Рішення

від 16.11.2021 по справі 642/5468/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"16" листопада 2021 р.

Справа № 642/5468/21

2/642/1987/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Сухорукова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС , треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3207 від 09.09.2020 року приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС у загальному розмірі 85 775, 47 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 47 коп.).

В обґрунтування позову зазначив, що позивачу не було надіслано жодним чином повідомлення про порушення кредитних зобов`язань та про необхідність ліквідувати допущенні порушення. Про наявність невиплаченого кредиту позивач дізнався лише після відкриття виконавчого провадження, що дає підстави вважати, що безспірність вимоги як одна із найважливіших підстав для здійснення виконавчого напису порушена.

Звертає увагу суду також на той факт, що позивач не був повідомлений про факт правонаступництва за кредитним договором №310006022631007 від 28 січня 2011 року, відповідно до якого правонаступником Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК (Код ЄДРПОУ 35590956) стало Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК (Код ЄДРПОУ 34047020).

Також позивач взагалі не був повідомлений про укладення Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2268/К від 23 червня 2020 року між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС на підставі якого і було винесено виконавчий напис №3207 від 09.09.2020 року, що є прямим порушенням положень ЗУ Про споживче кредитування .

Крім того, позивач зазначає, що залишається незрозумілим, яким чином було укладено Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2268/К від 23 червня 2020 року між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС , адже стосовно ПАТ ДЕЛЬТА БАНК станом на 08.10.2015 року, відповідно до результатів безкоштовного запиту до Міністерства юстиції України, було внесено рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Враховуючи вищевикладене, у позивача виникають обґрунтовані сумніви стосовно законності укладання Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2268/К від 23 червня 2020 року.

Позивачеві не було надано копії документів, на підставі яких було винесено виконавчий напис, не зважаючи на те, що представником позивача - адвокатом Мосейчуком А.М. було направлено адвокатський запит на адресу приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Враховуючи вищевикладене, вимога, яка випливає з кредитного договору №310006022631007 від 28.01.2011 року, та на підставі якої було видано виконавчий напис №32078 від 09.09.2020 року та відкрито виконавче провадження №65814940 не є безспірною, а отже видача виконавчого напису №32078 від 09.09.2020 року є таким, що грубо порушує законні права та інтереси позивача, а тому має бути визнано такою, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2021 року було відкрито провадження за даним позовом та розг8ляд спарви призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 19 серпня 2021 року було задоволено заяву позивача та в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №32078 від 09.09.2020 року приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС у розмірі 85 775, 47 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 47 коп.). по виконавчому провадженню №65814940, до вирішення по суті цивільної справи за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися. Клопотань про розгляд справи в загальному порядку не надходило.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в його відсутність та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача відзиву, заперечень або клопотань щодо порядку розгляду справи до суду не подав.

Треті особи пояснень щодо позову до суду не подали.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.13, ч. 1 ст. 49 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповіднодо цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно дост.76, ч.1, 2, 3 ст.77, 79, 80 ЦПК України:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1,5,6ст.81,ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В червні 2021 року ОСОБА_1 довідався з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) про наявність відкритого стосовно нього виконавчого провадження за №65814940 (стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС боржник - ОСОБА_1 ).

Дане виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитром Олександровичем.

Представником позивача, адвокатом Мосейчуком А.М. було направлено адвокатський запит на адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича стосовно надання ним завірених належним чином копій виконавчого напису, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 65814940 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 65814940.

Відповідь на адвокатський запит надійшла 20.07.2021 року. Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитром Олександровичем було надано завірені належним чином копії виконавчого напису №3207 від 09.09.2020 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 65814940 та завірену належним чином постанову про відкриття виконавчого провадження №65814940.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитра Олександровича від 15.06.2021 року було відкрито виконавче провадження за номером 65814940 в АСВП.

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. 09.09.2020 року вчинив виконавчий напис за № 3207 про стягнення з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС (далі - ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС , відповідач) заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством АСТРА БАНК (код ЄДРПОУ 35590956) (правонаступник Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК (код ЄДРПОУ 34047020) від 28.01.2011 року №310006022631007, Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 23.06.2020 № 2268/К, укладеного між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС .

Сума заборгованості, яка вказана у виконавчому написі складається з:

-Суми заборгованості за тілом кредиту - 58 532, 15 грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять дві гривні 15 коп.);

-Суми заборгованості за відсотками - 16 309, 56 грн. (шістнадцять тисяч триста дев`ять гривень 56 коп.);

-Суми заборгованості за комісіями - 0 (нуль гривень) 00 коп.;

- суми заборгованості за штрафними санкціями - 10 633,76 грн. (десять тисяч шістсот тридцять три гривні 76 коп.);

-Суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.).;

-Загальна сума заборгованості становить 85 775, 47 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 47 коп.).

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.06.2021 року приватного виконавця Петренко Д.О. було звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 що отримує дохід у Головному управлінні ДФС у Харківській області у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 94853.01 грн.

Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 15.06.2021 року приватного виконавця Петренко Д.О. стягнуто з боржника: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 основну винагороду у сумі 8577,54 грн. на реквізити : р/р НОМЕР_2 , код отримувача 3114025213, МФО351533, банк АТ КБ "Приватбанк", отримувач приватний виконавець Петренко Дмитро Олександрович.

Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.06.2021 року приватного виконавця Петренко Д.О. було визначено для боржника: ОСОБА_1 Реєстраційний номер виконавчого провадження: 65814940 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: 500,00 грн.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України Про нотаріат ). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса , для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку д №296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають стосунок до вчинення виконавчого напису, нотаріус управі витребувати їх у стягувача (пп.2.2 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку №296/5).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України Про нотаріат ).

За результатами аналізу вищенаведених норм суд дійшов до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідна правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.08.2019 у справі №569/8884/17.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст ст. 87, 88 закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 р. у справі №201/11696/16-ц з подібних правовідносин.

Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц.

З наданих до суду позивачем документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, та чи саме така вимога була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Окрім того, відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо порушення позивачем не грошових зобов`язань за кредитним договором, за які відповідно до виконавчого напису, нараховано відсотки та штрафні санкції.

Відповідачем не наведено доказів належного надіслання позивачу повідомлення про порушення кредитних зобов`язань та про необхідність ліквідувати допущенні порушення. Про наявність невиплаченого кредиту позивач дізнався лише після відкриття виконавчого провадження, що дає підстави вважати, що безспірність вимоги як одна із найважливіших підстав для здійснення виконавчого напису порушена.

Також, суд звертає увагу на той факт, що кредитний договір №310006022631007 від 28 січня 2011 року на підставі якого було здійснено виконавчий напис №3207 від 09.09.2020 року був укладений між Публічним акціонерним товариством АСТРА БАНК (код ЄДРПОУ 35590956, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, б 16-в) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відсутні відомості про належне повідомлення позивача про факт правонаступництва за кредитним договором №310006022631007 від 28 січня 2011 року, відповідно до якого правонаступником Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК (Код ЄДРПОУ 35590956) стало Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК (Код ЄДРПОУ 34047020). Також позивач взагалі не був повідомлений про укладення Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2268/К від 23 червня 2020 року між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ ФК ЕЛІТ ФІНАНС на підставі якого і було винесено виконавчий напис №3207 від 09.09.2020 року, що є прямим порушенням положень ЗУ Про споживче кредитування .

Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ Про споживче кредитування : відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором .

Відомості про направлення повідомлення на адресу або вручення особисто ОСОБА_1 не відсутні.

Відповідачем у справі не було подано жодних документів чи інших доказів на підтвердження безспірності вимоги.

Відтак, враховуючи вищевикладене, дана заборгованість не може вважатися безспірною.

Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після відкриття виконавчого провадження по стягненню з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість неможливо вважати безспірною.

За таких обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч.3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, на відповідача - у разі задоволення позову. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10. 2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому суд зазначає, що документально підтверджених витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору за пред`явлення позову, а також за заяву про забезпечення позову за квитанціями №74251 на 908,00 грн. та №74295 на 454,00 грн., що разом становить 1362,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст. 23, 256, 267, 509, 526, 530, 598, 599, 611, 626-629, 631, 638, 640, 654, 901, 902, 905, 907, 1212 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС , треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3207 від 09.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС у загальному розмірі 85 775, 47 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 47 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛІТ ФІНАНС (ЄДРПОУ40340222, 79026, 03035, місто Київ, пл.Солом`янська, будинок 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 1 362, 00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Г. Проценко