Постанова

від 03.11.2021 по справі 904/1996/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1996/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача -2: Ямковий В.Ф., ордер серія АЕ № 1084718 від 03.08.2021 р., адвокат;

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Карпенко О.І., посвідчення №058556 від 14.12.2020 р., прокурор;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Юкан-2005" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 , ухвалене суддею Мілєвою І.В., повний текст якого складений 23.06.2021, у справі №904/1996/21

за позовом Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ в інтересах держави

до відповідача-1: Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, с. Попасне

відповідача-2: Фермерського господарства "Юкан-2005", Дніпропетровська область, с. Надеждівка

про визнання незаконним та скасування рішення сесії, визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі,

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави звернулась до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідача-2: Фермерського господарства "Юкан-2005", в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» ;

- визнати недійним договір від 14.03.2018 оренди земельної ділянки загальною площею 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, укладений між орендодавцем - Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області та орендарем - Фермерським господарством «Юкан-2005» , який 20.03.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25412578);

- зобов`язати фермерське господарство «Юкан-2005» повернути територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області земельну ділянку, загальною площею 5,69 га, в тому числі рілля - 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, у придатному для використання стані за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 02.03.2018 в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та окремих положень ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VII «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» без попереднього проведення земельних торгів (аукціону), а ФГ «Юкан-2005» набуло право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, площею 5,69 га, з кадастровим номером 1223286000:02:021:0001 не на конкурентних засадах.

У зв`язку з наведеними вище обставинами прокурор вважає, що рішення Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» підлягає визнанню незаконним. Враховуючи те, що спірний договір від 14.03.2018 оренди земельної ділянки, загальною площею 5,69 га, в тому числі ріллі 5,69 га, із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, укладено сторонами з порушенням процедури, передбаченої ст. 124 Земельного кодексу України, він підлягає визнанню недійсним. Також, зважаючи на незаконність набуття ФГ «Юкан-2005» права користування спірною земельною ділянкою, вона підлягає поверненню територіальній громаді.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 у справі №904/1996/21 позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» .

Визнано недійним договір від 14.03.2018 оренди земельної ділянки загальною площею 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, укладений між орендодавцем - Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області та орендарем - Фермерським господарством «Юкан-2005» , який 20.03.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25412578).

Зобов`язано Фермерське господарство «Юкан-2005» повернути територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області земельну ділянку, загальною площею 5,69 га, в тому числі рілля - 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, у придатному для використання стані за актом приймання-передачі, про що видати наказ.

Стягнуто з Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн.

Стягнуто з Фермерського господарства "Юкан-2005" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Фермерське господарство "Юкан-2005" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, недоведеність обставин справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що укладаючи з Відповідачем-1 договір оренди земельної ділянки було досягнуто усіх істотних його умов. Відповідачем-2 (апелянтом) своєчасно та у повному обсязі виконуються зобов`язання за укладеним Договором оренди, будь-яких претензій щодо неналежного виконання таких обов`язків не надходило. Крім того, вищезазначені орендні відносини були належним чином оформлені, поданий повний пакет документів для реєстрації іншого речового права на земельну ділянку і, як наслідок, зареєстроване таке право в установленому законом порядку, що свідчить про визнання державою дійсності укладеного договору оренди та про наявність між сторонами договору добросовісних орендних відносин.

Прокурор, звертаючись до суду із позовною заявою в частині вимог щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, не наводить підстав та не надає доказів наявності факту порушення інтересів держави чи іншої особи, а самі лише посилання на ці обставини не є їх доказом. Крім того, у відповіді на відзив на позовну заяву прокурор посилається, як на підставу звернення до суду із цим позовом, як самостійний позивач в інтересах держави, що полягає у захисті інтересів "частини українського народу - територіальної громади Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що є власником спірної земельної ділянки".

Вважає, що навпаки наявність вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, укладеного з Відповідачем-1, та належне виконання сторонами своїх прав та обов`язків за ним є інструментом захисту прав та інтересів, у тому числі і територіальної громади, оскільки орендна плата сплачується своєчасно та у повному обсязі, що призводить до наповнення місцевого бюджету і, як наслідок, до поліпшення благ цієї громади. Разом з тим, при використанні Відповідачем-2 земельної ділянки площею 5,69 га, вчинюються дії щодо додержання вимог законодавства про охорону довкілля та щодо підвищення родючості ґрунтів і зберігання інших корисних властивостей землі.

Зазначає, що у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського суду у справі № 926/03/18 від 23 жовтня 2018 року.

Пред`являючи позовну заяву з метою захисту своїх прав в частині зобов`язання повернення земельної ділянки Позивач не зазначив, ким саме та яких чином не визнано, порушено або оспорено таке право, як і не надав доказів такого порушення, а тому зазначені позовні вимоги є передчасними, а Господарський суд Дніпропетровської області, ухвалюючи оскаржуване рішення в зазначеній частині, в супереч вимог ст.ст. 4, 14 ГПК України, передчасно ухвалив рішення без фактичної наявності між сторонами спору.

За таких обставин, Відповідач-2 вважає, що прокурором в даному спорі невірно визначено склад учасників справи, а також невірно обрано спосіб захисту.

Від Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що єдиним органом, який відповідно до ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України має виключну компетенцію щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, у тому числі щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади є Попасненська сільська рада Новомосковського району, якою прийнято протиправне рішення про передачу в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів, що свідчить про неналежне виконання нею повноважень у сфері земельних відносин.

Зазначає, що керівник Новомосковської місцевої прокуратури неодноразово звертався до Попасненської сільської ради Новомосковського району в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру з листами №01-96- 2551вих19 від 19.11.2019, № 04/41-2718 вих 20 від 02.07.2020, № 04/41-4705 вих 20 від 24.11.2020 щодо надання ґрунтовної інформації та копій документів, які стосуються підстав передачі в оренду ФГ ЮКАН-2005 земельної ділянки, договору оренди землі та самостійного вжиття заходів до розірвання договору оренду земельної ділянки.

Відповідно до інформації Попасненської сільської ради № 219 від 07.07.2020 рішення про проведення конкурсу сільською радою не приймалося. При цьому сільська рада просить поставитися з розумінням до укладення договору оренди без конкурсу та визнати його чинність, що свідчить про відсутність з її боку наміру до розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з ФГ ЮКАН-2005 , та надання земельної ділянки в оренду у передбачений законодавством спосіб.

Більш того, на лист місцевої прокуратури № 04/41-4705 вих 20 від 24.11.2020 щодо самостійного вжиття заходів до розірвання договору оренду земельної ділянки з ФГ "ЮКАН-2005" сільська рада взагалі жодної відповіді на адресу прокуратури не надіслала, в зв`язку із чим місцева прокуратура звернулися з листом до Губиниської ОТГ, до складу якої ввійшла Попасненька сільська рада.

Згідно відповіді Губиниської селищної ради Новомосковського району № 1028 від 28.12.2020 посадові особи Попасненської сільської ради мали намір звернутися до суду із вимогою про розірвання договору оренди землі, але закінчення каденції сільської ради VII скликання завадило вирішити питання із фінансуванням судових витрат та юридично-правового супроводу.

Оскільки надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст. 134 Земельного кодексу України, необхідною умовою для передачі їх в оренду в даному випадку є обов`язкове проведення земельних торгів (аукціону), за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення. Однак, зазначені торги щодо спірної земельної ділянки не проводилися.

Від відповідача-1 відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу відповідача-2 залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, подання скарги за межами строку на апеляційне оскарження, без відповідного клопотання. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2021 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Кузнєцова І.Л., Дарміна М.О.) відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Юкан-2005" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 у справі № 904/1996/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.09.2021.

14.09.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1996/21 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 через подання нею відповідної заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021, справу №904/1996/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.

Зважаючи на відсутність даних щодо повідомлення позивача про розгляд справи ухвалою суду від 15.09.2021 розгляд скарги відкладено на 03.11.2021.

В судовому засіданні 03.11.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Відповідача-2, прокурора, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12 (а.с. 33) позовну заяву заявою Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, заінтересована особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою задоволено. Визнано спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відумерлою. Передано відумерлу спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 : земельну ділянку площею 5,690 гектарів, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність територіальної громади с. Попасне Новомосковського району в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12 встановлено, що ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 5,690 гектарів, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-ДП № 113789.

Рішенням Попасненської сільської ради Новомосковського району № 239-11/У1 від 30.03.2012 (а.с. 32), керуючись Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12, відумерлу спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 : земельну ділянку площею 5,690 гектарів, що розташована на території Попасненської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва прийнято у власність територіальної громади в особі Попасненської сільської ради. Замовлено виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку.

На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12 за Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області 01.11.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.51-53).

Таким чином, Попасненській сільській раді Новомосковського району на праві власності належить земельна ділянка площею 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001.

02.03.2018 Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VП «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» (а.с 21), відповідно до п. 1 якого вирішено заключити договір оренди земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться у комунальній власності громади із ФГ «Юкан-2015» , терміном на 7 років, вартість орендної плати складає 6% від грошової оцінки паю.

На підставі зазначеного рішення, 14.03.2018 між Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області (орендодавець) та Фермерським господарством «Юкан-2015» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 1 (далі - договору).

Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 5,69 га, в тому числі: рілля - 5,69 га (кадастровий номер 1223286000:02:021:0001), що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району (в подальшому - «земельна ділянка» ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.1. договору).

На земельній ділянці, відсутні: об`єкти нерухомого майна та інфраструктури (п. 1.2. договору).

Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів нерухомого майна та інфраструктури (п. 1.3.договору).

Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.5.договору).

Вартість земельної ділянки станом на момент укладення цього договору, згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 187 969,00 грн. (п. 1.6.договору).

Договір укладено терміном (строком) на 7 (сім) років (п. 2.1.договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п. 12.1.договору).

Вказаний договір оренди 20.03.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25412578).

За актом прийому-передачі (а.с. 28) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,69 га (кадастровий номер 1223286000:02:021:0001), розташовану на території Попасненської сільської ради Новомосковського району терміном на 7 років.

Новомосковською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин на території Новомосковського району Дніпропетровської області та з`ясування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді встановлено, що відповідно до інформації, викладеної у листі Попасненської сільської ради Новомосковського району № 219 від 07.07.2020, направленому на запит Новомосковської місцевої прокуратури, даним органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про передачу вищевказаної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів (аукціону).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що оскільки надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст.134 Земельного кодексу України, необхідною умовою для передачі їх в оренду в даному випадку є обов`язкове проведення земельних торгів (аукціону), за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

В матеріалах справи відсутні докази передання відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 спірної земельної за результатами проведення земельних торгів (аукціону).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VII «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» , без попереднього проведення земельних торгів (аукціону), а ФГ "Юкан-2005" набуло право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, площею 5,69 га, з кадастровим номером 1223286000:02:021:0001 не на конкурентних засадах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Щодо правомочності звернення прокурора з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме доповнено її статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

В такий спосіб перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Водночас підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладалась у постановах Верховного Суду, зокрема, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, до яких належать відсутність компетентного органу або його бездіяльність. У свою чергу бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У разі ж відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

У даній справі прокурор, звертаючись до суду із позовною заявою в інтересах держави, зазначив, що він є позивачем, оскільки Попасненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, рішення якої оскаржуються через недотримання вимог законодавства, - один із співвідповідачів.

При цьому, прокурор у позові зазначив, що органом, на який покладено відповідні функції у спірних правовідносинах, є Попасненська сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проте саме якою в даному випадку порушено інтереси держави.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які ухвалюються в порядку, встановленому статтею Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

Отже, єдиним органом, який відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України має виключну компетенцію щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, у тому числі щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади є Попасненська сільська рада Новомосковського району, якою прийнято протиправне рішення про передачу в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів, що свідчить про неналежне виконання нею повноважень у сфері земельних відносин.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства існує орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин.

В той же час, оскільки у даній справі оскаржується рішення Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та укладений на підставі цього рішення договір, то визначення Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах фактично створить парадоксальну ситуацію, за якої Позивачем та одним із Відповідачів у справі буде одна і так ж особа.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №917/468/19, від 06.10.2020 у справі №922/129/19, від 07.04.2021 у справі 912/2518/19.

В той же час, навіть за таких обставин дотримання вимог щодо підтвердження підстав для представництва, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" є обов`язковим (зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/708/19). А визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та надання можливості такому органу самостійно звернутись до суду за захистом порушених прав держави.

Матеріалами справи підтверджено, що керівник Новомосковської місцевої прокуратури неодноразово звертався до Попасненської сільської ради Новомосковського району в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з листами №01-96- 2551вих19 від 19.11.2019, № 04/41-2718 вих 20 від 02.07.2020, № 04/41-4705 вих 20 від 24.11.2020 щодо надання ґрунтовної інформації та копій документів, які стосуються підстав передачі в оренду ФГ ЮКАН-2005 земельної ділянки, договору оренди землі та самостійного вжиття заходів до розірвання договору оренду земельної ділянки.

Відповідно до інформації Попасненської сільської ради № 219 від 07.07.2020 рішення про проведення конкурсу сільською радою не приймалося. При цьому сільська рада просить поставитися з розумінням до укладення договору оренди без конкурсу та визнати його чинність, що свідчить про відсутність з її боку наміру до розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з ФГ ЮКАН-2005 , та надання земельної ділянки в оренду у передбачений законодавством спосіб.

Більш того, на лист місцевої прокуратури № 04/41-4705 вих 20 від 24.11.2020 щодо самостійного вжиття заходів до розірвання договору оренду земельної ділянки з ФГ "ЮКАН-2005" сільська рада взагалі жодної відповіді на адресу прокуратури не надіслала, в зв`язку із чим місцева прокуратура звернулися з листом до Губиниської ОТГ, до складу якої ввійшла Попасненька сільська рада.

Згідно відповіді Губиниської селищної ради Новомосковського району № 1028 від 28.12.2020 посадові особи Попасненської сільської ради мали намір звернутися до суду із вимогою про розірвання договору оренди землі, але закінчення каденції сільської ради VII скликання завадило вирішити питання із фінансуванням судових витрат та юридично-правового супроводу.

На підставі викладеного колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги щодо відсутності у прокурора права на представництво інтересів держави, за відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних відносинах, оскільки органом уповноваженим на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є Попасненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, але визначення її позивачем у цій справі з врахуванням того, що вимога пред`явлена і до неї також і вона визначена відповідачем, створює парадоксальну ситуацію.

Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про неправильне визначення прокурором в даному спорі складу учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Щодо суті спірних відносин апеляційний суд зазначає таке.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст.19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.п. а, б, в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України).

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України).

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України).

Оскільки надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст.134 Земельного кодексу України, необхідною умовою для передачі їх в оренду в даному випадку є обов`язкове проведення земельних торгів (аукціону), за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Відповідно до інформації Попасненської сільської ради Новомосковського району за вих. № 219 від 07.07.2020 рішення про проведення конкурсу сільською радою не приймалося (а.с.46).

В матеріалах справи відсутні докази передання відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 спірної земельної за результатами проведення земельних торгів (аукціону).

За таких обставин господарський суд прийшов до правильного висновку, що в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VII «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» , без попереднього проведення земельних торгів (аукціону), а ФГ "Юкан-2005" набуло право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, площею 5,69 га, з кадастровим номером 1223286000:02:021:0001 не на конкурентних засадах .

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та про наявність підстав для визнання недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району № 153-14/УІІ від 02.03.2018 "Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності".

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.03.2018 загальною площею 5,69 га, колегія суддів дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Оскільки укладення спірного договору здійснено на підставі неправомірного рішення сільської ради, тобто з порушенням вимог законодавства, зазначене є підставою для визнання укладеного 14.03.2018 договору оренди земельної ділянки площею 5,69 га недійсним.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Оскільки наявні підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд також задовольняє позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що оскільки однією з позовних вимог є зобов`язання ФГ "ЮКАН-2015" повернути земельну ділянку Попасненській сільській раді Новомосковського району, то остання повинна мати статус позивача, є надуманим та необґрунтованим, оскільки не відповідає нормам законодавства.

Так, прокуратурою до суду подано позов з трьома позовними вимогами, які є взаємопов`язаними між собою. Визнання неправомірним рішення сільської ради, яке прийняте з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, площею 5,69 га, укладеного 14.03.2018.

В свою чергу, відповідно до ст. 216 ЦК України правовим наслідком визнання недійсним договору є повернення другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, суд прийшов до правильного та законного рішення щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району у придатному для використання стані за актом приймання-передачі, що є правовим наслідком визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги заявник апеляційної скарги плутає поняття "нікчемного правочину" та "недійсного правочину" та їх наслідків відповідно, намагаючись зорієнтувати суд на начебто невірне обрання прокурором способу захисту.

Однак, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання правочину саме недійсним, оскільки його укладено з порушенням норм чинного законодавства без проведення процедури проведення торгів, а не наполягав на тому, що правочин є нікчемним (тобто недійсним в силу закону).

В зв`язку з чим правові позиції Верховного суду, наведені у додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідача, застосуванню в даному випадку не підлягають.

Доводи заявника апеляційної скарги про досягнення сторонами усіх істотних умов договору; своєчасне та у повному обсязі виконання Відповідачем-2 зобов`язань за укладеним Договором; відсутність будь-яких претензій щодо неналежного виконання таких обов`язків; належне оформлення та державну реєстрацію вищезазначених орендних відносин не спростовують вищенаведеної правової оцінки обставин справи згідно з вимогами закону, а саме передачу земельної ділянки в оренду в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України не на конкурентних засадах, що є наслідком визнання недійсним договору оренди, тому колегією суддів відхиляються.

З огляду на викладене, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Відповідача-2 (заявника у апеляційній скарзі).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Юкан-2005" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 у справі № 904/1996/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 у справі №904/1996/21 - залишити без змін.

Судові витрати Фермерського господарства "Юкан-2005" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.11.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік