Рішення

від 16.11.2021 по справі 320/7558/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року № 320/7558/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С. М., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо нарахування та виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 13 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок та виплатити йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку як особа з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, відповідач протиправно не виплатив грошову допомогу у повному розмірі, як передбачено приписами ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 23.07.2009, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Судом встановлено, що у квітні 2021 року позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3906,00 грн.

Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги за 2021 рік, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплатити одноразову грошову допомогу до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи за 2021 рік у розмірі, що відповідає положенням ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 28.05.2021 відповідач повідомив позивача про те, що одноразова грошова допомога до 5 травня виплачена в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325.

Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 ст. 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Правовий статус інвалідів війни визначає та забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII).

01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким ст. 13 цього Закону: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом "б" пп. 1 п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007.

В подальшому Законом України від 28.12.2004 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31.03.2015, №141 від 02.03.2016, №233 від 05.04.2017, №170 від 14.03.2018, №237 від 20.03.2019, №112 від 19.02.2020, та №325 від 08.04.2021 якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08.04.2021 визначено розмір виплати разової грошової допомоги інваліда війни ІІ групи - 3906,00 грн.

Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у п. 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію ч. 5 ст. 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та становить 14152,00 грн. (1769,00 грн. х 8).

Відповідно до абз. 1 та 2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325, Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

У даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі 3906,00 грн позивачу як інваліду війни ІІ групи здійснено відповідачем..

Водночас, як встановлено судом позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для інвалідів війни ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 14152,00 грн.

Отже, саме відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

На час виплати позивачу до 05.05.2021 щорічної разової грошової допомоги одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.

Виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги інвалідам війни у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача, що разова грошова допомога до 05.05.2021 повинна виплачуватися інвалідам війни у розмірі, встановленому ст. 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується із позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Аналогічна правова позиція має застосовуватися і до розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.

Згідно із ч. 3 ст. 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду в зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення в типовій справі.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, що одноразова грошова допомога виплачується виходячи із обсягу видатків на відповідний рік з огляду на наступне.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2010 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21-44а10).

Гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету, тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2020 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,- в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо ненарахування та невиплати гр. ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 05.05.2021 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області нарахувати та виплатити гр. ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу як інваліду війни до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у відповідності до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених коштів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.