Рішення

від 15.11.2021 по справі 477/1698/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1698/21

Провадження №2/477/905/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 2,9385 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради (Миколаївського) Вітовського району Миколаївської області.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що після смерті ОСОБА_1 залишилося в спадок зазначене нерухоме майно, яке вона не взмозі оформити в нотаріальному порядку через відсутність оформленого правовстановлюючого документу на спадкову нерухомість, який був втрачений.

Посилаючись на те, що вона є спадкоємицею першої черги після смерті

ОСОБА_1 , але через зазначену обставину не може оформити її в нотаріальному порядку, тому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку.

В судове засідання сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, надали заяви з проханням здійснити розгляд справи за їх відсутності; позивачки в своїй заяві просила позов задовольнити, представник відповідача в своїй заяві позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін в підготовчому судовому засіданні за положеннями ст. 200 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 і після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді земельної ділянки, площею 2,94 га, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського (Миколаївського) району Миколаївської області, кадастровий номер ділянки - 4823382000:03:000:0240.

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Даних про те, що померлою ОСОБА_2 за життя був складений заповіт суду не надано, тому майно після її смерті повинно спадкуватися за законом.

Цивільний кодекс України вирізняє п`ять черг спадкування за законом, які передбачені ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги за законом відносяться батьки та діти померлого спадкоємця, тобто позивачка відносяться до спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки є її дочкою, а родинні відносини підтверджуються її свідоцтвом про народження.

Вона прийняла спадщину так як проживала зі спадкодавицею на час її смерті, що підтверджується довідкою від 06 липня 2021 року Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

В подальшому вона оформила у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2019 року на земельну частку (пай) розміром 2,86 умовних кадастрових гектарів, за сертифікатом серії МК № 0170595.

Звернувшись до Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області вона отримала рішення № 45 від 17 грудня 2019 року, яким їй був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою за отриманим свідоцтвом про право на спадщину.

Однак, 09 лютого 2021 року сільська рада їй повідомила листом про те, що згідно даних Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області громадянкою ОСОБА_2 був використаний сертифікат серії МК № 0170595 і на його підставі їй оформлено право власності на земельну ділянку з видачею державного атку.

Так, згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03 березня 2021 року на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 21 травня 2004 року № 218-р за ОСОБА_2 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 2,9385 га серії МК № 001420, кадастровий номер ділянки 4823382000:03:000:0240, в межах території Котляревської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Миколаївської області.

Державний акт був втрачений і позивачці як спадкоємиці не було відомо про його існування, оскільки вона звернулася до нотаріуса і оформила спадщину на земельну частку (пай), хоча спадкодавиця ще за життя реалізувала своє право на виділення земельної частки в натурі і отримала земельну ділянку з оформленням державного акту на неї.

За пунктами 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що за відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадок правовстановлюючих документів, нотаріус роз`яснює йому вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється аво не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, в редакції яка діяла на час оформлення права власності на земельну ділянку, документом, який посвідчував таке право був державний акт, форма якого затверджувалася Кабінетом Міністрів України.

В подальшому в цю норму вносилися зміни і на тепер вона має бланкетний зміст, відсилаючи до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до якого державний акт, як документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку уповноваженими органами на тепер не оформлюється.

Таким чином, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що земельна ділянка площею 2,9385 га за життя була набута ОСОБА_2 , а тому після її смерті вона входить до складу спадщини і в порядку спадкування, повинна відійти спадкоємцям за законом, тобто позивачці в справі як єдиній спадкоємиці за законом, яка прийняла спадщину.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє спадкове майнове право, оскільки правовстанолюючий документ був втрачений і через зміни у законодавстві видача його копії чи дублікату або повторна видача неможлива, тому відповідно до ст. 16 ЦК України її право підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на нерухомість в порядку спадкування за законом.

За викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 2,9385 га, кадастровий номер 4823382000:03:000:0240, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії МК № 001420 за реєстраційним номером 200 від 25 серпня 2004 року.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, його повний текст складено на 12 жовтня 2021 року.

Суддя Р.В. Козаченко