого) Покровського лісництва ОСОБА_14 , помічник лісничого Покровського лісництва ОСОБА_15 , старші майстри лісу Покровського лісництва ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , майстри лісу Покровського лісництва ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також фізичні особи-підприємці ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Залучення вказаних осіб на певних етапах скоєння злочинів згідно єдиного плану організованої злочинної групи було спрямовано на досягнення злочинної мети з проведення незаконних порубок дерев на території Покровського лісництва при проведенні рубок формування і оздоровлення лісів та подальшу реалізацію незаконно зрублених державних лісових ресурсів поза обліком.

Згідно розробленого директором ДП «Олевське лісове господарство» ОСОБА_9 плану злочинних дій працівниками Покровського лісництва складались повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, форма якого затверджена у додатку 2 до Санітарних правил, на лісових ділянках де планувалось проведення незаконних рубок, з неналежним зазначенням обсягу ушкодженої деревини (у т.ч. сухостійної). Зазначене повідомлення підписувалось інженером з охорони і захисту лісу з висновком щодо необхідності здійснення лісозахисних чи інших заходів з поліпшення санітарного стану лісів за результатами огляду санітарного стану лісової ділянки, з зазначенням виду заходу (вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки, ліквідація захаращеності).

При прийняті рішення з проведення незаконного вирубування деревини при здійсненні суцільних санітарних рубок за результатами обстежень на пробних площах працівниками Покровського лісництва складалась картка пробних площ обстеження санітарного стану насаджень, форма якої затверджена у додатку 5 до Санітарних правил, до якої внесено недостовірні відомості щодо обсягу деревину, що підлягає вирубуванню і робився висновок про потребу лісогосподарських заходів.

Надалі, працівник Покровського лісництва при відведенні, матеріальної оцінки, таксації лісосік, їх відмежуванні, необхідно було скласти завідомо неправдиві офіційні документи, до яких вносились недостовірні відомості щодо кількісно-якісних характеристик деревини (занижується наявний об`єм деревини на лісосіках, кількість дерев які відводяться в рубку).

У подальшому, з метою проведення лісопатологічного обстеження ділянок на предмет їх санітарного стану у складі комісії з доцільності призначення суцільної санітарної рубки і складання завідомо неправдивих актів обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки разом з Зведеними відомостями насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки і Зведеними відомостями пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки, форма яких затверджена у додатку 6, 7 до Санітарних правил, і в які вносились недостовірні відомості в сторону зменшення реального запасу деревини на лісовій ділянці, викликались відповідні посадові особи державної лісової охорони спеціалізованого лісозахисного підприємства, які також проводили лісопатологічні обстеження спільно з працівниками ДП «Олевське лісове господарство».

Маючи умисел на проведення незаконних рубок, але розуміючи встановлений п. 5 Санітарних правил порядок погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів, директором ДП «Олевське лісове господарство» скеровувались відповідні документи, у т.ч. до яких внесено недостовірні відомості, до спеціалізованого лісозахисного підприємства (ДСЛП «Вінницялісозахист»), а також відповідному територіальному органу Держлісагентства (Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства), працівники якого не були обізнані про злочинний план організованої групи.

Також, маючи умисел на рубання деревини поза обліком, фактично перевищуючи дозволені обсяги під час проведення суцільних санітарних рубок, але усвідомлюючи вимоги п. 31, п. 32 Санітарних правил щодо подання пропозицій щодо такого заходу виключно відповідним територіальним органом Держлісагентства, директором ДП «Олевське лісове господарство» до Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, працівники якого не обізнані про злочинний план організованої групи, скеровувались відповідні документи, у т.ч. до яких внесено недостовірні відомості.

Переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів, які через оборудки організованої групи вже містили недостовірні відомості з обсягу деревини, погоджувались керівництвом ДСЛП «Вінницялісозахист» та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, які не були обізнані про злочинний план організованої групи, а керівником останнього без злочинного умислу також подавались Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки на лісових ділянках, де планувалось проведення незаконних порубок.

З урахуванням попередньо складених учасниками організованої групи завідомо неправдивих офіційних документів з здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів і отриманих на підставі них погоджень спеціалізованого лісозахисного підприємства та відповідного територіального органу Держлісагентства, службовими особами ДП «Олевське лісове господарство» видавався Лісорубний квиток, форма якого закріплена Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», і в якому вже дублювались неправдиві відомості кількісно-якісних характеристик деревини (занижувався наявний об`єм деревини на лісосіках, кількість дерев які відводяться в рубку) з метою проведення незаконних рубок поза обліком і наданим дозволом.

Вже після отримання усіх необхідних дозволів на проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, працівниками Покровського лісництва шляхом складання завідомо недостовірних документів передавались лісові ділянки для розробки фізичним-особам підприємцям, яких залучено до злочинної діяльності організованої групи та з якими лісгосп має договірні відносини, визначався обсяг порубки.

В свою чергу, фізичні-особи підприємці, під наглядом працівників Покровського лісництва, для забезпечення чіткого дотримання плану злочинних дій, при заготівлі деревини здійснили незаконну порубку державних лісових ресурсів з перевищенням встановлених обсягів.

У подальшому, працівниками Покровського лісництва у ході проведення рубок здійснено приймання заготовленої лісопродукції, у т.ч. поза обліком з перевищенням встановленого дозволом обсягу, підписано з фізичною-особою підприємцем акти приймання-передачі виконаних робіт згідно лісорубного квитка, а незаконно зрубані лісові ресурси не обліковано та використано учасниками організованої групи за власним розсудом.

Після надання усього об`єму послуг та виконання фізичними-особами підприємцями своїх незаконних дій згідно розробленого плану, працівниками Покровського лісництва проводились огляди місць заготівлі деревини, за результатами якого складено Акти огляду місць використання лісових ресурсів, до яких внесено завідомо недостовірні відомості щодо кількісно-якісної характеристики фактично заготовленої деревини, чим забезпечено виконання злочинного плану та укриття фактів незаконних порубок з перевищенням обсягів вирубки лісових ресурсів.

Посадові особи державної лісової охорони та суб`єкти господарювання об`єдналися у стійку організовану групу, об`єднану єдиним планом злочинних дій, відомого та схваленого всіма учасниками групи, тобто зорганізувались у стійке об`єднання, яке здатне забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім факторам, що можуть її дезорганізувати при здійсненні спільної діяльності, направленої на безпосереднє вчинення злочинів пов`язаних із незаконними порубками дерев на території Покровського лісництва ДП «Олевське лісове господарство» при здійсненні заходів з поліпшення санітарного стану лісів та подальшу реалізацію незаконно зрублених державних лісових ресурсів поза обліком.

На виконання плану злочинних дій, відомого і узгодженого всіма її учасниками та організатором організованої злочинної групи ОСОБА_9 , посадовими особами державної лісової охорони з перевищенням службових повноважень забезпечено проведення суб`єктами господарювання незаконної порубки деревини під час здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у кварталі 26 виділі 10 підвиділі (ділянці) 4 площею 0,6 га, у кварталі 26 виділі 11 підвиділі (ділянці) 1 площею 1,0 га та підвиділі (ділянці) 2 площею 0, 9 га та кварталі 75 виділі 17 підвиділі (ділянці) 1 площею 5,0 га Покровського лісництва ДП «Олевське лісове господарство» з внесенням до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей, складанням і видачою підроблених документів.

ОСОБА_9 організував складання завідомо неправдивих офіційних документів, до яких вносились недостовірні відомості щодо кількісно-якісних характеристик деревини (занижувався наявний об`єм деревини на лісосіках, кількість дерев які відводились в рубку), а також забезпечення і контроль з боку учасників злочинного об`єднання працівників ДП «Олевське лісове господарство», в порушення ст.ст. 69, 90, 91 Лісового Кодексу України, ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 3, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів та з явним виходом за межі наданих їм службових прав та повноважень, за здійсненням іншими учасниками організованої групи - фізичними особами-підприємцями ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , яких визначено виконавцями з проведення заходів поліпшення санітарного стану лісів згідно лісорубних квитків, незаконної порубки:

- у кварталі 26 виділі 11 ділянках 1, 2 загальною площею 1,9 га Покровського лісництва 153 дерев породи дуб, 52 дерева породи сосна, 47 дерев породи береза та 7 дерев породи осика, що заподіяло шкоду в розмірі 1 965 289 грн. 91 коп., а також зменшення маси зрубленої ліквідної деревини породи сосна на 217 м. куб. у сумі 316 386 грн., які не передбачено до рубання згідно лісорубного квитка, матеріалів відведення та таксації лісосік, тобто перевищивши дозволений обсяг лісових ресурсів до рубання та відпуску, чим спричинили матеріальні збитки державі на загальну суму 2 281 675 грн. 91 коп.

- у кварталі 26 виділі 10 ділянці 4 площею 0,6 га Покровського лісництва 67 сироростучих дерев породи дуб звичайний та 2 дерева породи осика (сироростуче та сухостійне), що заподіяло шкоду в розмірі 129 611 грн. 48 коп., а також ліквідної деревини породи сосна на 21 м. куб. вартістю 30 618 грн., які не передбачено до рубання згідно лісорубного квитка, матеріалів відведення та таксації лісосік, тобто перевищивши дозволений обсяг лісових ресурсів до рубання та відпуску, чим спричинили матеріальні збитки державі на загальну суму 160 229 грн. 48 коп.

- у кварталі 75 виділі 17 ділянці 1 площею 5,0 га Покровського лісництва, заниження ділової деревини породи сосна на 24 м. куб. у сумі 34 992 грн.

Таким чином, ОСОБА_9 за вищевказаних обставин обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: організації незаконної порубки дерев у лісах, вчиненій повторно, що спричинило тяжкі наслідки у складі організованої групи; організації підроблення іншого документа, який видається чи посвідчується громадянином-підприємцем, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому повторно у складі організованої групи; організації використання завідомо підробленого документа у складі організованої групи; організації перевищення службових повноважень, тобто умисному вчинені працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що спричинили тяжкі наслідки у складі організованої групи; службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів у складі організованої групи; організації службового підроблення, тобто складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів у складі організованої групи.

Ураховуючи вищевказане, відповідно до ст. 42, 276, 277, 278, п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Микуличі Бородянського району Київської області, українцю, громадянину України, депутату Олевської районної ради VІІ скликання, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 , прокурором за дорученням заступника Генерального прокурора на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Злочинною діяльністю організованої групи під головуванням ОСОБА_9 спричинено матеріальних збитків на загальну суму 2 476 897 грн. 39 коп.

Так, прокурором у провадженні пред`явлено до підозрюваних цивільний позов на суму спричинених матеріальних збитків злочинною діяльністю організованої групи під головуванням ОСОБА_9 на загальну суму 2 476 897, 39 грн.

Опрацюванням відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_9 було наявно право приватної власності на наступні об`єкти нерухомості:

- квартира, загальною площею 88 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1729233118244);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:033:0074, загальною площею 0,0708 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576883832210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085500:07:001:0036, загальною площею 0,15 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с/рада Микулицька (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012986332210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:012:0036, загальною площею 0,1319 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вулиця Щастя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012799432210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:026:0078, загальною площею 0,5994 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032698021224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:012:0054, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033685721224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:012:0055, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032671921224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122484401:01:011:0023, загальною площею 0,1 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032659021224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:026:0081, загальною площею 0,6 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032634421224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:001:0031, загальною площею 0,25 га, розташованій у с. Микуличі, Бородянського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2031767932210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:001:0017, загальною площею 0,1986 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012768732210);

- житловий будинок, загальною площею 109,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012656532210).

Однак, після повідомлення 10.02.2020 про підозру 4 лісничим ДП «Олевське лісове господарство» та проведення 35 санкціонованих обшуків за місцем розташування лісгоспу, його лісництв, спеціалізованого лісозахисного підприємства, територіального органу та центрального апарату Держлісагентства, а також місцях проживання та інших об`єктах нерухомості посадових осіб державної лісової охорони, у т.ч. ОСОБА_9 , останнім, з метою унеможливлювання арешту, конфіскації та стягнення належного йому майна, перереєстровано вказані об`єкти нерухомості на свою дружину та матір.

Так, згідно договору про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020 в особисту приватну власність дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_1 ) передано усе зареєстроване за ОСОБА_9 майно, за виключенням особистої приватної власності останнього (майно, набуте ним за час шлюбу, але в порядку спадкування та внаслідок його приватизації).

У зв`язку з цим, квартира АДРЕСА_4 , а також земельні ділянки за кадастровими номерами 3221085500:07:001:0036 та 3221085501:02:012:0036 передані ОСОБА_6 вже згідно договорів дарування від 17.02.2020.

У свою чергу, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:001:0017 на якій розташовується цей будинок, передано матері ОСОБА_9 - ОСОБА_25 (ІПН НОМЕР_3 ) згідно договорів дарування від 20.02.2020.

Перереєстрація вказаних об`єктів нерухомості спричинена обізнаністю ОСОБА_9 , після повідомлення підлеглим останнього при підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів та проведення численних обшук, у здійсненні досудового розслідування слідчими Державного бюро розслідувань за фактами злочинної діяльності працівників державного лісової охорони з проведення незаконної порубки державних лісових ресурсів на території ДП «Олевське лісове господарство».

Згідно ч. 4 ст. 93 Сімейного кодексу України шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Аналогічне положення наведене у п. 5 договору про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020.

Проте, згідно вказаного договору усі зареєстровані за ОСОБА_9 об`єкти нерухомості передано дружині, не залишено за собою жодного майна, що в умовах не удаваного правочину ставить останнього у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Фактично договір про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020 є договором дарування, з огляду на те, що ОСОБА_9 при поділі не отримав жодного майна або грошових коштів.

Відповідно до Наказу Мінфіну України від 07.07.2012 № 811 та пп. "е" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито", за посвідчення договору поділу майна державне мито справляється в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, незалежно від вартості, яка зазначена у договорі.

Разом з тим, при укладенні договору дарування справляється державне мито в розмірі 1% від вартості договору - за правилами статті 3 декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" №7-93 від 01.01.2017.

Тому договір поділу майна подружжя укладався з метою відведення майна від обтяжень та одночасної сплати меншого розміру мита, коли між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

Крім того, при укладенні договору дарування правочин оформлюється на кожний об`єкт окремо, що значно збільшує розмір державного мита до сплати.

Таким чином вчинення вказаних правочинів направлені виключно на унеможливлювання відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_9 внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

18.01.2021 року заступник начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке зареєстровано за ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 ) з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, заборонивши відчужувати наступне нерухоме майно:

- квартиру, загальною площею 88 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1729233118244);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:033:0074, загальною площею 0,0708 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576883832210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085500:07:001:0036, загальною площею 0,15 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с/рада Микулицька (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012986332210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:012:0036, загальною площею 0,1319 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вулиця Щастя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012799432210);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:026:0078, загальною площею 0,5994 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032698021224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:012:0054, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033685721224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:012:0055, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032671921224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122484401:01:011:0023, загальною площею 0,1 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032659021224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:026:0081, загальною площею 0,6 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032634421224);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221085501:02:001:0031, загальною площею 0,25 га, розташованій у с. Микуличі, Бородянського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2031767932210), з урахуванням необхідність відшкодування матеріальних збитків завданих діяльністю організованої групи з проведення незаконних порубок державних лісових ресурсів на території ДП «Олевське лісове господарство», у т.ч. організатора стійкого злочинного об`єднання ОСОБА_9 , в рамках кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчужувати.

18.01.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено.

Приймаючи таке рішення про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно вказане вище, встановивши заборону відчуження вказаного майна, слідчий суддя встановив, що воно належить на праві власності третій особі та перереєстрація вказаного майна ОСОБА_9 направлена виключно на унеможливлювання відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням та метою такого арешту є забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема, що відповідно до ст. 42, 276, 277, 278, п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Микуличі Бородянського району Київської області, українцю, громадянину України, депутату Олевської районної ради VІІ скликання, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 , прокурором за дорученням заступника Генерального прокурора на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

А також те, що прокурором у даному провадженні пред`явлено до підозрюваних цивільний позов на суму спричинених матеріальних збитків злочинною діяльністю організованої групи під головуванням ОСОБА_9 на загальну суму 2 476 897, 39 грн.

Слідчим суддею також встановлено, що згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_9 було право приватної власності на наступні об`єкти нерухомості:

- квартира, загальною площею 88 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1729233118244);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:033:0074, загальною площею 0,0708 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576883832210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085500:07:001:0036, загальною площею 0,15 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с/рада Микулицька (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012986332210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:012:0036, загальною площею 0,1319 га за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вулиця Щастя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012799432210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:026:0078, загальною площею 0,5994 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032698021224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:012:0054, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033685721224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:012:0055, загальною площею 0,15 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032671921224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122484401:01:011:0023, загальною площею 0,1 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032659021224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2122455100:01:026:0081, загальною площею 0,6 га, розташованій у Міжгірському районі Закарпатської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032634421224);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:001:0031, загальною площею 0,25 га, розташованій у с. Микуличі, Бородянського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2031767932210);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:001:0017, загальною площею 0,1986 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012768732210);

- житловий будинок, загальною площею 109,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1012656532210).

Однак, після повідомлення 10.02.2020 про підозру 4 лісничим ДП «Олевське лісове господарство» та проведення 35 санкціонованих обшуків за місцем розташування лісгоспу, його лісництв, спеціалізованого лісозахисного підприємства, територіального органу та центрального апарату Держлісагентства, а також місцях проживання та інших об`єктах нерухомості посадових осіб державної лісової охорони, у т.ч. ОСОБА_9 , останнім, з метою унеможливлювання арешту, конфіскації та стягнення збитків, перереєстровано вказані об`єкти нерухомості на свою дружину та матір.

Так, згідно договору про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020 в особисту приватну власність дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_1 ) передано усе зареєстровано за ОСОБА_9 майно, за виключенням особистої приватної власності останнього (майно, набуте ним за час шлюбу, але в порядку спадкування та внаслідок його приватизації).

У зв`язку з цим, квартира АДРЕСА_4 , а також земельні ділянки за кадастровими номерами 3221085500:07:001:0036 та 3221085501:02:012:0036 передані ОСОБА_6 вже згідно договорів дарування від 17.02.2020.

У свою чергу, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 3221085501:02:001:0017 на якій розташовується цей будинок, передано матері ОСОБА_9 - ОСОБА_25 (ІПН НОМЕР_3 ) згідно договорів дарування від 20.02.2020.

У органа досудового розслідування достатні підстави вважати, що перереєстрація вказаних об`єктів нерухомості спричинена обізнаністю ОСОБА_9 , після повідомлення підлеглим останнього при підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів та проведення численних обшук, у здійсненні досудового розслідування слідчими Державного бюро розслідувань за фактами злочинної діяльності працівників державного лісової охорони з проведення незаконної порубки державних лісових ресурсів на території ДП «Олевське лісове господарство».

Згідно ч. 4 ст. 93 Сімейного кодексу України шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Аналогічне положення наведене у п. 5 договору про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020.

Проте, згідно вказаного договору усі зареєстровані за ОСОБА_9 об`єкти нерухомості передано дружині, не залишено за собою жодного майна, що в умовах не удаваного правочину ставить останнього у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Фактично договір про поділ майна подружжя № 353 від 17.02.2020 є договором дарування, з огляду на те, що ОСОБА_9 при поділі не отримав жодного майна або грошових коштів.

Відповідно до Наказу Мінфіну України від 07.07.2012 № 811 та пп. "е" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито", за посвідчення договору поділу майна державне мито справляється в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, незалежно від вартості, яка зазначена у договорі.

Разом з тим, при укладенні договору дарування справляється державне мито в розмірі 1% від вартості договору - за правилами статті 3 декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" №7-93 від 01.01.2017.

Тому, наявні достатні підстави вважати, що договір поділу майна подружжя укладався з метою відведення майна від обтяжень та одночасної сплати меншого розміру мита, коли між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

Крім того, при укладенні договору дарування правочин оформлюється на кожний об`єкт окремо, що значно збільшує розмір державного мита до сплати.

Таким чином вчинення вказаних правочинів ОСОБА_9 направлені виключно на унеможливлювання відшкодування шкоди, завданої ним внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Враховано, обставини викладені у клопотанні, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, доведеність мети застосування арешту майна, а саме забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке просили накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку всупереч доводам апелянта, про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Проте як вбачається зі змісту клопотання та оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 , за обставин встановлених органом досудового розслідування, не можна віднести до добросовісного набувача.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Більш того у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що стороною обвинувачення доведено, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати в разі визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення відшкодуванню шкоди, завданої нею внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, щоарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 , - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4