Ухвала

від 11.11.2021 по справі 757/60069/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60069/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000000494 на тимчасово вилучене майно, яке було виявлене та вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:08:012:0079, а саме:

1. лінія з фасування та виробництва продукції ТМ «Hearis»

2. оливки ТМ «Сantapina» у к-сті 503 коробки по 10 упаковок у кожній;

3. оливки ТМ «Сantapina» у к-сті 80 коробок по 20 упаковок у кожній;

4. виробнича лінія устаткування продукції ТМ «HEARTS»

5. капучіно ТМ «HEARTS» 274 коробки по 10 пачок в кожній.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуваються матеріали кримінального провадження № 42021000000000494 від 04.03.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 209 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого та особливо тяжкого злочинів відповідно і за які може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато за результатами проведення перевірки Департаментом кіберполіції Національної поліції України відомостей викладених у заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які являються власниками знаку для товарів і послуг (торгівельної марки) «OLIMP» - свідоцтво на знак для товарів і послуг № 250272 від 26.11.2018 та торгівельної марки «LATROVALIS». Окрім вказаного факту у даному кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування за результатом розгляду звернення генерального директора ТОВ «Юнайдет Імпорт» ОСОБА_6 , щодо незаконного використання знака для товарів і послуг торгівельної марки «MОNINI».

Попередньо встановлено, що на території м. Києва, Київської, Хмельницької області та м. Львів діє організоване злочинне угрупування члени якого здійснюють фальсифікацію, підробку та збут продуктів громадського харчування (олії оливкової), шляхом незаконного використання знаку для товарів і послуг відомих брендів «OLIMP», «LATROVALIS», «DE CECCO», та інших відомих торгових марок. Окрім цього, члени злочинного угрупування вводять в оману кінцевих споживачів, оскільки наповнюють жерстяну тару соняшниковою олією, яку реалізовують під виглядом оливкової.

09.11.2021 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:08:012:0079 за результатами якого виявлено та вилучено майно, що не входить у перелік майна, дозвіл на вилучення якого надано Печерським районним судом м. Києва, а саме:

1. лінія з фасування та виробництва продукції ТМ «Hearis»

2. оливки ТМ «Сantapina» у к-сті 503 коробки по 10 упаковок у кожній;

3. оливки ТМ «Сantapina» у к-сті 80 коробок по 20 упаковок у кожній;

4. виробнича лінія устаткування продукції ТМ «HEARTS»

5. капучіно ТМ «HEARTS» 274 коробки по 10 пачок в кожній.

Вказані речі можуть містити інформацію про діяльність учасників злочинної групи, яка матиме доказове значення в кримінальному провадженні.

09.11.2021 належне ОСОБА_7 тимчасово вилучене майно під обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:08:012:0079, речові права на яку зареєстровані за ВАТ «Авторембуд», визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.

Прокурор вказує,що наданий часу слідстває достатньопідстав вважати,що товарно-матеріальніцінності можутьвиступати предметомзлочину,оскільки вдіях вказаниху клопотанніосіб вбачаютьсяознаки складузлочину передбаченого ч.3 ст.209 ч. 3 ст. 229КК України.

Тому, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучене майно, на яке просить накласти арешту прокурор, є тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1959 р., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожною людиною на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні є інститут відводів.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України на слідчого суддю кримінальний процесуальним законодавством покладено обов`язок щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Рішення ЄСПЛ від 07.06.2007 року у справі «Смірнов проти Росії», суд постановив: «Що стосується гарантій проти зловживань владою при здійсненні обшуків..., то Європейський Суд зауважив: «надмірно широкі вирази, в яких було сформульовано постанову про проведення обшуку, надали співробітникам міліції необмежений розсуд при визначенні, які документи «представляли інтерес» для розслідування у кримінальній справі; в результаті був проведений обширний обшук і потім вилучення. А у коло вилучених матеріалів ввійшли і ті, що не пов`язані з цією кримінальною справою.» У такий спосіб ЄСПЛ наголосив на принципі, що слідчий має право на вилучення лише тих речей/предметів, що прямо передбачені судовим рішенням.

Разом з тим, у клопотанні про накладення арешту прокурором не вказано на наявність жодного доказу того, що вилучені товарно матеріальні цінності, під час обшуку здобуті за викладених у фабулі кримінального провадження обставинах, що вилучене майно має відношення до кримінального правопорушення.

Тому, доводи органу досудового розслідування щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження вилученого майна як речових доказів, є безпідставними та немотивованими. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що прокурор не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку про необхідність такого арешту та те, що ціль такого заходу забезпечення кримінального провадження узгоджується з завданнями кримінального провадження та виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення обставин, які б виправдовували втручання держави у право на мирне особою належним майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до п. 2 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Керуючись ст. 170-173, 175, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1