Справа № 450/892/21 Провадження № 2/450/1043/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Покидько Л. Р.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради ОТГ про визнання права власності в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 дійсно є дочкою покійної ОСОБА_2 ; визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку площею 0,8842 га., призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Звенигородського старостинського округу (Звенигородської сільської ради), кадастровий номер 4623683100:14:000:0008 та земельну ділянку площею 0,3276 га. призначене для ведення товарного сільськогосподаосського виробництва, кадастровий номер 4623683100:14:000:0177, яка знаходиться на території Звенигородського старостинського округу (Звенигородської сільської ради).
В обґрунтування позову, покликається на те, що ОСОБА_2 , за час свого життя, крім іншого, набула право власності на житловий будинок загальною площею 52,5 м.2, житловою площею 38 м.2 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0, 8842 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка знаходиться на території Звенигородського старостинського округу (Звенигородської сільської ради), кадастровий № 4623683100:14:000:0008 та земельну ділянку площею 0,3276 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4623683100:14:000:0177, яка знаходиться на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району. ОСОБА_2 за час свого життя своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядилась в цілому чи частково, заповіту не склала. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. З урахування того, що спадкодавцем не було складено заповіту, у відповідності до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом почергово. До спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_2 , згідно ст. 1261 ЦК України належить - її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак в документах, що засвідчують факт родинних відносин допущено розбіжності в прізвищах, а саме: в свідоцтві про народження позивачки зазначено прізвище ОСОБА_1 . В графі відомостей про батьків прізвища батьків зазначено відповідно ОСОБА_1 . В свідоцтві про одруження позивачки в графі відомості про наречену дошлюбне прізвище зазначено ОСОБА_1 . Проте як вбачається із свідоцтва про народження батька позивачки, прізвище батька зазначено ОСОБА_1 , в свідоцтві про одруження батьків позивачки прізвища зазначено ОСОБА_1 . Такі ж помилки допущені і в будинковій книзі позивачки. Проте в подальшому виправлено правильно зазначивши прізвище батьків та прізвище позивачки ОСОБА_1 . Отже враховуючи вищенаведене не виникає сумнівів в тому, що в свідоцтві про народження позивачки та в свідоцтві про одруження позивачки в графі прізвище допущені помилки, а правильним є прізвище ОСОБА_1 , як зазначено в документах її батьків. З урахуванням зазначеного виникла необхідність у встановлені факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_1 , в свідоцтві про народження та про шлюб зазначено невірно ОСОБА_1 дійсно являється дочкою покійної ОСОБА_2 . У іншому, крім судового порядку, факт родинних відносин між спадкодавцем та заявником встановлений бути не може, оскільки спадкодавець померла. Відповідно до положень ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Дочка спадкодавиці ОСОБА_1 на момент смерті своєї матері ОСОБА_2 постійно проживала разом з нею за однією адресою, доглядала її до дня смерті. Факт спільного проживання підтверджується Довідкою виданою Давидівською сільською радою ОТГ. Інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини не було, отже дочка спадкодавиці ОСОБА_1 вважається такою, що спадщину прийняла. Для отримання спадщини, ОСОБА_1 , у встановлений законом термін звернулась до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу, та прийняла спадщину в частині житлового будинку, про що їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Враховуючи той факт, що оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки були втрачені, нотаріус не в змозі вчинити дію по спадкуванні майна, а саме земельних ділянок, отже ОСОБА_1 для прийняття спадщини на земельні ділянки було рекомендовано звернутись в судовому порядку. На підставі наведеного, враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що обставини склалися так, що в іншому крім судового порядку позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документи на майно є втрачені, позивач вважає, що найбільш ефективним швидким та повним застосуванням наданих законом норм, а саме п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України для захисту його права буде визнання за нею права на спадкове майно.
17.03.2021 року провадження у справі відкрито.
22.04.2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, подала на адресу суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задоволити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явивсь, проте подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , матір позивачки ОСОБА_1 (прізвище якої змінено на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу, що вбачається із копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 16.07.1972 року).
Встановлено, що у свідоцтві про народження позивачки ОСОБА_1 її батьками записано ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також зазначено прізвище позивачки ОСОБА_1 .
Разом з тим із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження батька позивачки серія НОМЕР_3 , виданого повторно зазначено його прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Окрім того у свідоцтві про одруження батьків позивачки серія НОМЕР_4 від 26.05.1999 року, виданого повторно, також вірно зазначено прізвище осіб, що уклали шлюб - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та спадкодавиця ОСОБА_2 є дочкою та матір`ю відповідно, що встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема і копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.2014 року та довідкою № 02-24/1399 від 22.12.2020 року, окрім того не заперечується відповідачем у справі.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, в склад якої, окрім можливого іншого, увійшло права власності на: житловий будинок загальною площею 52,5 м.2, житловою площею 38 м.2 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0, 8842 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка знаходиться на території Звенигородського старостинського округу (Звенигородської сільської ради), кадастровий № 4623683100:14:000:0008 /Державний акт серії АВ № 007508 виданий 20.12.2004 року/ та земельну ділянку площею 0,3276 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4623683100:14:000:0177, яка знаходиться на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району /Державний акт серії АВ № 018344/.
З копії довідки, виданої Звенигородської сільської ради № 02-24/1388 від 22.12.2020 року вбачається, що дочка спадкодавиці, ОСОБА_1 , на момент смерті своєї матері, ОСОБА_2 , постійно проживала разом з нею за однією адресою, доглядала її до дня смерті.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 у нотаріальному порядку успадкувала право власності на належний спадкодавці ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 52,5 м.2, житловою площею 38 м.2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, здійснити у повній мірі свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину на решту спадкового майна зокрема, належні спадкодавці земельні ділянки, позивач позбавлена можливості, оскільки втрачено оригінали правовстановлюючих документів, а саме: оригінал Державного акта серії АВ № 007508, виданого 20.12.2004 року та Державного акта серії АВ № 018344, виданого 30.12.2004 року.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно приписів ст.328 ЦК країни, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивач звернулася у встановлені законом строки в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, після смерті спадкодавці ОСОБА_2 , однак не може у нотаріальному порядку здійснити свої спадкові права у повній мірі та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на решту належного спадкодавці майна, оскільки існували передумови щодо встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та позивачем, а також втрачені оригінали правовстановлюючих документів враховуючи те, що ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.
Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1258, 1262, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 13, 142, 200, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 315 ЦПК України, -
у х в а л и в :
позов ОСОБА_1 - задоволити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку площею 0,8842 га., призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Звенигородського старостинського округу (Звенигородської сільської ради), кадастровий № 4623683100:14:000:0008 та земельну ділянку площею 0,3276, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4623683100:14:000:0177, яка знаходиться на території Звенигородського старостинського округу (Звенигородської сільської ради).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.06.2021 року.
СуддяІ. І. Мельничук
Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2021 |
Оприлюднено | 16.11.2021 |
Номер документу | 101094942 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Мельничук І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні